Відкриття складалося з двох заходів: офіційного відкриття Українського павільйону та пресконференції, під час яких були презентовані дві локації.
Тема “Before the Future” (Перед майбутнім) об’єднує два простори у Sale d’Armi, Арсенале та Spazio Esedra, Джардіні і подальшу програму колективних висловлювань, що будуть представлені тут. Простори відсилають до різних типів захисних споруд і спільних місць безпеки, які після російського вторгнення в Україну стали невід’ємною частиною життя для українського суспільства.
Павільйон України пропонує звернути увагу не лише на майбутнє, але й на умови минулого та теперішнього, які надають необхідну безпеку для побудови майбутнього.
«Для нас це можливість показати, що попри війну, ми орієнтовані на відродження, на творення архітектури оновленої України. В основі — принципи безбар’єрності, енергоефективності та екологічності. Рік повномасштабного вторгнення дав поштовх до переосмислення поняття безпеки і це знайшло відображення у концепції, яка буде представлена українськими митцями. Важливо, що бієнале — це культурний діалог між Україною та цивілізованим світом, висловлювання, на яких будуватиметься майбутнє», — зазначив у посланні віце-прем’єр-міністр з відновлення України — Міністр розвитку громад, територій та інфраструктури Олександр Кубраков.
Відкриття українського павільйону на Венеційській архітектурній бієнале 2023
Кураторами цьогорічної виставки є Ірина Мірошникова та Олексій Петров з
київського архітектурного бюро ФОРМА, а також Борис Філоненко, незалежний куратор, арт-критик та головний редактор видавництва IST Publishing.
Локації в Арсеналі та Джардіні поки що залишаються місцями, відкритими для зустрічей, але з середини літа вони перетворяться на повноцінні виставки”.
Простір в Арсенале, це високе приміщення, але цього разу він перетворений кураторами на темний зал з низькою стелею та вкритий тканиною, він огортає глядача безпекою закритого неба та захистом товстих стін. Таке рішення заглиблює відвідувачів у середовище, в якому перебувають українці, убезпечуючи себе від загрози ракетних ударів. Низькі приміщення, без денного світла та занедбані простори, стали життєво важливими місцями для виживання і надії на майбутнє.
Український павільйон в Арсенале
“Більше року життя в умовах повномасштабної війни повністю змінило наше
сприйняття простору. Всі об’єкти навколо нас автоматично сприймаються як
потенційна загроза або захист. Під час війни, коли ми знаходимося на відкритій місцевості, ми завжди дивимося на небо і намагаємося знайти ландшафт, який може нас захистити. Вже більше року наш сон переривається кожні 4 години і тоді у нас є два варіанти захисту: зібрати всі важливі речі і піти в бомбосховище або залишитися вдома і спробувати притиснутися до внутрішньої стіни в коридорі за правилом “двох стін”. Без денного світла, між масивними стінами і під суцільною стелею, ми звикли вчити своїх дітей, розмовляти, співати, радіти, об’єднуватися і думати про майбутнє” — сказав Олексій Петров.
Земляні вали під відкритим небом у Джардіні, так само присвячені змінам
сприйняття простору, що відбулися в Україні щодо раніше ігнорованих
елементів антропогенного та природного середовищ. Простір відсилає до
Змієвих Валів, мережі укріплень 10-го століття в Київській області, які
протягом довгого часу перетворилися на кургани та пагорби, що в’ються крізь
місцеві ландшафти. Колись майже забуті сучасними киянами, ці кургани
знову почали виконувати свої функції в перші дні повномасштабного
російського вторгнення, та уповільнили просування армії загарбників на Київ.
У цих просторах у різний час протягом бієнале представники української культурної спільноти розповідатимуть історії зсередини свого парадоксального контексту, ділячись досвідом з усім світом.
Загалом близько 35 українських архітекторів та представників інших дисциплін
працюватимуть над публічною програмою, яка незабаром відбудеться в
павільйонах.
Читайте також:
Україна на Milan Design Week 2023: дух української свободи в інсталяції CONTINUUM
Український стенд вперше презентували на найбільшій міжнародній виставці мармуру в Італії