Будівлю звели у 1973 році як експериментальний критий Залізничний ринок за проєктом архітекторки Алли Аніщенко. Ринок був розрахований приблизно на 140 торгових місць. Круглий об’єм діаметром 52 метри мав три рівні — цокольний, перший поверх і балкон.
Конструктивною особливістю споруди став дах на радіальних сталевих вантах. Вони кріпилися до зовнішніх стін і сходилися до центрального кільця, через яке всередину потрапляло денне світло. Завдяки такому рішенню великий торговий зал залишався вільним від внутрішніх опор.
Історія будівлі неодноразово змінювалася разом із її функцією. Наприкінці 1980-х колишній ринок перетворили на магазин «Океан», у 1990-х тут працювала Київська універсальна біржа, а згодом приміщення займав супермаркет «Велика Кишеня».
Водночас сама споруда опинилася під загрозою знесення через плани забудови ділянки. Її намагалися захистити архітектори, пам’яткоохоронці та активісти. «Мапа Реновації», Ukrainian Modernism, Національна спілка архітекторів України, польські архітектори та донька Алли Аніщенко виступали за надання будівлі охоронного статусу. У березні 2025 року до Департаменту охорони культурної спадщини Києва подали облікову картку виявленого об’єкта культурної спадщини.
Попри це, остаточного статусу споруда не встигла отримати. 23 вересня 2026 року вона постраждала внаслідок російської атаки.
Будівля також має зв’язок із сучасною українською культурою: у 2022 році всередині колишнього ринку гурт Kalush Orchestra зняв тизер пісні «Stefania», з якою того ж року переміг на Євробаченні.
Читайте також:
На Лук’янівці встановили скляні зупинки біля пошкоджених обстрілами будівель
У Києві розбирають будинок 1902 року, внесений до переліку пам’яток — Дмитро Перов