Під Києвом облаштують першу у світі ІТ-пасіку від україно-польських розробників

/ Технології /

У межах проєкту завдяки сучасним технологіям не тільки здійснюватимуть аналіз вуликів і бджіл, а й навчатимуть цьому дітей.

Про проєкт розповідає видання SEEDS, яке спілкувалось з одним із засновників стартапу AmoHive Ігорем Курдіним. 

Смарт-вулики допомагають вченим під час досліджень хвороб бджіл, наслідків невдалого зимування комах, а також під час створення нових кормів та ліків для них. Об’єкти обладнані сенсорами, які передають дослідникам інформацію про стан всередині та зовні вулика. 

Смарт-вулик від стартапу AmoHive

Нині розробку україно-польського виробництва встановлюють на багатьох бджільництвах у різних країнах світу, утім, в Україні облаштують не тільки пасіку, а й центр з навчання школярів на напрямком ”Інформатика та бджільництво”.

“Ми хочемо створити можливість, особливо для молоді, реалізувати себе творчо. Кілька років тому разом з агромедіа-агенцією Sapienza.media ми активно популяризували можливість створення ринку запилення в Україні. У попередніх інтерв’ю та виступах можна прочитати наш прогноз, який свідчить, що реалізація потенціалу запилення може принести для України кілька мільярдів USD щорічно… Як колись ми позитивно вплинули на розвиток ринку запилення в Україні, так і зараз ми маємо на меті позитивно вплинути на становлення смарт-бджільництва в Україні”, – зазначає Ігор Курдін.

IT-пасіка від стартапу AmoHive

Команда AmoHive розповідає, що керування смарт-пасікою відрізняється від управління традиційною більшим охопленням і своєчасною проінформованістю бджоляра і власника землі, на якій запилюються рослини. Управління стає ефективнішим, бджоляр може точніше планувати свою роботу на пасіці, а власник земель має змогу контролювати ефективність запилення, силу бджолиної родини та загалом оцінити ефективність послуги, яка надається йому бджолярами.

 

 

Читайте також

Boston Dynamics навчила робота Atlas допомагати на будмайданчику

Вінничанин змонтував будинок за 72 години за власною технологією швидкого зведення

Харків’яни розробили проєкт підземних бункерів з домашньою атмосферою