В усі часи Успенська площа була важливим елементом пішохідно-середовищного каркасу міста і серцем громадських взаємодій. І зараз вона є не окремим локальним об’єктом, а частиною більш глобальної системи планувальних елементів в історичному центрі міста «Успенська площа — вул. Ливарна — набережна — парк ім. Шевченка».
У ХІХ ст. на площі розташовувався величний Успенський собор зі сквером, це місце було вагомою точкою тяжіння для містян.
У радянські часи собор втратив свою традиційну функцію та архітектуру, і простір біля нього також зазнав стагнації. Сквер перестав бути частиною суспільного життя, громадських взаємодій, натомість перетворився на транзитну знеособлену ділянку.
За часів Незалежності західна частина площі з колишнім собором стала найбільшим транспортним вузлом міста: сюди прибуває громадський транспорт з обох берегів Дніпра, зокрема й міжміський. Звідси починаються та проходять наскрізь пішохідні потоки до транспорту та між навколишніми комерційними, культурними об’єктами, рекреаційними зонами міста.
Чому важливо було реконструювати площу?
Частина площі на шляху до вул. Ливарної та набережної поступово втратила наповнення та сенс. Вона стала беззмістовною транзитною зоною із занедбаними деревами й відсутнім благоустроєм, де люди не зупинялися і йшли повз. Її планувальна структура та функціональність не відповідали актуальним потребам у безпечному та інклюзивному пішохідному просторі.
Навколишня забудова не мала зв’язків і взаємодій із цим простором, хоча площу оточують будівлі комерційного, житлового, освітнього та культурного призначення.
Тому завданням архітекторів тут було відродити площу як частину пішохідного каркасу міста, зробити її більш гуманістичною та якісною з погляду соціальних взаємодій.
Сучасне рішення
На території в 1,45 га організували актуальні пішохідні зв’язки, висадили 285 нових дерев, створили нові варіанти дозвілля та взаємодій між людьми й містом, враховуючи потреби різних соціальних груп.
У транспортному аспекті підвищили пріоритет пішоходів і велотранспорту, перерозподілили автомобільні потоки та впорядкували паркування.
Проїзну частину з одностороннім рухом біля ліцею № 100 прибрали, за рахунок чого збільшили пішохідну зону площі та зробили безперешкодним зв’язок із територією навчального закладу. Натомість з іншого боку площі залишили один проїзд із двостороннім рухом та паралельним паркінгом. Уздовж проїзду також облаштували двосторонню велодоріжку, яка згодом увійде в комплексну міську велоінфраструктуру.
Пішохідні переходи на елементах проїзної частини виконані на одному рівні з тротуаром. Необхідні ділянки вимощені тактильною плиткою для людей із порушеннями зору.
Під час формування оновленої планувальної структури площі використовували історичну логіку. В її основу лягла головна композиційна вісь від колишнього вівтаря Успенського собору через площу на вулицю Ливарну з виходом на набережну.
Діагональні зв’язки мають транзитну функцію та поєднують між собою жваву транспортну частину Успенської площі, єврейський центр «Менора», вул. Барикадну, Центр сучасного мистецтва, набережну тощо.
Кожен тип пішохідних зв’язків підкреслений окремим типом мощення, місцями навіть плиткою авторської розробки архітекторів, а для темного часу доби пішохідні напрямки додатково підсилені світловою бруківкою.
Ця сітка пішохідних зв’язків утворила ділянки функціональних зон: ігрову зону з дитячими майданчиками, камерну зону тихого відпочинку з островами квітучих декоративних дерев і фестивальну зону з трирівневою терасою, фонтаном та вільним простором для подій.
Першою відвідувачам відкривається активна ігрова зона з тривимірним мотузковим майданчиком, штучним бетонним рельєфом та скеледромами. Майданчик додає площі насичених червоних кольорів, що гарно контрастує із зеленню скверу. Він розрахований на дітей від трьох років. Тут є і гамаки, і просторова сітка, і гірка, й арковий тунель…
Весь майданчик вимощений гумовим покриттям, а в зонах можливого падіння покриття додатково пом’якшене. Пагорби з білого бетону виконують також функцію скеледрому.
Для супроводжуючих дорослих всюди встановлені лави та облаштовані місця для сидіння.
У центрі площі розташована каскадна звивиста тераса — домінантна просторотворча форма з граніту. Довжиною 72 метри та заввишки близько трьох, вона виділяє центральну частину площі, формуючи простір для заходів.
На кожному з трьох рівнів обладнані місця для сидіння з витривалого та міцного деревно-полімерного композиту.
Функція тераси глядацька та відпочивальна: сидячи на будь-якому з трьох рівнів, можна оглядати всю площу та спостерігати за івентами, які відбуватимуться тут.
Перед терасою розташований лаконічний фонтан. Вимкнений у холодні пори року, навесні він відкриється дзеркалом води з вертикальними струменями до трьох метрів заввишки.
Разом із фонтаном тераса є епіцентром площі та всіх майбутніх подій.
Інший край площі, ближчий до Крутогірного узвозу, більш камерний, із мереживом прогулянкових доріжок між островами декоративних дерев.
Різні групи дерев є по всій площі, та ця зона є найбільш озелененою.
Усього на площі ще у 2021 році встигли висадити 285 нових дерев цінних декоративних порід, термін життя яких — більше ста років. Серед них реліктові гінкго білоба, магнолії, сакури, сливи Піссарді з фіолетовим листям, червоні дуби, черемха, горобина скандинавська, платани декоративної форми, липи, що змінюють колір гілок узимку на червоний, та ліквідамбар (амброве дерево) з різноманітними кольорами листя — від винно-червоного із жовтим до помаранчевого з фіолетовим. На трирівневій терасі висаджені яблуні рідкісного сорту. У просторі навпроти тераси посаджені мультиштамбові граби — дерева, популярні в Європі через красиві ребристі стовбури.
Завдяки ретельному підбору дерев на площі влітку буде вдосталь тіні, навесні тривалий час дерева будуть квітнути одні за одними, а восени вражатимуть дивовижною палітрою листя та кори.
Зараз площа стала однією з найбільш озеленених у місті.
Дизайнерські елементи
На площі багато авторських дизайнерських деталей, розроблених архітекторами проєкту. Незвичайні споруди з металевою лускою — це естетичне рішення для фасадів громадських вбиралень.
На площі використані три види пристовбурових решіток для дерев: об’ємні «кратери», решітки з літерами та з витонченим лінійним патерном.
Територію ліцею № 100 відокремлює від площі дерев’яний параметричний паркан.
Освітлення
Ввечері площа набуває іншої атмосфери завдяки архітектурному освітленню авторства компанії Expolight — дніпровських архітекторів світла з міжнародним ім’ям.
Світильники на високих опорах встановлені так, щоб не просто освітлювати загальний простір, а й давати красиві природні тіні від крон дерев. Додатково це тіньове мереживо підсилили ще й штучними тінями від спеціально розроблених трафаретів.
На дитячому майданчику розташували гобо-проєктори, і тепер по землі плавають світлові сузір’я, з якими бавитиметься малеча.
У зонах відпочинку з лавами для сидіння освітлення розташоване нижче рівня очей для комфорту та затишку, а найбільш озеленена частина площі ввечері перетворюється на чарівний ліс, верхівки якого окреслюються світлом різних відтінків.
Яскравість, кольори та динаміка освітлення налаштовуються так, щоб створювати максимально комфортну атмосферу та підкреслювати естетичний складник простору, а до свят чи особливих подій освітлення символічно змінює кольорову гаму.
Усі світильники на площі — кастомні, виготовлені лабораторією Expolight Instruments спеціально під проєкт.
Разом із Центром сучасного мистецтва DCCC оновлена Успенська площа стала черговим імпульсом міському життю Дніпра. І безліч містян, що проводять тут час, засвідчують: життя триває!
Авторка тексту Вікторія Ткачук, зі слів Ксенії Донецької та Дмитра Волика
Автори концепції проєкту: архітектори Дмитро Волик і Ксенія Донецька за участю Дар’ї Кощєєвої, Ігоря Андрієнка, Ірини Хвостікової.
Архітектурне освітлення: компанія Expolight на чолі з Миколою Каблукою
Фото: Євген Савченко, Олег Мельников, Наталія Чілінгарашвілі
Читайте також:
DUCK’S LAKE: новий формат українського урбаністичного простору, створений з думкою про людину
Студія O.M.SHUMELDA презентувала проєкт “Львівського культурного хабу”
Премія Luxury Lifestyle Awards відзначила 10 українських архітектурних бюро

















