Ідея розширення музею бере початок ще з історичного проєкту 1893 року. Тоді вдалося реалізувати лише близько третини первісного задуму. Потреба в нових площах зумовлена також великою колекцією музею: значна кількість унікальних експонатів сьогодні не може бути представлена через обмеженість виставкових і фондових приміщень. У 2021 році Івано-Франківська обласна рада спрямувала 500 тисяч гривень на розробку проєкту нового корпусу.
Основою розбудови став проєкт створений ще у 1893-му році, адже тоді втілили тільки 1/3 від плану
Бойчук не відтворює історичний задум буквально, натомість частково переосмислює його об’ємно-просторову структуру. Новий корпус матиме плавний зв’язок із наявною будівлею: між ними передбачені переходи, що дозволять об’єднати музейні простори. Архітектура нового об’єкта перегукуватиметься з історичною будівлею, зокрема куполами на кутах, але в сучасній інтерпретації.
Візуалізації нового проєкту
Окрім виставкових просторів, у новому корпусі передбачені внутрішній дворик, відкриті громадські зони, музейне сховище з контрольованими температурою та вологістю, вантажні ліфти, кафетерій, рішення для безбар’єрності та оглядовий майданчик.
Новий головний вхід планують облаштувати на стику двох корпусів із боку вулиці Шевченка, а вихід відвідувачів — зі сторони Народного дому.
Архітектурну концепцію прокоментував урбаніст і автор Telegram-каналу NE:Urban Сергій Момотюк. Він зазначає, що рішення не відтворювати будівлю за проєктом кінця ХІХ століття, а частково зберегти його просторову логіку, відкриває окрему дискусію щодо сучасної інтерпретації історичного середовища. Серед питань, які, на його думку, потребують уваги, — висотність карнизних ліній, характер фасаду, співвідношення віконних отворів, горизонтальних членувань і рустування.
Візуалізації нового проєкту
Окремо Момотюк звертає увагу на інтерпретацію вежі: на його думку, у фінальному виконанні вона може конкурувати з історичною частиною музею.
“Тут вагому роль зіграє в тому числі якість та типи матеріалів, що будуть використовуватись під час будівництва.
Також урбаніст порушує питання процедури проєктування. Він наголосив, що для настільки важливих об’єктів у історичних містах варто проводити архітектурні конкурси.
“І ще один момент, який хотілося б окремо зазначити. Для таких важливих об’єктів у історичних містах хотілося б бачити архітектурні конкурси. Це, до речі, прямо передбачено нашим законодавством. Воно далеко не ідеальне, але повністю закривати на нього очі теж не варто”, – підсумував Момотюк.
Раніше ми писали, що Guess Line Architects перемогли в архітектурному конкурсі на оновлення музею Миколи Пимоненка в Малютянці.
Читайте також:
У Львові проведуть архітектурний конкурс на облаштування простору пам’яті науковця Івана Вакарчука
У Львові оголосили конкурс на проєкт нового корпусу дитячої лікарні
Під обстріл росіян знову потрапив музей Сковороди на Харківщині