Над проєктом “Затоплена спадщина: цифровий архів втрачених археологічних пам’яток долини Дністра” працюють археологи Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАНУ.
“Під час введення в експлуатацію Дністровської ГЕС і Бурштинської ТЕС затоплено частину території долини Дністра. Місцеві мешканці були вимушені розібрати свої помешкання і стати переселенцями. Окрім людської трагедії знищили і частину історичної спадщини – під водою опинилися десятки як досліджених, так і ще невідкритих археологічних пам’яток. Ми ж хочемо показати те, вдалося зберегти”, – розповідає керівниця проєкту Тетяна Ястремська.
На сайті “Затоплена спадщина” можна буде побачити фото- та відеоматеріали артефактів від доби палеоліту до пізнього середньовіччя, які за значенням увійшли у скарбницю світової історико-культурної спадщини.
До слова, зараз фото- та відеоколекції зберігаються на плівкових негативах наукового архіву Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України, фахівці якого і втілюють проєкт.
“З плином часу ці матеріали втрачають свою якість, також у процесі роботи дослідників кіно- та фотоплівки зазнають механічних пошкоджень, оскільки до звітів та наукових публікацій подано лише окремі світлини, то більшість кадрів на плівках до сьогодні є неопублікованими та невідомими широкому загалу. Тому надзвичайно важливим є питання термінового їх збереження”, – додає Тетяна Ястремська.
До відкриття проєкту “Затоплена спадщина” фахівці проведуть у Львові лекції та покажуть фільм, на кадрах якого відображені події робіт експедицій середини минулого століття.
Історична довідка
Територія басейну Дністра внаслідок зручного географічного положення, багатства природних ресурсів та інших чинників інтенсивно заселялась від найдавніших часів. Численні поселення, городища, стоянки, поховальні та культові комплекси регіону завдяки дослідженням вітчизняних та закордонних науковців надають унікальну інформацію про різні аспекти матеріальної та духовної культури давніх спільнот та мають особливе значення для європейської науки.
Матеріали, збережені на фотоносіях, є надзвичайно цінними не тільки для фахових археологів, але й для етнологів, антропологів, керамологів, краєзнавців, мистецтвознавців, представників інших дисциплін.
Читайте також:
Місто Львів зʼявилось на міжнародній платформі з популяризації спадщини сецесії
“Архітектори за спадщину”: мета проєкту UREHERIT і чому він на часі саме зараз
У Харкові запустили бета-тестування застосунку, в якому можна ознайомитися із архітектурою міста