За матеріалом Софії Сміт Галер, опублікованим у виданні Vice.
Будівництво Паундбері планують завершити у 2025 році, а сам проєкт передбачав створення так званого “міста у місті”. За його реалізацію понад 30 років тому взялось герцогство Корнволл на чолі з принцом Чарльзом. Головна мета – компактно спланувати міські простори, щоб усі необхідні об’єкти інфраструктури були у межах пішої доступності.
Попри негативні відгуки від критиків, які називали Паундбері “феодальним Діснейлендом”, нинішній король не відійшов від задуманого. Сьогодні тут проживає понад 4 000 жителів та працює близько двох сотень магазинів кафе, офісів та підприємств. Однак географія міста викликає багато запитань.
Центр Паундбері формує площа Єлизавети ІІ, посеред якої розташований монумент королеви. Замість активного середовища для піших прогулянок поряд з головною пам’яткою міста утворився паркінг, а дороги звиваються п’ятикутниками навколо площі. Самі ж мешканці міста надають перевагу пересуванню на автомобілях.
“Це зручне для прогулянок місто, очевидно, було натхненне орбітою Венери, квітами та ісламським мистецтвом”, – каже журналістка Софія Сміт Галер, яка напередодні відвідала місто.
За словами жителів сусідніх населених пунктів, щоб жити у Паундбері, потрібно бути людиною “особливого типу”, а велику кількість автомобілів можна пояснити тим, що більшість працівників не проживають у місті, а лише приїжджають сюди на роботу. Проте у концепцію “міста у місті” це не зовсім вписується. До слова, робочих місць у Паундбері близько двох тисяч.
Вартість на тамтешнє житло оцінюють у близько 700 тисяч фунтів стерлінгів. Окрім, власне, купівлі, майбутні мешканці повинні дотримуватись правил, прописаних у 52-сторінковому буклеті. Серед іншого, там міститься інформація про те, що димарі не повинні бути “занадто широкими та громіздкими”, й попри їхню не надто високу функціональність, вони мають бути на оселях, щоб дотримуватись правил традиційної британської забудови.
Чіткі обмеження є й для газонів: використання штучної трави – практично табу для мешканців міста. Крім того, забороняється прокладати доріжки поверх газонів, що ростуть перед домівками.
Екологічні технології в Паундбері не користуються популярністю, адже до них теж є вимоги. Так, у місті не можна встановлювати сонячні батареї, оскільки це “передбачає зміни зовнішнього вигляду та потенційні незручності для інших мешканців”.
Загалом забудова цього населеного пункту не відзначається чимось особливим та лише є втіленням архітектурних традицій Британії. Будинки характеризуються невеликою поверховістю, усі вони виконані з цегли та мають одноманітний дизайн, незалежно від того, чи це приватний будинок, чи об’єкт спільної власності.
За даними перепису, станом на 2020 рік понад третина населення Паундбері – люди віком від 65 років. У місцевих виданнях переважна більшість реклами стосується послуг терапевта, центрів слухопротезування та заняття фізкультурою для людей 50+. Серед іншого – оголошення про продаж житла, будівництво якого обіцяють завершити до 2025 року. Але це вже не турбота короля Чарльза III, адже тепер успадкував герцогство Корнволл, а разом з ним і Паундбері, його син принц Вільям.
@viceworldnews When he was still a prince, King Charles III helped to create Poundbury, an experimental planned community, in southern England. What does it tell us about the kind of world that he wants people to live in? 👀 @sophiasmithgaler #kingcharles #monarchy #royals #queen #queenelizabeth #poundbury ♬ original sound – VICE World News
За словами журналістки Vice, Паундбері могло б бути вдалою локацією передмістя у фільмі “Едвард Руки-ножиці”, якби зйомки відбувались у Великій Британії.
Читайте також
У Києві пропонують перейменувати бульвар Дружби народів на честь Єлизавети ІІ
Життя у THE LINE. Як функціонуватиме перше у світі вертикальне екомісто