“Оживити” старі будівлі: що таке ревіталізація і чому вона необхідна Україні

Що означає “оживити” будівлю? Чому трансформація наявних просторів краща, ніж побудова з нуля? І як зрозуміти, що змінити, а що зберегти?

В Україні все частіше говорять про переосмислення міських просторів та оновлення закинутих локацій. І без цього неможливий розвиток міст, якщо ми хочемо створювати комфортні та функціональні зони, які відповідають потребам сучасних українців. Одні урбаністи називали це перетворенням спадщини на сучасні ресурси, інші — поверненням життя у простори, які забули своє призначення.

Тож що таке ревіталізація і чому вона необхідна Україні?

Ревіталізація — це трансформація старих локацій та районів міста, “оживлення” їх та адаптація під сучасні потреби людей.

Цей процес не обмежується суто фізичними змінами: ремонтом будівель чи інфраструктури, відновленням просторів тощо. Це також про нові соціальні та економічні можливості для місцевих: створення робочих місць, залучення бізнесів, освітні активності.

Ревіталізація дозволяє підвищувати якість життя людей, зберігаючи унікальний стиль простору і його культурну цінність. Це те, що повертає функціональність локаціям, привертаючи до них інвестиції та нових користувачів.

Чому ревіталізація потрібна Україні?

Тому що вона дозволяє швидко та відносно дешево відбудовувати українські міста, які постраждали від воєнних дій. Зокрема:

1. Ревіталізація — це економічно вигідно. У більшості випадків, використання вже існуючих конструкцій є дешевшим, ніж знесення та/або зведення нової будівлі.
2. Ревіталізація — це швидко. Нам не потрібно проводити підготовчі роботи і класти фундамент — а отже, люди зможуть почати користуватися будівлею набагато швидше.
3. Ревіталізація — це про збереження спадщини. Відновлюючи старі будівлі, ми зберігаємо унікальний архітектурний стиль та культурну ідентичність.
4. Ревіталізація — це екологічно. Трансформація існуючих просторів дозволяє уникнути великої кількості відходів, які з’являються внаслідок побудови з нуля.

Радянський спадок: переосмислити чи позбутися?

Ми не можемо трансформувати все, що було побудовано за часів Радянського Союзу. Але це і не потрібно, переконана Вікторія Тітова, CEO урбан-бюро Big City Lab.

“Нам необхідно навчитися розділяти, що варто, а що не варто зберігати для майбутніх поколінь. Адже є місця, які мають важливе культурне значення чи унікальну архітектуру. Наприклад, готель “Салют”, побудований у 1984 році. Це будівля з незвичною формою, яка виділяє її серед всіх інших споруд Києва. Або ж інтер’єри київського метро — зокрема, станції “Золоті ворота”, мозаїки якої містять відсилки до історії Київської Русі та українського бароко”, — пояснює Вікторія.

Водночас, радянський період приніс Україні безліч однотипних та застарілих сьогодні будівель: шкіл та дитсадків, лікарень та житлових будинків. Для сучасних людей вони не є ані естетичними, ані функціональними. Такі будівлі не відповідають нашим потребам, не додають районам унікальності та обмежують розвиток міст загалом.

Чернігівська “Перемога”: від радянського кінотеатру до центру стартапів

Сьогодні в Україні починають все більше замислюватись над тим, як якісно трансформувати старі приміщення. Одним з прикладів таких проєктів є ревіталізація радянського кінотеатру “Перемога” в Чернігові.

Протягом років Чернігівська політехніка є потужним осередком молодіжної діяльності: тут проводять конкурси студентських стартапів, запускають освітні хаби та організовують лекції від запрошених спікерів. А у 2023 році на базі кінотеатру “Перемога”, що належить університету, відкрили Peremoha Lab — мейкерський простір при Центрі розвитку стартапів та інновацій.

Ми хотіли створити екосистему, яка підтримує міські та молодіжні ініціативи, навчає та мотивує, створює міждисциплінарні проєкти. Ми хотіли перетворити старий кінотеатр на регіональний осередок з підтримки інновацій, що має круту матеріальну та наукову базу”, — ділиться Сергій Безбородько, директор Центру та голова ГО “Еко Місто”.

Наразі в просторі проводяться щорічна школа та конкурс стартапів, запущено низку майстерень: з 3D-друку та моделювання, лазерної різки, обробки дерева, переробки пластику. Відкрито також соціальну веломайстерню. Проходять фестивалі та кінопокази. Сергій розказує: нерідко трапляється і sold-out, коли на один концерт приходить близько 300 людей — наприклад, на презентацію нового альбому українського гурту Zwyntar.

“Центр “Перемога” має стати місцем, куди людина може прийти з ідеєю, а вийти з готовим рішенням. Такі хаби — можливість для бізнесу знайти талановитих співробітників серед студентів і протестувати нові продукти на етапі прототипування або моделювання. Ми також проводимо додаткове навчання для тих, хто впроваджує цифрові технології у своєму бізнесі. А інколи до нас звертаються за ремонтом якогось обладнання — і з цим ми також допомагаємо”, — розказує Сергій Безбородько.

У планах — продовжувати розвивати Центр розвитку стартапів та інновацій і трансформувати простір колишнього кінотеатру. З цим центру допомагає українське урбан-бюро Big City Lab.

Якою хочуть бачити “Перемогу” містяни

Будь-який проєкт з ревіталізації має починатися з дослідження потреб людей, для яких трансформується локація, наголошує Вікторія Тітова, CEO Big City Lab.

“Необхідно досконало зрозуміти, що місцеві хочуть робити в цій будівлі. Якщо вони користуються нею вже зараз — то як проводять свій час? Наскільки часто приходять? Чого їм бракує? Важливо зрозуміти, які нові функції чи простори можуть залучити більше відвідувачів. Адже тільки через діалог із громадою можна створити місце, яке справді відповідає їхнім потребам і очікуванням”, — пояснює Вікторія.

Так, команда проводила воркшоп, до якого доєднались і студенти політехніки, і активні учасники проєктів Peremoha Lab.

Зустріч складалась з трьох етапів:

1. Презентація результатів дослідження: команда Big City Lab поділилась найкращими практиками втілення схожих проєктів в європейських містах.
2. Партисипативна сесія: урбаністи та місцеві разом досліджували можливі функції оновленої локації та обговорювали діяльність, якою можна було б займатися, відвідуючи простір.
3. Просторовий розподіл функцій: учасники воркшопу обговорювали, як розділити локацію на окремі зони так, щоб вони підходили для різних видів діяльності, були як функціональними, так і доступними для всіх.

Так, чернігівці визначили, що оновлений простір “Перемоги” має бути безбар’єрним та комфортним для всіх — зокрема, людей з інвалідністю та людей похилого віку, батьків з дітьми та тих відвідувачів, що прийшли з домашніми тваринами.

Учасники поділились, що локація має стати місцем, де проходять культурні заходи: від зустрічей книжкових клубів до концертів і кінопоказів. Не менш важливою є наявність дитячого та спортивного просторів, а також місць, де можна відпочити — наприклад, доєднатися до групи психологічної допомоги чи заняття з йоги, побути у зоні тихого відпочинку. Говорячи про майстерні, чернігівці відзначали, що відвідувачі повинні мати можливість займатися творчістю: гончарством, малюванням, роботою по дереву.

“Усі ці відповіді, по суті, є технічним завданням для архітекторів/-ок. І після таких воркшопів професіонали/-ки — люди, які розуміють, як проєктувати простори та управляти ними — починають співставляти планування наявної будівлі з потребами людей. Їхня мета — поєднати максимум потреб з мінімумом втручання в простір”, — зазначає Вікторія Тітова.

Проєкти ревіталізації: міжнародна підтримка України

З 2022 року Чернігівська область перебуває під патронатом Франції — з моменту угод, укладених під час конференції з відновлення України в Лугано. Тож наразі в регіоні діє проєкт RELEVE французької міжнародної агенції технічного співробітництва Expertise France, спрямований на потреби відновлення та реконструкції області. Саме за його підтримки і відбувається ревіталізація Peremoha Lab.

“Expertise France бере активну участь у процесах відбудови України в таких секторах, як державне управління і охорона здоров’я. Таким чином, Франція через нашу агенцію надає важливу підтримку українським партнерам у процесі реконструкції країни від етапу підготовки технічної документації до здачі завершених ремонтно-будівельних об’єктів”, — зазначає Орельєн Мас, керівник проєкту RELEVE агенції Expertise France.

Під час повоєнної відбудови Україні доведеться працювати з тисячами локацій: не лише відновлювати зруйноване, але й переосмислювати його. На нас чекає дуже багато роботи, тож варто вже зараз напрацювати принципи, за якими трансформуватимуться українські простори. Аби в момент, коли розпочнеться відбудова, Україна мала приклади успішної ревіталізації та розуміння, як її втілювати.

 

Дослідження потенціалу ревіталізації та розвитку Центру інновацій та стартапів ініційовано центром стартапів та інновацій “Перемога” спільно з Національним університетом “Чернігівська Політехніка” за підтримки Expertise France та реалізується урбан-бюро Big City Lab.

 

 

Читайте також:

Big City Lab презентували посібник безбар’єрності реабілітаційних закладів

Урбаністи з Big City Lab запропонували альтернативу модульним містечкам

CCG Development х RE:FORMA запустили архітектурний студентський конкурс