Проєкт реалізували для нотаріуса Анни Бакай, яка поставила завдання створити цілісну послідовність лаконічних просторів для невеликої команди, пише Dezeen.
За словами дизайнерки, концепція мала втілити гібридний простір — місце творення, сили та роботи “від серця”. У відповідь Долгоп’ятова запропонувала інтер’єр, який більше нагадує приватну мистецьку галерею, ніж традиційний офіс.
Приміщення розташоване на вулиці Терещенківській. З одного боку воно виходить на парк Шевченка, з іншого — у тихий внутрішній двір. Денне світло, що проникає крізь вікна з двох сторін, підкреслює багатство фактур і патинованих поверхонь.
Площа офісу становить 88 квадратних метрів. Стіни та стелі оздоблені тактильною штукатуркою з додаванням конопляних волокон, що формує основу стриманої природної палітри з акцентом на натуральні матеріали.
«Цей інтер’єр — про зв’язок із землею, про тишу та внутрішню силу, без демонстративних рішень», — зазначила Оксана Долгоп’ятова.
Простір включає робочі кабінети, рецепцію, кухню та санвузол, об’єднані центральним коридором із несучими стінами.
Галерейний хол забезпечує доступ до всіх приміщень і доповнений декоративними панелями з дерев’яної дранки, створеними скульптором Андрієм Возницьким із переробленої деревини винних та пивних бочок.
Інтер’єр також прикрашають підсвічені дзеркала бренду Flos, які відбивають природне світло та мистецькі об’єкти, серед яких — скульптура Олександра Сухоліта та дизайнерська вішалка у формі обгорілих сірників.
Двері, віконні рами та підвіконня виконані з мореного дуба, а бронзові ручки у формі гілок, створені Philip Watts Design, додають природного акценту.
Ключовим елементом інтер’єру став великий текстильний артоб’єкт художниці Оксани Левчені, спеціально створений для цього проєкту. Робота поєднує ткацтво, кераміку, виноградну лозу та аплікацію.
У зоні рецепції розміщено стіл із кварциту sequoia, виразний візерунок якого нагадує кору дерева. Простір доповнюють скульптурні меблі та колекційні предмети дизайну, зокрема роботи Тетяни Красуцької.
Особливу увагу привертає санвузол наприкінці коридору, де розташоване керамічне панно художника Сергія Горбана, створене з вручну сформованих шамотних елементів, що нагадують стилізовані краплі води.
Цікаво, що в санвузлі навмисно відмовилися від дзеркала. «Людина має видихнути, зупинитися і зосередитися на тому, як вода тече по руках, не відволікаючись», — пояснила дизайнерка.
Читайте також:
Памела Андерсон створила колекцію меблів, натхнену дитинством біля моря










