“Найкраще не завжди є дорожчим”. Фулко Трефферс про війну, відбудову й урбаністичну коаліцію Ro3kvit

Фулко Трефферс – нідерландський архітектор та урбаніст, який разом із дружиною займається дослідженням та культурним розвитком міст. Від 2015 року він бере участь у проєктах на території України.

Після повномасштабного вторгнення росії архітектор запропонував свою допомогу щодо відновлення країни та став одним із засновників платформи Ro3kvit, що об’єднала українські й міжнародні організації й фахівців, які працюють на волонтерських засадах над відновленням постраждалих міст.

В інтерв’ю Укрінформу Трефферс розповів, скільки може коштувати відбудова, як українські й іноземні архітектори та митці, ігноруючи атаки росіян, не зупиняють свою роботу навіть в укриттях.

 

Відбудова Маріуполя

Ми не знаємо, скільки людей туди повернеться, наскільки великим знову стане це місто. Минулого року там проживало 550 тисяч людей. Я не впевнений, що важливо прагнути до того ж розміру, що і раніше. Можливо, 400 тисяч мешканців – це більш комфортний розмір з хорошою економікою, з гарною якістю життя.

Маріуполь у будь-якому випадку матиме складнощі, бо розташований близько до росії

Принаймні, ці складнощі відчуватимуться протягом наступних десяти або й двадцяти років. Це впливатиме на кількість людей, які захочуть там жити.

Експерти з нашої команди про це (скільки може коштувати відбудова Маріуполя, – прим. ред.) думали, але фактично зараз всі цифри досить приблизні. Зокрема, дуже важко робити оцінки ще й тому, що ми не знаємо, що залишиться від Маріуполя… Цифра, яку я чув, – це 12-18 мільярдів євро. Але важливо розуміти, що найкраще не завжди є найдорожчим. Ми хочемо створити оптимально функціонуюче місто.

Я щоразу дивуюся, скільки всього неймовірного відбувається в Україні попри війну

Майбутнє “Азовсталі”

Можна побачити, як змінювався Маріуполь між 2012, 2015 і 2021 роками. Це три абсолютно різні характери. І це дає мені надію. Бо те, що я бачив у 2015 році, і те, як місту вдалося змінитися з сірого й депресивного на жорстке, але цікаве та привабливе місто, – це був дійсно хороший початок. Те ж саме сталося і в Нідерландах, і в Німеччині. Іноді серйозна криза допомагає вирішити всі проблеми, які не можна було розв’язати раніше.

Зараз дивним чином Маріуполь отримує важку, але в певному сенсі нагоду, перспективу того, що там більше не буде такого забруднення від газових викидів металургійних заводів.

Звісно, можна відбудувати підприємства, але виникають питання, зокрема, чи можна будувати на меморіальному місці? «Азовсталь» стала найвідомішим місцем у світі за кілька тижнів. Тож підприємство «Азовсталь» перестало бути просто підприємством. Треба переосмислити, що потрібно цьому місту – чиста індустрія або інші економічні чинники.

Можливо, у майбутньому Маріуполь буде містом із чистим повітрям, поруч із морем, з гарними краєвидами. Новим характером Маріуполя раптом може стати зелений колір.

 

Урбаністична коаліція Ro3kvit

Ця платформа об’єднує організації та спеціалістів, які працюють на волонтерських засадах. Деякі з міжнародних експертів є дійсно дуже висококваліфікованими професіоналами. Зокрема, колишній головний архітектор Нідерландів Кеес Крістіаансе, який є частиною нашої команди.

За пів року нас зібралося вже більше 80 фахівців. Ми охоплюємо широке коло тем – це архітектура, міське планування та міський дизайн, а також енергетика, мобільність, економіка, екологія, культурна спадщина, громадський простір і циркулярна економіка, циркулярний дизайн.

Фулко Трефферс, нідерландський архітектор та урбаніст

Ми вже працюємо над низкою проєктів, і звісно, прагнемо надати найкращі поради, зробити найкращий дизайн і придумати найкращу стратегію. Але також ми хочемо зібрати знання про те, що відбувається в Україні, якою була ситуація з містобудуванням та архітектурою раніше, і яка вона зараз в різних частинах країни. Як це буде пов’язано з післявоєнною ситуацією – це вже наступний крок. Тому що, наприклад, задача в Маріуполі – одна, в Запоріжжі – інша, а в Рівному – третя. Зараз у нас є ініціативи щодо Маріуполя, Запоріжжя, Запорізької області, яка, звичайно, є окремим суб’єктом. Опікуємся Бучею, Київською областю, Рівним. Це конкретні питання щодо стратегії міста або стратегії області.

 

Кожне українське місто має свій характер

Львів – це велике місто, але воно сприймається як маленьке. Коли гуляєш деякими вуличками Львова, можна побачити чотири епохи архітектури на одній вулиці. Це унікально, не кожне місто має таке.

Запоріжжя у мене сильно асоціюється з річкою, з островом Хортиця, з козаками, але також з певною радянською масштабною архітектурою, яку я більше ніде не бачив в Україні. Звісно, це не має такого гарного вигляду, як могло би бути, але основа дійсно красива. І я думаю, що Запоріжжя в архітектурному плані для мене є одним із найкрасивіших міст в Україні.

 

Радянське минуле

Я думаю, що це помітно у багатьох країнах світу: стоять пам’ятники, потім їх міняють на інші – це просто новий символ нової влади. Я не вважаю, що уособлення влади у вигляді пам’ятників є гарною ідеєю. Публічний простір має бути публічним простором. Це має бути простір для громадськості, а не простір для влади.

Я не можу відчувати те, що відчувають українці, ми лише можемо пропонувати рішення

Я можу запропонувати вам різні рішення, що можна було б зробити з будівлями радянських часів: знести та побудувати щось нове чи, скажімо, знести частину якоїсь будівлі; можна використати структуру будівлі чи можна було б поставити акцент на ній і сказати, що більше ніколи не хочемо такого будувати. Але тоді, напевно, йтиметься про багато таких будівель.

Якщо подумати про це з фінансової точки зору, то дуже нерозумно все руйнувати, але, я гадаю, що деякі будівлі таки потрібно знести. Ці питання мають вирішувати українці, адже для когось радянська будівля може навпаки мати гарні асоціації чи спогади. Тож важливо, що українці думають про кожну конкретну будівлю, які у них виникають емоції.

 

 

Читайте також:

“Міста — це великі люди”. Нідерландський урбаніст Фулко Трефферс про ідентичність міст і акупунктуру

Німеччина допоможе Україні у відбудові та реставрації зруйнованих війною пам‘яток

Окупанти вщент зруйнували майже 170-річний храм на Миколаївщині