Історична Яглава розташована між Брно та Прагою, повідомляє Wallpaper.
Місто відоме старовинною архітектурою та мальовничими площами, однак із відкриттям нової арени воно отримало масштабний громадський простір, розрахований не лише на спортивні події.
Проєкт CHYBÍK + KRIŠTOF переміг у регіональному архітектурному конкурсі. На його реалізацію спрямували 80 млн євро державних коштів.
Фото: Laurian Ghinitoiu
“Сьогодні будівництво завжди пов’язане з контекстом. Тут цим контекстом є великі дорослі дерева. Арена не виглядає так, ніби її поставили посеред нічого. Це справжнє міське середовище”, — пояснює співзасновник бюро Ондржей Хибік.
Фото: Laurian Ghinitoiu
За його словами, дерева, навколишні будівлі та сусідня пивоварня разом формують відчуття давно сформованої міської території.
Фото: Laurian Ghinitoiu
Якщо підходити до арени з боку парку, будівля поступово відкривається крізь дерева: червоні та сірі трикутники фасаду контрастують із зеленню. Саме характерний “колючий” силует споруди став причиною її неофіційного прізвиська — “Їжак”.
Фото: Laurian Ghinitoiu
“Форма походить від готичного минулого міста. У місцевій готичній архітектурі тієї епохи, коли Яглава була найбагатшою у своїй історії, можна побачити багато трикутних форм. Але це не лише дещо ускладнена історична історія — будівлю справді можна сприймати як їжака, адже це тварина міста”, — розповідає Хибік.
Назва “Їжак” має ще одне історичне пояснення. Понад сто років тому місто мало німецьку назву Іглау (Iglau). Німецьке слово Igel означає “їжак”.
Фото: Laurian Ghinitoiu
Арена розташована між садом і університетом та вміщує до 5650 глядачів. Комплекс складається з чотирьох об’ємів. На даху облаштували бігову доріжку завдовжки 230 метрів, а також передбачили фудкорт, готель на 29 номерів, тренажерну залу та спортивний зал. Між окремими частинами комплексу прокладені відкриті переходи, поруч облаштовані місця для відпочинку.
Фото: Laurian Ghinitoiu
Всередині овальна арена побудована на контрасті масштабів. Велика зовнішня оболонка поступово переходить у більш стиснутий внутрішній простір, який знову розширюється в центральній частині — безпосередньо над майданчиком.
Фото: Laurian Ghinitoiu
Перший поверх організований як відкритий простір на 360 градусів. Це дозволяє глядачам легко потрапляти до своїх місць і виходити за напоями під час матчу, не втрачаючи перебіг гри.
Матеріали залишили максимально виразними та зрозумілими. Збірні бетонні елементи сформували вигнуту конструкцію, яка символічно огортає майданчик і водночас нагадує про монументальність античного колізею.
Фото: Laurian Ghinitoiu
Зовнішні трибуни оточують штори, що пом’якшують масивність бетону та додають інтер’єру театральності. За потреби їх можна опустити, зробивши простір затишнішим, а трибуни — візуально заповненішими під час матчів юнацьких команд.
Сидіння спроєктували з урахуванням акустики та виконали у кольорах місцевого спортивного клубу.
Фото: Laurian Ghinitoiu
Другий поверх має симетричне планування. Великі вікна пов’язують інтер’єр із навколишнім середовищем: з одного боку відкривається вид на парк, з іншого — на університет. На цьому рівні розташована VIP-зона, а нависаючі конструкції трибун дозволяють глядачам відчувати себе ближче до подій на майданчику.
Читайте також:
Кам’яний екзоскелет замість бетону та сталі: новий ЖК у Лондоні, зведений з вулканічного каменю
Японські архітектори поєднали вузький будинок і керамічну студію в Кіото