На Рівненщині обвалилася частина Тараканівського форту

Тараканівський форт, також відомий як Дубенський форт або Нова Дубенська фортеця, розташований приблизно за три кілометри від Дубна на Рівненщині.

Про це повідомив старший викладач Київський національний університет будівництва і архітектури Андрій Швачко. Об’єкт офіційно закритий для відвідування та вже тривалий час перебуває в аварійному стані. Попри це, форт залишається популярним місцем серед неофіційних туристів, дігерів, любителів пейнтболу та дослідників занедбаних споруд.

Фото: Андрій Швачко, «Україна Інкогніта»

Зовнішній мур, оточений земляним валом і густими хащами, приховує кілька входів усередину, зокрема через тунель-потерну.

За словами Швачка, Тараканівський форт був зведений наприкінці ХІХ століття після того, як кордон Російської імперії змістився на захід після поділів Польщі.

Проєкт споруди розробив відомий військовий інженер Едуард Тотлебен — герой оборони Севастополя та Плевни. За його задумом, муровані будівлі мали бути приховані в товщі землі, що на той час вважалося інноваційним фортифікаційним рішенням.

Будівництво форту офіційно завершили у 1890 році, після чого його оглянула царська родина. Найбільш інтенсивно споруда використовувалася під час Першої світової війни. Спочатку форт без бою зайняли австрійські війська, а у 1916 році його штурмували російські сили під час Брусиловського прориву.

Фото: Андрій Швачко, «Україна Інкогніта»

У 1920 році форт утримували польські війська, що оборонялися від армії Будьонного. Під час Другої світової війни активних бойових дій на території форту не вели, а після війни тут функціонували військові склади.

Після розпаду СРСР у 1990-х роках військові залишили територію форту, однак споруда фактично залишилася без належного балансоутримувача та догляду.

Через десятиліття занедбаності стіни, у будівництві яких одним із перших було використано бетон, поступово руйнуються, вкриваються тріщинами та осипаються.

«Мури, в будівництві яких ледь не вперше використали бетон, осипаються і тріщать. Офіційно, будівництво закінчили у 1890 році – тоді його оглянула царська родина. Нині державні мужі і близько не підходять до фортечних стін. Воно їм нада? Можливо хтось із заможних людей і вклав би кошти у відновлення будівлі, але держава знову поводить себе як собака на сіні», – зазначив Андрій Швачко

Раніше ми писали, що у Києві закривають гімназію «Київська Русь» через загрозу обвалу.

 

Читайте також:

Мінкульт вимагає від КМДА врятувати Музей на Поштовій площі

Проєкт реконструкції кесона на Оболоні заморозили

У Софії Київській покажуть акварель Шевченка, яка вважалася втраченою