Команда Allbionics запустила виробництво сучасних і технологічних протезів. Вони оснащені спеціальним чіпом і сенсорами, а мобільний застосунок, що скануватиме кінцівки, та штучний інтелект допоможуть швидко підібрати кріплення та врахувати індивідуальні особливості користувача. Крім того, алгоритми машинного навчання використовуються для обробки сигналів від датчиків, щоб покращити точність сприйняття команд користувача для управління протезом.
Ідея та запровадження виробництва
Проєкт започаткував гендиректор Allbionics Володимир Бандура. До процесу розроблення запросили дослідника з США Стівена Ван Фліта, який працював у сфері біонічних протезів і відповідав за виготовлення сотень таких протезів для клієнтів на західному ринку. За спиною американського фахівця 18 патентів у темах, пов’язаних з електронікою та сенсорами.
Візуалізація: Aranchii Architects
Ідея відкрити виробництво саме в Україні виникла через складність із логістикою та обслуговуванням протезів. Як розповів PRAGMATIKA.MEDIA архітектор Дмитро Аранчій, який був залучений до розроблення дизайну протеза, взаємодіяти із закордонними компаніями довго і дорого.
Бувають сервісні випадки, коли потрібно замінити або полагодити пальці на протезі. І відправлення його на сервісне обслуговування до Америки і Німеччини займає багато як часу, так і коштів. Українська команда планує організувати повний цикл виробництва з подальшою взаємодією з клієнтами у разі виникнення несправностей.
Крім того, розробники намагаються здешевити кошторис виробництва протезів. Наразі вартість протеза становить від 15 тисяч і може досягати 100 тисяч доларів. Українські розробники хочуть досягти цифр у $8-10 тисяч.
Зазвичай західні виробники фокусуються на виробництві біонічних протезів нижче ліктя. Проте попит демонструє, що майже половина ампутацій становить вище ліктя, а це складніше, оскільки в цьому випадку додається експоненційна складність в зв’язку з ліктьовим суглобом.
Дизайн та естетика
Наразі, за словами Аранчія, вже завершений етап моделювання. Проєктувальники розробили взірець в шаблонному розмірі, далі вони планують працювати над можливістю його автоматизовано змінювати, адаптувати і підлаштовувати під різні конфігурації людей.
“На кожному етапі розробки виготовляється прототип. Як тільки ми завершили певний етап моделювання, одразу це тестується в фізичній моделі з погляду рухів, хватки, скільки він може підняти, як рухається. Один з останніх тестів – піднімання бутлів з водою. Сили протеза вистачило на підйом значного навантаження. І я так розумію, що навантаження може бути збільшено”, – каже Дмитро.
Візуалізація: Allbionics
В аспекті адаптації антропоморфних характеристик, розробники намагались зробити так, щоб 3D-скан та створення “сокету” – роз’єму для ампутації – проходили максимально швидко. “Чого ми максимально прагнемо, щоб людина не соромилась протеза, а навпаки – пишалась”, – наголошує Аранчій.
Наша ключова задача – змінити уявлення користувачів про протези
“Ми прагнули зробити протез анатомічним, і водночас не занадто анатомічним. Ми не хочемо мімікріювати під анатомію і робити вигляд, що ми не помічаємо, що рука не така сама і що вона несправжня. Навпаки, безперечно, анатомія є, але ми намагались створити такий дизайн, щоб цим можна було, скажемо так, пишатися”, – додає архітектор. – Наша задача, щоб форма була поєднана з функцією, врахувати механічні і функціональні властивості елементів, які розробляють інженери. Ми мали зробити так, щоб форма не заважала, а допомогла. Інженери займаються механікою та розробляють штучний інтелект, який відшліфовує управління рукою, а ми робимо форму, яка все це в себе інкорпорує”.
Що в планах
Нині Allbionics планує реліз протеза нижче ліктя вже у квітні цього року. На розроблення кіберпротеза вище ліктя потрібен ще час. У третьому кварталі 2023 року команда планує розробити низку рішень для випадків ампутацій ніг.
Дмитро Аранчій додає, що у майбутньому це будуть компактні виробництва, які зможуть відкривати в будь-якій країні, де є нагальна потреба у протезуванні. Тому не виключене і географічне розширення технологій, розроблених українськими командами.
Візуалізація на головній: Aranchii Architects
Читайте також:
У Львові відкриють новий корпус реабілітаційного центру «Незламні»
Український стартап Releaf Paper отримав від Єврокомісії 2,5 млн євро на будівництво фабрики
У США завдяки 3D-друку розробили технологію створення “зелених фасадів”