PRAGMATIKA.MEDIA поговорила з архітекторкою та народною депутаткою Ганною Бондар про процес та підходи до розроблення Містобудівного кодексу, скільки часу це може зайняти та який результат очікується у разі його ухвалення.
Містобудівний кодекс VS законопроєкт № 5655
Коли з’явились перші новини про те, що робота над Містобудівним кодексом розпочалась, перше питання, яке спало на думку, як цей нормативний документ буде співіснувати зі скандальним законопроєктом № 5655. Останній досі перебуває в очікуванні або підписання його президентом, або накладання на нього вето.
Як пояснює Ганна Бондар, у разі, якщо кодекс буде розроблений і ухвалений належним чином, то все законодавство має бути приведено у відповідність до цього кодексу.
Крім того, за її словами, в Містобудівному кодексі в прикінцевих положеннях, як і в будь-якому законі, що пишеться, зазначається, які законодавчі акти і коли втрачають чинність, а які залишаються чинними.
“Буває так, що кодекси доповнюються окремими законами, як, наприклад, Земельний кодекс і Закон про землеустрій. Буває, що він не доповнюється окремими законами, а доповнюється окремими постановами Кабінету Міністрів, наказами тощо. Будемо дивитись, до якого суспільного договору дійдемо протягом обговорення концепції Містобудівного кодексу, як відбуватиметься робота з громадськістю та, відповідно, депутатська робота на комітеті”, – каже депутатка.
Бондар зазначає, що важливим аспектом є підготовка переліку розділів з пропозиціями, які допоможуть в майбутньому наблизити кодекс до європейської системи регулювання.
Фото: Unsplash/Craig Marolf
“Я не хочу ні зараз, ні в процесі ні на кого давити своєю фаховою думкою, що саме має бути в Містобудівному кодексі. Я свою думку буду висловлювати під час обговорень на рівні з іншими учасниками процесу, і якщо окремі положення 5655 є хорошими – люди їх підтримають. Якщо окремі положення є не дуже хорошими – люди їх не підтримають. Ми це побачимо.
Відповідно, ми працюємо не з чистого аркуша. У нас є чинне законодавство, і не всі норми його є поганими. У нас є різні напрацювання різних суб’єктів, різних років. Це і концепція Містобудівного кодексу, запропонована Спілкою архітекторів у 2016 році. І текст Містобудівного кодексу, який був розроблений Мінрегіоном, але не був прийнятий ще у 2018 роції тощо. У нас є велика кількість накопичених знань, думок і моделей.
Ми можемо і маємо проаналізувати цей масив, прослухати європейців, ми будемо залучати міжнародних експертів. І якщо деякі процедури є в кожній європейській країні, а в нас немає, то, може, варто подумати і втілити їх у нас. Або навпаки, якщо в жодній країні такого немає, а у нас – є, то давайте подумаємо, чи вона потрібна, чи ні. Якщо ж певна процедура десь є, а десь немає, то це вже більш широка дискусія, чи треба це українцям з урахуванням нашого менталітету, нашої системи права, наших традицій, наших очікувань у цілому. І таким чином, мені здається, ми зможемо віднайти певний баланс інтересів в містобудуванні і наблизити наше законодавство до європейського”, – розповіла парламентарка.
Все прозоро
На запитання, скільки триватиме розроблення документу, Бондар називає орієнтовний термін у два роки. “На комітеті було затверджено орієнтовний план роботи, пані Шуляк (Олена Шуляк – голова Комітету з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування, – прим. ред.) висловила свої, скажімо так, побажання, що робота має бути ґрунтовною, вона триватиме мінімум два роки. На її доручення ми розробили певний план дій, який може корегуватися в залежності від якоїсь політичної ситуації і від того, як піде робота”, – каже вона.
В цілому процес складатиметься з двох етапів: перший – це розроблення концепції Містобудівного кодексу й безпосередньо законопроєктів. На кожному «важливому кроці» обіцяють робити публічний чекап.
“Під час розроблення концепції, я сподіваюсь, ми знайдемо можливий розподіл прав і обов’язків між двома суб’єктами містобудування. Це мешканці, які живуть в містах, це фахівці (інженери, архітектори, експерти тощо), землевласники, девелопери, будівельні компанії, міська і державна влада. І мені здається, що проблема законопроєкту №5655 тут в тому, що документом пропонувалася зміна суспільного договору, хто кому чого винен, без належного обговорення і згоди суспільства на це. Тому розроблення концепції кодексу має акцентуватися саме на цьому питанні, яка роль кожної зі сторін в цьому процесі, і щоб кожна сторона відчувала себе гідно і справедливо. Аби була можливість розвитку своєї власної діяльності”, – зазначає Бондар.
На кожному кроці, як вже зазначалося вище, буде робитися публічний чекап. Парламентарі обіцяють, що не буде жодних закритих дверей та жодних рішень, “спущених з кабінетів, невідомо звідки і ким написаних”. До публічних онлайн-зустрічей в Zoom зможе долучитися будь-який українець, навіть якщо він перебуває за кордоном.
Чому зараз?
Бондар каже, що уніфікація нормативної бази – це стара практика, що притаманна англосаксонській системі права. “Це дуже зручно, коли в одному документі всі основні правила прописані. Можливо, це зараз вихід із ситуацій, в якій зараз перебуває містобудування України. Нам необхідно наблизитись до європейських практик, вони схожі на загальносвітові, зокрема американські. І ці практики полягають в тому, що боротьба з корупцією відбувається в судах, а не скасуванням громадських слухань або ще чимось. Потрібне наближення до європейських практик, які націлені на якість проєктування, будівництва, міського планування і на контроль за будівництвом та експлуатацією.
Коли людині не зрозуміло, яким чином з’являється висотка у дворі, вона відчуває себе не гідно
Другий важливий аспект пов’язаний із децентралізацією. Стосовно будівного контролю, у нас держава все ще має великі повноваження, і мені здається, ми маємо перейняти нормальну людську практику, в якій міста контролюють будівництво в містах. І певне розуміння балансу інтересів. Щоб кожен фахівець, який бере в цьому участь, кожна сторона процесу відчувала гідність. Коли людині не зрозуміло, яким чином з’являється висотка у дворі, вона відчуває себе не гідно”, – підсумувала Бондар.
Читайте також:
Авторка законопроєкту №5655 увірвалась у палату до пораненого бійця, який критикував документ
У Раді не врахували зауваження НАЗК до законопроєкту №5655 і збрехали про це
Президент Міжнародного союзу архітекторів підтримав НСАУ та виступив проти закону №5655