Публічні простори як елемент відновлення громади: чому це велика цінність?

Якісний публічний простір — це середовище, яке допомагає людям почуватися безпечніше, підтримує повсякденне життя та створює умови для взаємодії між різними групами населення. Водночас він має бути інклюзивним у найширшому розумінні цього слова. Йдеться не лише про фізичну безбар’єрність і доступність для людей різного віку та з різними потребами, а й про створення психологічно безпечного середовища, де кожен і кожна можуть почуватися прийнятими, включеними до життя громади та мати можливість брати участь у її розвитку. Саме така інклюзивність формує відчуття приналежності, яке є надзвичайно важливим у процесі відновлення громад.

Доступ до зелених зон, можливість проводити час на відкритому повітрі та взаємодіяти з іншими людьми позитивно впливають на психологічне здоров’я, зменшують рівень стресу та сприяють формуванню соціального капіталу громади. Доступ до природи є одним із важливих чинників емоційного відновлення після пережитих криз і травматичного досвіду. Саме природне середовище допомагає відновлювати внутрішній ресурс, відчуття безпеки та зв’язок із місцем. Тому збереження й розвиток ландшафтних територій, парків і зелених зон є не лише екологічним, а й соціальним пріоритетом сучасних громад.

“Парки та інші публічні простори можуть ставати місцями, де люди повертаються до звичного життя, знайомляться з новими жителями, формують нові соціальні зв’язки, підтримують одне одного, організовують культурні події, дитячі активності чи громадські ініціативи. Для багатьох людей, які були змушені змінити місце проживання, саме такі простори стають можливістю інтегруватися в нову громаду, знайти підтримку та відчути себе її частиною. Таким чином простір починає працювати як інструмент відновлення громади.”, – говорить Анастасія Палій, співзасновниця Urban Reform School.

Відновлення починається із залучення людей

Справді живими такі місця стають тоді, коли їх формують разом із тими, хто ними користуватиметься щодня. Саме тому важливо залучати жителів до дослідження території, визначення викликів, формування сценаріїв використання простору та спільного пошуку рішень. Відкритість процесу та партисипативний підхід дозволяють врахувати досвід різних груп населення, зробити рішення більш справедливими, довговічними й такими, що відповідають реальним потребам громади. Коли люди стають співтворцями простору, вони не лише формують його майбутнє, а й відчувають відповідальність за його розвиток і збереження.

«Практика показує, що люди найкраще знають особливості свого міста: де бракує місць для відпочинку, які території залишаються недоступними, як змінюються потреби різних поколінь та що робить простір по-справжньому комфортним», – говорить Анастасія Палій, співзасновниця Urban Reform School.

Досвід Олександрії: як спільна робота громади перетворюється на рішення

Одним із прикладів того, як партисипативний підхід допомагає створювати якісні публічні простори, став проєкт Urban Reform в Олександрії.

Робота над майбутнім публічного простору між вулицями Січових Стрільців та Козацька розпочалася із дослідження потреб громади та воркшопу, під час якого жителі разом з командою Urban Reform аналізували територію, визначали її потенціал і формували різні сценарії розвитку. Учасники пропонували ідеї щодо озеленення, місць для відпочинку, дитячих просторів, розвитку локального бізнесу, проведення подій та покращення доступності території.

Після воркшопу команда Urban Reform систематизувала всі пропозиції, проаналізувала зібраний зворотний зв’язок та розробила комплексну концепцію розвитку території. Уже в червні її презентували громаді.

Фінальна концепція поєднала різні сценарії використання простору — активне дозвілля, проведення громадських подій, тихий відпочинок серед зелених насаджень, рекреаційні та дитячі зони, нові пішохідні зв’язки й комфортне середовище для щоденного користування. Значну увагу в концепції приділено розвитку природного потенціалу території, збереженню існуючих зелених насаджень і створенню нових ландшафтних рішень, що сприятимуть як покращенню екологічного стану території, так і підвищенню якості повсякденного життя. Простір також проєктувався з урахуванням принципів безбар’єрності та інклюзивності, щоб бути комфортним і доступним для людей різного віку та з різними потребами.

Цей приклад демонструє, що якісний публічний простір народжується через постійний діалог із громадою. Саме участь жителів дозволяє врахувати різні потреби, знайти баланс між ними та сформувати рішення, яке має підтримку місцевої спільноти.

Такий підхід є особливо важливим сьогодні, коли українські громади шукають можливості створити простори, що сприятимуть соціальній згуртованості, взаємодії, екологічній стійкості та довгостроковому розвитку міст. Саме поєднання екологічної відповідальності, інклюзивності, відкритості до участі жителів і дбайливого ставлення до природного середовища дозволяє створювати публічні простори, які стають не лише елементами міської інфраструктури, а й місцями турботи, взаємодії та відновлення для всієї громади.

Літня школа «Місто турботи та зцілення»: як навчитися проєктувати простори відновлення

Саме навколо цієї ідеї побудована Літня школа «Місто турботи та зцілення», яку організовує Urban Reform School спільно з Шепетівською міською радою за грантової підтримки Українсько-данського молодіжного дому та за підтримки Фонду ім. Гайнріха Бьолля, Бюро Київ — Україна.

З 8 по 15 серпня у Шепетівці 25 молодих фахівців віком 20–35 років з різних регіонів України працюватимуть над переосмисленням Шепетівського парку культури і відпочинку. Учасники та учасниці представлятимуть різні дисципліни — архітектуру, урбанізм, ландшафтну архітектуру, соціологію, географію та просторове планування. Протягом тижня вони проходитимуть повний цикл роботи над простором — від польових досліджень і спілкування з жителями до створення концепцій його майбутнього розвитку.

Програма поєднає лекції, воркшопи, польові дослідження, аналіз міського середовища та командну проєктну роботу. Разом із провідними українськими експертками учасники працюватимуть із темами психологічного відновлення, фізичної та ментальної інклюзивності, безбар’єрності, природоорієнтованих рішень, екології, збереження й розвитку ландшафтних територій, роботи з пам’яттю, а також відкритого партисипативного проєктування із залученням громади до процесів просторового розвитку.

Центральною темою школи стане переосмислення Шепетівського парку культури і відпочинку як інфраструктури турботи — доступного, інклюзивного, відкритого та екологічно чутливого простору, який поєднує природне середовище з потребами людей. Учасники працюватимуть над тим, як зберегти та розвинути ландшафтний потенціал території, забезпечити комфорт для різних груп користувачів і створити простір, що сприятиме емоційному відновленню, соціальній взаємодії та формуванню нових зв’язків усередині громади.

У фіналі школи чотири міждисциплінарні команди представлять власні концепції розвитку парку. Напрацювання буде передано Шепетівській міській раді як основу для подальшого планування та розвитку території.

«Літня школа “Місто турботи та зцілення” прагне не лише навчити молодих фахівців сучасним підходам до просторового розвитку, а й створити практичний майданчик для спільної роботи експертів, жителів та місцевої влади. Ми переконані, що саме відкритий діалог, партисипативне проєктування, турбота про природне середовище та увага до потреб різних людей дозволяють створювати публічні простори, які допомагають громадам відновлюватися, зміцнювати соціальні зв’язки та будувати більш стійке майбутнє», – говорить Марія Грищенко, співзасновниця Urban Reform School.

Подати заявку на участь у літній школі можна на сайті Urban Reform School.

 

 

 

 

Читайте також:

У Шепетівці відбудеться Літня школа «Місто турботи та зцілення» про роль публічних просторів у відновленні громад

Urban Reform запускає новий проєкт, спрямований на відновлення центральних районів Харкова

Коли місто шукає себе заново: Urban Reform розробляє просторовий план Олександрії