Задля цього здійснили дослідження доступності міських просторів. Його мета, за ствердженням авторів, привернути увагу до проблем міської інфраструктури і вказати, чого не вистачає місту, аби бути комфортним для усіх.
Наприклад, на НСК Олімпійському бракує контрастної тактильної навігації для людей з порушеннями зору. Така плитка скеровує напрям руху і попереджує про об’єкти чи перешкоди на шляху, що допомогає пішоходам орієнтуватися в просторі.
Облаштування зон із затінком на київській набережній надважливе для людей із аутизмом та різними ментальними порушеннями, адже можливість перепочити від літньої спеки може врятувати від сенсорного перевантаження у гучному метушливому місті.
Питна вода у парках та скверах необхідна всім: людям, які пересуваються за допомогою візків, домашнім тваринам, пішоходам тощо. Тож поява такого об’єкта зробить публічні простори більш комфортними для містян, попри їхній вік чи соціальний статус.
Через брак вуличного освітлення простір стає небезпечним для людей із порушеннями зору та слуху, а занадто яскраве чи тьмяне світло викликає сенсорне перевантаження у людей з аутизмом.
Проблема доступності паркомісць є навіть біля фондів соціального захисту людей з інвалідністю, через це вони, власне, часто не можуть потрапити до будівлі. Паркуватися деінде – не вихід, адже для зручності людей на візках такі паркомісця ширші за звичайні (від 3,5 метрів). А їхнє розташування має бути не більше 50 метрів до входу в будівлю.
Результатом дослідження доступності міських просторів стане розроблення Альбому безбар’єрних рішень. Видання створять Big City Lab разом з Міністерством розвитку громад та територій України та громадською організацією «Безбар’єрність» у межах ініціативи першої леді Олени Зеленської.