У Львові реставрують кам’яницю XV століття

У Львові понад два роки тривають роботи з реставрації інтер’єрів історичної кам’яниці, що розташована на вул. Вірменській, 17. 

Про це пише Бюро спадщини.

Раніше вважалося, що вона була зведена у XVII ст., оскільки саме в цей період є перші письмові згадки про кам’яницю. Втім, останні дослідження довели, що датування є умовним, оскільки було знайдено багато реліктів, зокрема готичні портали та вікна, датовані XV ст.

вул. Вірменська, 1938 р. Фото: Бюро спадщини

Відомо, що у XVII ст. кам’яницю викупили вірмени — родина Еміновичів. Вони зробили надбудову і перебудову. Від цього часу кам’яниця іменується Еміновичівською.

Сучасний вигляд кам’яниці. Фото: Бюро спадщини

Зараз кам’яниця включена у рядову забудову, але раніше це був відокремлений будинок. Вхід на парцелю, тобто на ділянку, де він побудований, був влаштований через відкритий простір. Під час досліджень на об’єкті фахівці виявили величезне ренесансне вікно в одній із межових стін. Його наявність вказує на те, що поруч з цим будинком раніше був провулок.

Кахля із зображенням герба Пруського королівства. Фото: Бюро спадщини

Одне із вікон навіть виявили “in situ”, тобто на своєму місці. На його кам’яному обрамленні залишилися сліди пожежі 1527 р., яка майже цілковито знищила готичний Львів. Через це фахівці припускають, що не всі міські будівлі того періоду були цілковито дерев’яними.

Під час досліджень виявлено капітелі міжвіконних колон на першому поверсі та антаблемент з гротескним маскароном, аналогів яких теж немає у Львові, але подібні речі можна спостерігати у Флоренції.

Відкритий гротеск з маскароном на фасаді. Фото: Бюро спадщини

Однією з найцікавіших знахідок була добре збережена система опалення — гіпокауст і підлога XV ст. з кам’яними отворами, крізь які в приміщення потрапляло тепле повітря.

Під час реставраційних досліджень було виявлено, що стеля є вторинною (встановлена в австрійський період) та приховує під собою дерев’яне балкове перекриття та розписи у вигляді меандрів, які характерні для періоду ренесансу. Завданням фахівців було відкрити первинний вигляд стелі та зберегти розписи пізнішого періоду.

Перенесені розписи у вигляді меандрів. Фото: Бюро спадщини

Іншою несподіванкою для дослідників була центральна балка на стелі. На ній вказаний 1654 рік та різночасові написи, де можна розчитати напис латинню – «BENEDIK DOMINE … HABITATIONEM ISTAM».

Центральна балка на стелі з написами. Фото: Бюро спадщини

Давніші написи вирізьблені на балці, а інші — написані. У кімнаті на другому поверсі, між вікнами, виявлено колону. Її датують серединою XVII ст. Вона поліхромована із Мелюзиною — фігурою європейського фольклору, яка символізує жіночий дух прісної води.

Колона сер. XVII ст. Фото: Бюро спадщини

Фахівці наразі відновлюють кам’яні портали та цегляну кладку на першому поверсі. В планах є реставрувати готичне вікно.

 

 

Читайте також:

“Все почалося з любові до сидру”. Історія перетворення 100-річної кам’яниці на крафтотву сидроварню

У Вінниці реставрують садибу Львовича. Який вигляд вона матиме

У львівському гарнізонному храмі реставрують вівтар, якому понад 250 років