На Сумщині впала дзвіниця напівзруйнованої дерев’яної церкви Миколи Чудотворця

У селі Боброве зафіксували нові факти руйнацій найстарішої точно датованої дерев'яної церкви Слобожанщини.

Там впала дзвіниця, внаслідок чого пробило стелю бабинця та західного притвору. Коли точно це сталося, достеменно невідомо. Пошкодження виявили працівники Лебединського міського художнього музею імені спільно з фахівцями Національного науково-дослідного реставраційного центру України, які 29 серпня приїхали обстежити пам’ятку. 

Внаслідок падіння дзвіниці пробило стелю бабинця та західного притвору. Фото: Лебединський художній музей

Від церкви залишився лише напівзруйнований фасад. Фото: Лебединський художній музей

За словами музейників, 25 грудня 2021 року дзвіниця була на місці, хоча й мала значний нахил на південний схід. З того часу стан пам’ятки значно погіршився. 

“Збільшився нахил центрального зрубу. Навіть, встановлені у 2021 році підпори, вже не можуть втримати його, й поступово відхиляються від центральної осі. Зі стелі впали 2 балки. Стіни просідають, деревина брусів трухлявіє”, – розповідають у Лебединському міському музеї.

З 1990 року будівля потребувала реставрації. Фото: Лебединський художній музей

Нині церква заросла бур’яном. Фото: Лебединський художній музей

Розмови про відновлення цього храму велись з 1990-х років, однак жодних результатів вони не мали. Територія навколо історичної будівлі заросла “парослю, яка вже вища людського зросту”.

Варто зазначити, що дерев’яна церква Миколи Чудотворця в селі Боброве – найстаріша точно датована дерев’яна церква Слобожанщини. Точні відомості про неї з’являються у 1730 році, коли її перебудували у стилі провінційного російського класицизму, однак, за іншою версією, вона існувала ще у 1700 році.

Церква Миколи Чудотворця в селі Боброве на початку ХХ століття. Фото: Лебединський художній музей

Такий вигляд мала церква у грудні 2021 року. Фото: Лебединський художній музей

За три століття церкву реконструювали й розширювали не один раз. У 1780 році споруду перебудували на замовлення генерала-лейтенанта Бухаріна, у 1831 церква була розширена коштом Віри Анненкової, що походила з відомого дворянського роду Полторацьких.

Церква приймала парафіян до кінця 1920-х років. У 1930 її переоблаштували у зерносховище, пізніше – у сінник колгоспу та похідних із нього господарств. Після 1990 року споруда залишилась стояти пусткою.

 

 

Читайте також

У центрі Львова обвалилась пам’ятка архітектури місцевого значення 

У Львові повернуть історичний вигляд однієї з найстаріших кав’ярень міста

Одеська ОВА порадила мерії демонтувати пам’ятники Катерині II та Суворову