Там впала дзвіниця, внаслідок чого пробило стелю бабинця та західного притвору. Коли точно це сталося, достеменно невідомо. Пошкодження виявили працівники Лебединського міського художнього музею імені спільно з фахівцями Національного науково-дослідного реставраційного центру України, які 29 серпня приїхали обстежити пам’ятку.
Внаслідок падіння дзвіниці пробило стелю бабинця та західного притвору. Фото: Лебединський художній музей
Від церкви залишився лише напівзруйнований фасад. Фото: Лебединський художній музей
За словами музейників, 25 грудня 2021 року дзвіниця була на місці, хоча й мала значний нахил на південний схід. З того часу стан пам’ятки значно погіршився.
“Збільшився нахил центрального зрубу. Навіть, встановлені у 2021 році підпори, вже не можуть втримати його, й поступово відхиляються від центральної осі. Зі стелі впали 2 балки. Стіни просідають, деревина брусів трухлявіє”, – розповідають у Лебединському міському музеї.
З 1990 року будівля потребувала реставрації. Фото: Лебединський художній музей
Нині церква заросла бур’яном. Фото: Лебединський художній музей
Розмови про відновлення цього храму велись з 1990-х років, однак жодних результатів вони не мали. Територія навколо історичної будівлі заросла “парослю, яка вже вища людського зросту”.
Варто зазначити, що дерев’яна церква Миколи Чудотворця в селі Боброве – найстаріша точно датована дерев’яна церква Слобожанщини. Точні відомості про неї з’являються у 1730 році, коли її перебудували у стилі провінційного російського класицизму, однак, за іншою версією, вона існувала ще у 1700 році.
Церква Миколи Чудотворця в селі Боброве на початку ХХ століття. Фото: Лебединський художній музей
Такий вигляд мала церква у грудні 2021 року. Фото: Лебединський художній музей
За три століття церкву реконструювали й розширювали не один раз. У 1780 році споруду перебудували на замовлення генерала-лейтенанта Бухаріна, у 1831 церква була розширена коштом Віри Анненкової, що походила з відомого дворянського роду Полторацьких.
Церква приймала парафіян до кінця 1920-х років. У 1930 її переоблаштували у зерносховище, пізніше – у сінник колгоспу та похідних із нього господарств. Після 1990 року споруда залишилась стояти пусткою.
Читайте також
У центрі Львова обвалилась пам’ятка архітектури місцевого значення
У Львові повернуть історичний вигляд однієї з найстаріших кав’ярень міста
Одеська ОВА порадила мерії демонтувати пам’ятники Катерині II та Суворову