Проєкт “Українська ДНК” під кураторством Роберто Б’янконі буде зосереджений на дослідженні Genius Loci української культури та української території. Він має на меті встановити загальноєвропейський генезис України, яка завжди була Європою, з цінностями, закладеними у попередніх століттях.
PRAGMATIKA.MEDIA поговорила з кураторкою проєкту та заступницею голови Архітектурної палати Національної спілки архітекторів України Анною Кирій, аби дізнатись, що саме готує Україна для однієї з найпрестижніших архітектурних виставок світу.
“Українська ДНК” є дослідженням коріння української ідентичності
Проєкт “Українська ДНК” буде експонуватися у Венеції під час архітектурної бієнале з 18 травня по 20 червня 2023 року (попереднє відкриття 18 та 19 травня) та буде розміщений у Залі дель Каміно монастиря Сан-Косма і Даміано Фонду Бевілаква ла Маса на острові Джудекка.
Sala del Camino. Фото: з відкритих джерел
Острів Джудекка. Фото: з відкритих джерел
Кураторами проєкту виступили, окрім вже зазначеного вище Роберто Б’янконі, мисткиня з кераміки Анна Манако, амбасадор Асоціації Design4Ukraine Анастасія Білецька, членкиня Архітектурної палати НСАУ Анна Кирій та докторка філософії в галузі архітектури Ольга Нешта.
Кураторська команда проєкту “Українська ДНК”
Проєкт має стати голосом, який допоможе посилити комунікацію історичної справедливості та сприятиме ефективному культурному діалогу, взаємній інтеграції українського та європейського контекстів у новому часі.
“Наша мета – розказати про українську ДНК, але зробити це мовою архітекторів. Ми дуже хочемо, аби голос українських архітекторів був почутий в світі. Під час війни ми просто не можемо згаяти цей час і маємо донести свою думку”, – каже архітекторка Анна Кирій.
Особливо це важливо в контексті того, що нині окупанти систематично, безжально і цілеспрямовано знищують історичні, культурні та архітектурні пам’ятки України. Саме тому проєкт доносить правдиву історію України через проведення архітектурних та історичних паралелей.
Який вигляд матиме експозиція
Інсталяція буде матеріальною, просторовою і часовою подорожжю крізь важливі моменти української історії. Ця подорож буде представлена 12-ма фокусними історичними періодами і сюжетами, які закодовані і cплетені в мережу цінностей, як це зрозуміли художники. Так, в просторі розмістяться 12 триметрових витинанок, над якими працює українська мисткиня Дарія Альошкіна, 12 артоб’єктів з кореневищ. В кінці простору розташується накритий стіл з тарілками.
Візуалізація експозиції “Українська ДНК” на Венеційській бієнале
“Це наша метафора війни: порожній стіл за яким немає людей. Тож ми проходимо через 12 цих історичних моментів: проходимо через 12 витинанок, через 12 ризом і далі бачимо порожній стіл, за яким немає людей. І далі у нас буде капсула часу, де буде відеозвернення українських архітекторів, що уособлюватиме їхній голос”, – каже Кирій.
Мисткиня Дарія Альошкіна в процесі створення витинанки. Фото: Дарія Альошкіна/Facebook
Також протягом виставки буде 2-3 лекційних дні, наразі формується пул спікерів.
Ризома
Проєкт буде представлений 12-ма артоб’єктами з кореневищ, які стануть втіленням того, що українці, культивуючи коріння з минулого, формують тонку тканину майбутнього – взаємозв’язки та нові форми суспільного устрою.
Ризома з унікального сорту української пшениці “Катерина”
Художниця Діана Біліченко
“Цей арт-об’єкт з коріння називається ризома. Її створюють з коріння унікального сорту пшениці “Катерина”, і це коріння художниця Діана Біліченко наразі пророщує в спеціальні піктограми, які символізують 12 символічних віх”, – розповідає Кирій.
Кураторкою артпроєкту “Ризома” виступила Сана Моро.
Голос архітекторів
Архітектурна частина проєкту також буде представлена через відеозвернення українських архітекторів, які будуть записані в різних регіонах України. Багато українських архітекторів сьогодні працюють і проєктують майбутнє під обстрілами або навіть захищають майбутнє України на фронті зі зброєю в руках.
Частина експозиції “Голос архітекторів”
У цих відеозверненнях всі вони розкажуть про значення української ідентичності для них та особливості традиційної історичної архітектури в Україні, а також продемонструють архітектурні проєкти.
“Ми зараз змушені захищати нашу ідентичність. В світі, де більший і сильніший може вкрасти, привласнити твою ідентичності і продавати світові як свою, що власне робить росія. Ми хочемо про це говорити”, – додає Кирій.
Відродження України
За словами архітекторки, однією з цілей участі України в Венеційській бієнале є закладення фундаменту для майбутньої відбудови України. Тому команда планує разом з міжнародними фахівцями дослідити реконструкцію Святогірської лаври, яку було суттєво пошкоджено внаслідок бойових дій.
Святогірська лавра після обстрілів. Фото: Reuters
Святогірська громада потребує стратегічного плану відбудови та повернення до нормального життя. Куратори проєкту зазначають, що завдяки зустрічі на Міжнародній архітектурній виставці 2023 стане можливим започаткувати проєкт, який почнеться на архітектурній бієнале і продовжиться відбудовою українських міст.
Читайте також:
Венеційська бієнале оголосила учасників 18-ї архітектурної виставки
Україна вирішила взяти участь у цьогорічній Венеційській архітектурній бієнале
В Мінкульті розповіли, хто представлятиме Україну на Венеційській архітектурній бієнале 2023