На Чернігівщині відреставрують церкву, зведену за ініціативи Івана Мазепи

Після повної деокупації Чернігівської області у селі Дігтярівка продовжать роботи з відновлення церкви Покрови XVIII століття, фундатором якої був гетьман Мазепа.

Про це пише ZAXID.NET.

Відповідальність за реставрацію історичної пам’ятки взяла на себе ініціативна група “Врятувати храм Івана Мазепи”. Вони відновлюватимуть споруду без допомоги влади й церкви. Добродійникам вдалося зібрати на будівельні роботи 122 тисячі гривень завдяки львівському благодійному фонду “Спадщина.Ua”. 

Першочергово ці кошти спрямують на проведення ремонтно-аварійних робіт, аби “вода та негода не зруйнували вже відремонтовану частину барокової церкви”. Пізніше планують почати відновлення втрачених частин споруди. 

Частина будівлі, що чекає на реставрацію. Фото: ukrainaincognita.com/

Як зазначила керівниця БФ “Спадщина.Ua”, проєкт реставрації цієї будівлі є символічним, адже “український храм часів козацького бароко стоїть на межі з територією ворога, і зараз ми відбудовуємо культові та патріотичні символи України, наче форпости”.

Варто зазначити, що церкву Покрови збудували у 1708-1709 роках за ініціативи Івана Мазепи. На її зведення гетьман виділив 15 000 золотих монет. Будівля була сучасницею домовленостей між Мазепою і шведським королем Карлом ХІІ, за якими було ухвалене історичне рішення виступити проти російського царя Петра І.

Дослідник біографії Мазепи Сергій Павленко писав, що саме у цій церкві український гетьман молився напередодні рішення про перехід на шведську сторону. Також неподалік неї відбулася зустріч Карла ХІІ й Івана Мазепи. 

Частина храму, яку вдалось відновити у 2012-2013 роках. Фото: ukrainaincognita.com/

Будівлю святині виконали у стилі козацького бароко, однак у ХІХ ст. куполи перебудували так, що це надало їм вигляду бань церков російської архітектурної школи. 

“Візантійська традиція дала східний відтінок цьому бароко, яка наближає його до давньоруських споруд. Козацьке бароко проявилося в тому, що в камені втілювали зрубні дерев’яні композиції. Сильна народна течія дерев’яного будівництва впливала на формування мурованого. В архітектурі прослідковуються класицистичні риси. Це один з найраніших зразків на Лівобережній Україні з проявами палладіанства”, – пояснив ZAXID.NET керівник проєкту реставрації храму архітектор Сергій Юрченко.

У часи Другої світової споруда частково була пошкоджена радянською армією, а в 60-ті комуністи свідомо й цинічно намагались знищити церкву, руйнуючи її стіни та куполи. 

У 2009 році за відновлення Покровського храму взявся настоятель ПЦУ В’ячеслав Павленко. За його словами, після цього тут одразу з’явилася і парафія УПЦ МП.

Такий вигляд мала Покровська церква до руйнування. Фото: Врятувати храм Івана Мазепи / Facebоok

“Церква нікому не була потрібна. А коли… я прийшов туди і почав щось робити, вони робили дзеркальні акції. Ми тут біля церкви поставили пам’ятний знак Мазепі і Карлу XII, як на другому березі Десни з’явився пам’ятник Петру І. Потім в приміщенні дитсадка зробили парафію УПЦ МП. Швидко вирішують всі питання, мають підтримку влади і бізнесу”, – розповідає священик.

У 2011-2013 роках будівлю частково реставрували, однак після початку війни у 2014-му роботи призупинили. Задля остаточного відновлення церкви у 2021 році виникла громадська ініціатива “Врятувати храм Івана Мазепи”, до якої долучились архітектори, діячі культури та громадські активісти.

Коли зазначену суму для відновлювальних робіт назбирали – знову спіткала війна. Поблизу церкви розташовувались російські війська, проте завдяки “тотальному невігластву” й необізнаності росіян будівля чудом вціліла.

Проєкт з відновлення споруди храму Покрови. Фото: Врятувати храм Івана Мазепи / Facebоok

Нині тут збираються здійснити ремонтні роботи, а після завершення війни будівлю реставрують повністю.

 

 

Читайте також

Італійці братимуть участь у відбудові Бучі

Харків відрікся від російських міст-партнерів

“Це на 100% неефективно”: Слава Балбек про план Нормана Фостера щодо відбудови Харкова