Щоб випалити вапно, там спорудили кілька сотень печей шахтного типу. Після того, як в країні почали впроваджувати політику щодо захисту навколишнього середовища, конструкції вирішили закрити назавжди й територія перетворилась на покинуту та занедбану зону, пише Аrchdaily.
Нині ділянку та споруди на ній знову готують до використання, однак замість шкоди довкіллю тепер печі слугуватимуть культурно-просвітницьким осередком, де популяризуватимуть концепцію сталого розвитку. Місцева влада вирішила облаштувати тематичний музей за проєктом Professor Li Baofeng’s Studio of HUST.
Проєкт передбачав об’єднання нової споруди із вже наявними, а також використання кількох печей як вхідної групи – знакових воріт геопарку. На даху шахти створили оглядовий майданчик, а для центрального корпусу відвели місце, де традиційно утворювалась внаслідок спалювання зола.
При вході до музею архітектори зберегли первісну цегляну драбину для подачі матеріалів – таким чином шахтний шурф, напівзруйнована гіпсова піч і новенький музей утворюють органічне ціле.
“Щоб підкреслити стару промислову піч, ми свідомо послабили форму та колір музею, “сховали” його за пічкою, а частину експозиційного простору “втиснули” в землю, зменшивши висоту музею, порівняно з печами”, – розповідають в архстудії.

Ландшафти місцевості і архітектура, яка вдихнула життя у покинуту промислову зону. Фото: Yilong Zhao
Вапняк, який не встигли колись випалити внаслідок закриття виробництва, став елементом ландшафту, з яким можна буде ознайомитись через оглядові вікна та майданчики у відповідних місцях будівлі музею.
Читайте також
У Києві виставили на продаж приміщення історичної будівлі колишнього заводу “Арсенал”
У Китаї розкопали гігантське місто невідомої раніше цивілізації