Про це повідомив мер міста, Андрій Садовий.
Крематорій будуватимуть у три етапи: спочатку підготовчі роботи, зокрема розчищення території та демонтаж старих будівель. Друга черга — це зведення самої будівлі крематорію і встановлення обладнання, двох печей. Потужність кожної з них – 10 кремацій в день. Остання черга — облаштування зали прощань, допоміжних будівель та інше. Загальна вартість спорудження всього крематорію разом з обладнанням – близько 200 млн грн.
У Львові заклали капсулу під будівництво крематорію. Фото: Анастасія Смольєнко
Необхідність крематорію пояснюють кількома чинниками:
-
обмеженість місця на кладовищах. Львів має обмежені площі для нових кладовищ, а розширення існуючих є проблематичним через щільну забудову міста та обмежену доступність землі;
-
кремація є більш екологічним варіантом, ніж традиційне поховання, вона зменшує навантаження на ґрунт, підземні води та повітря;
-
поховання урни з прахом є дешевшим варіантом у порівнянні з традиційним похованням.
Крематорій стане частиною Голосківського кладовища. Фото: Анастасія Смольєнко
В Україні крематорії є у Києві, Одесі та Харкові, але там є печі старого зразка. У Львові ж буде перша сучасна піч.
«Майже кожне європейське місто має можливість кремації. Як правило від 60% мешканців країн ЄС заповідають, щоб їх кремували. В Чехії це 90%, в Японії це також понад 90%. Коли хтось вмирає у Львові і заповідає, щоб його кремували, то найближчий крематорій є у Києві. Це створює багато незручностей для родичів», – зазначає Андрій Садовий.
Переможців відкритого всеукраїнського архітектурного конкурсу на кращий проєкт будівлі крематорію обрали у 2021 році. Ними стала команда архітекторів із Маріуполя, яка зараз працює у Берліні.
Сам проєкт крематорію лаконічний, квадратної структури 40 на 40 метрів – 1600 м кв. Також передбачено колумбарний парк, який реалізують у наступних чергах.
Переможцями архітектурного конкурсу ще у 2021 році стала команда архітекторів із Маріуполя, яка зараз працює у Берліні
«Основним у проєкті є водяний басейн, що символізує ріку життя і вічність, та міст над ним, як метафора переходу між двома світами. Цей задум акцентує увагу на важливості останнього шляху, який має пройти покійний у супроводі близьких», – розповідає архітектор студії «ZMIST» Маркіян Максимюк.
Будівля розташована на осі, яка веде від входу через символічний ліс до білосніжної зали прощання. Чорні об’єми крематорію та площі колумбарію підкреслюють контраст між життям і смертю. Простір організований так, щоб створити умови для глибокого емоційного усвідомлення моменту прощання.
Читайте також:
В київському крематорії почали ремонт у залах для прощання – КМДА
Рада проголосувала за створення Національного військового кладовища у Гатному