Про це повідомляє видання БЖ.
Культурний проєкт отримав назву “Василь Кричевський. Мова Незалежності”. У його межах переосмислили орнаменти, архітектурні образи та мотиви державної символіки, з якими працював митець. Автори проєкту прагнули перенести спадщину Кричевського з музейного та архівного середовища у сучасний міський простір.
Проєкт ініціювала культурна платформа “Хвилюємо” за підтримки Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського.
Фото: Всі. Свої
Василя Кричевського вважають одним із творців українського архітектурного модерну. Його першим проєктом у цьому стилі став будинок Полтавського губернського земства, зведений у 1903–1907 роках. У 1917 році Кричевський став одним із засновників Української академії мистецтв у Києві, де очолив майстерню архітектури та орнаментики. Також він викладав у Миргородському керамічному інституті та Українському архітектурному інституті, створення якого ініціював.
Фото: Всі. Свої
Кричевський працював не лише в архітектурі, а й у графіці, театрі та кіно. У 1918 році він розробив державну символіку Української Народної Республіки, зокрема герб із тризубом князя Володимира, який затвердила Українська Центральна Рада. Понад пів століття митець також займався книжковою графікою: оформлював видання Івана Котляревського, Володимира Винниченка, Михайла Грушевського, Миколи Бажана, Максима Рильського та інших українських авторів. У 1920-х–1930-х роках працював у кінематографі, зокрема оформив “Звенигору” Олександра Довженка та інші фільми.
Фото: Всі. Свої
Побачити оформлені вітрини можна за адресою Хрещатик, 27, а також у ТРЦ Respublika Park (вхід №4), Lavina Mall, Retroville та Blockbuster Mall.
Читайте також:
У Львові відкриють для відвідування кам’яницю з фрагментами декору XV століття