Тінь 2003 року
Для П’єра Масло, епідеміолога з Лондонської школи гігієни та тропічної медицини, який нині є одним із провідних дослідників прихованої смертності від спеки в Європі, нинішні події нагадують катастрофічне літо 2003 року. У вівторок він отримав повідомлення з ясел своєї доньки — менш ніж за 80 кілометрів від метеостанції, що першою цього тижня побила червневий температурний рекорд Великої Британії, — з проханням забрати дітей раніше, бо приміщення школи стає небезпечно гарячим.
Фото, зробелене в Копенгагені: Mads Claus Rasmussen / EPA
Тоді, 2003 року, сам Масло, підліток із півдня Франції, грав у баскетбол на літньому таборі, поки серпнева спека перетворювала європейські міста на печі. Спекотні дні виснажували організм, а теплі ночі позбавляли людей повноцінного відпочинку. Жертвами тієї літньої спеки — близько 70 000 людей по всій Європі — стали переважно літні люди, особливо жінки, які жили самотньо.
За словами Масло, тепер, у 37 років, він бачить, як винятковість того літа стала нормою сьогодення — і те, що сьогодні вважається винятком, найближчим часом стане нормою для його доньки. До того часу, коли їй виповниться 14 (вік, у якому він сам пережив 2003-й), людство, ймовірно, давно перевищить ціль утримання потепління в межах 1,5°C, обіцяну світовими лідерами, а екстремальна спека сягне небачених раніше показників.
Хаос по всьому континенту
Попри багаторічні попередження науковців і зростання обізнаності суспільства, хвилі спеки й досі ставлять велику частину континенту на коліна. Низка лікарень в Англії оголосила надзвичайний стан через відмову систем охолодження та збої критично важливих ІТ-систем, тоді як школи, підприємства та залізниці працюють у режимі хаосу, а подекуди спалахують лісові пожежі.
У Франції, де майже половина житла погано захищена від спеки, понад 55 людей потонули, намагаючись охолодитися у воді, четверо малих дітей загинули, опинившись замкненими в розпечених автомобілях, а два ядерні реактори було змушено зупинити через нестачу води для охолодження.
Спустошливе літо 2003 року стало поштовхом до перших серйозних спроб боротися зі спекою: уряди почали пов’язувати системи раннього попередження з оперативними заходами реагування — обмеженням пересування, закриттям шкіл, скасуванням непершочергових медичних прийомів. Дослідження показують, що ці адаптаційні заходи спрацювали: смертність стала значно менш чутливою до коливань температури. Якби спека 2003 року вдарила сьогодні з тією самою силою, за оцінками дослідження, опублікованого минулого листопада, кількість загиблих була б на 75% нижчою.
Жінка в Лондоні. Фото: Anadolu / Getty Images
Утім, водночас хвилі спеки стають дедалі гарячішими, тривалішими й частішими — і поки незрозуміло, чи встигають зусилля з адаптації за темпами зростання концентрації парникових газів в атмосфері. Цього року системи раннього попередження запрацювали ще до офіційного початку літа: у травні Північно-Західну Європу накрила несподівана спека, яка побила історичний травневий температурний рекорд Британії одразу на цілих 2°C.
Через два тижні після цього очільник європейського відділення Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) Ганс Клюге виступив у Берліні з оновленими настановами щодо планів дій у разі небезпечної спеки — перше таке оновлення за 18 років. А ще за два тижні Берлін зустрів 40-градусну спеку.
За оцінками ВООЗ, за останні чотири роки спека забрала в Європі близько 200 000 життів. Клюге назвав ситуацію подвійною трагедією: переважної більшості цих смертей можна було уникнути, а офіційна статистика — лише «верхівка айсберга», адже мільйони людей страждають фізично й психологічно, навіть не потрапляючи до офіційних підрахунків.
Наукові докази впливу зміни клімату
Європа нагрівається швидше за будь-який інший континент світу — через особливості регіональних погодних патернів і близькість до Арктики, яка тане рекордними темпами. Оперативне дослідження, опубліковане в п’ятницю організацією World Weather Attribution (WWA), показало, що подібна хвиля спеки в цю пору року була б «практично неможливою» лише 50 років тому.
Особливо тривожними дослідники вважають нічні температури цього тижня — за їхніми підрахунками, вони стали приблизно у 100 разів імовірнішими порівняно з 2003 роком, тоді як денні температурні піки — приблизно в 10 разів імовірнішими. Науковці виключили будь-який вплив Ель-Ніньйо — природного погодного явища, яке нещодавно сформувалося в Тихому океані і яке, ймовірно, зробить 2027 рік найспекотнішим у глобальній історії спостережень.
Кліматологиня Імперського коледжу Лондона Фредеріке Отто, співавторка дослідження WWA, зізналася, що науковцям, які роками попереджають про погіршення ситуації зі спекою через викиди парникових газів, дедалі важче спостерігати, як їхні поради ігнорують.
«У всьому цьому є сумна неминучість, коли такі вчені, як я, рік за роком повторюють одні й ті ж цитати. Так, це зміна клімату, так, це ми, ні, це не Ель-Ніньйо. Простіше кажучи, ми залишаємося на шляху в один бік до більш небезпечного майбутнього, і нам час натиснути на гальма», – каже науковиця.
Що можна зробити
Експерти з питань здоров’я та спеки закликають до більшого озеленення міст для протидії ефекту «міського теплового острова», кращого затінення будівель і вентиляції житла, а також посиленої підтримки лікарень. Громадянам радять перевіряти стан літніх або вразливих через хворобу сусідів.
Фото: ANP / Shutterstock
Деякі фахівці насторожено ставляться до масового поширення кондиціонерів, оскільки це підвищує ризик відключень електроенергії та посилює ефект міського теплового острова, проте вважають за необхідне забезпечити ними будинки для літніх людей, лікарні, школи та громадський транспорт. Нові настанови ВООЗ рекомендують зважений підхід: кондиціонування не є сталим рішенням для суспільства загалом, але залишається критично важливим для груп підвищеного ризику.
Політичні суперечки
Позицію ВООЗ гучно розкритикували представники американських праворадикальних кіл, які перетворили європейську стриманість щодо масового кондиціонування на мем про «бідний і надмірно зарегульований континент». Допис у соцмережі X від керівника однієї з американських техкомпаній, який поширив власник платформи Ілон Маск, зібрав майже 20 мільйонів переглядів.
Подібні настрої поділяють і деякі європейські праворадикальні партії, які виступають проти розвитку чистої енергетики та підвищення енергоефективності будівель. Лідерка французьких праворадикалів Марін Ле Пен майже рік тому закликала до «масштабного плану» з кондиціонування того ж тижня, коли її партія намагалася заблокувати нові проєкти вітрової та сонячної енергетики. Нинішня хвиля спеки знову розпалила цю дискусію у Франції — за кілька місяців до президентських виборів.
Тим часом заклики терміново скорочувати викиди парникових газів продовжують ігнорувати: центристські уряди по всій Європі послаблюють кліматичну політику та скасовують екологічні норми під гаслами підвищення конкурентоспроможності.
Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерреш, який на початку тижня заявив, що Лондон буквально «закипає», на Тижні кліматичних дій у Лондоні знову закликав відмовитися від спалювання викопного палива. Наступного дня організатори пов’язаної з цією подією панелі з питань управління екстремальною спекою скасували захід — через надто високу температуру повітря.
А ще через день президент США Дональд Трамп порадив імовірному майбутньому прем’єр-міністру Британії Енді Бернему «відкрити Північне море» для нафтогазового видобутку, попри те, що, за словами експертів, це виснажений басейн, де вже видобуто щонайменше 90% доступних запасів викопного палива.
Фото на головній – Andrew Medichini / AP
Читайте також:
Рекордна спека накрила Європу: у Франції повідомили про понад 1000 смертей
У Києві встановлять рамки-розпилювачі води через літню спеку
В Абу-Дабі розпочали будівництво концертного комплексу за проєктом Френка Гері