Миколаївський національний університет імені В.О. Сухомлинського. Втрачена памʼятка

/ Втрачена пам’ятка /

У колаборціїї з Агенцією медійного росту "АБО" та в рамках проєкту "Свій дім" публікуємо історії, розказані українцями про будинки, втрачені внаслідок російської агресії. Сьогодні розповідаємо про Миколаївський національний університет імені В.О.Сухомлинського.

З початку повномасштабного наступу Миколаївський національний університет імені Василя Сухомлинського обстріляли понад шість разів. Будівлі руйнували поетапно, але найбільших пошкоджень зазнали перший і другий корпуси та один з гуртожитків.

Колаж наданий платформою “Свій дім”

Двічі ракети прилітали у липні 2022 року, потім у серпні та у листопаді. Ще раніше були прильоти поблизу закладу. 

Колаж наданий платформою “Свій дім”

Колаж наданий платформою “Свій дім”

Біля університету є великий парк, посеред якого знаходяться  кілька корпусів, у тому числі й старовинна будівля 1913 року. В останні роки вона не функціонувала, а колись тут навчалася, а потім і викладала Людмила Аристова, доцентка кафедри музичного мистецтва МНУ імені В.О.Сухомлинського. 

Колаж наданий платформою “Свій дім”

Колаж наданий платформою “Свій дім”

“Університет має давню історію. Якраз наше музичне відділення раніше було в цій старій будівлі. Згодом вона почала руйнуватися, тому перейшли в інший корпус, розташований поруч”, – розповіла Людмила Аристова.

Колаж наданий платформою “Свій дім”

Саме між старою і новою будівлею впала одна з ворожих ракет, яка не розірвалася. Від удару частково вилетіли вікна, але музичний корпус постраждав найменше. Не зачепило й стару будівлю.

“На диво саме ця будівля не постраждала. Вона давно вважається аварійною, але є пам’яткою архітектури, тому її не зносять”, – розповіла Олеся Олексюк, деканка факультету педагогіки та психології.

Колаж наданий платформою “Свій дім”

Значні руйнування не зупинили роботу університету. Студенти навчаються дистанційно.

Наразі відновлено електропостачання неушкодженої частини першого навчального корпусу № 1, вікна та фасади зашиті плитами OSB та плівкою, проведено частковий ремонт одного з корпусів. 

Колаж наданий платформою “Свій дім”

Пряме влучання було і в будівлю гуртожитку № 1. За рік до війни його закрили на ремонт і планували зробити сімейний гуртожиток для молодих викладачів. 

“Студентів переселили в інші гуртожитки. Ми дуже хвилювалися, коли його зачинили. А виходить, що це рішення врятувало їм життя”, – каже Людмила Аристова.

Колаж наданий платформою “Свій дім”

Наразі у закладі чекають, коли розпочнуться роботи з демонтажу аварійних частин будівель, щоб зробити проєктно-кошторисну документацію, експертизу і розпочати відновлення. 

“Я працювала в різних вузах, але такої родинної атмосфери, як тут ніколи не відчувала”, – каже пані Людмила, яка є авторкою Всеукраїнських підручників для учнів закладів загальної середньої освіти з “Музичного мистецтва” та “Мистецтва”.

Колаж наданий платформою “Свій дім”

Людмила Аристова з династії вчителів і саме її батько Сергій Бережний у 1993 році очолив Першу українську гімназію у Миколаєві (зараз – ліцей імені Миколи Аркаса). Заклад знаходиться неподалік МНУ імені В.О.Сухомлинського і теж зруйнований російськими військовими.

На платформі “Свій дім” можна поділитися власними спогадами про зруйновану оселю або заклад, в якому працювали. Для цього є зручна анкета.




Читайте також:

Миколаївський ліцей імені Миколи Аркаса. Втрачена пам’ятка

Особняк купця Соколова. Втрачена пам’ятка

Активісти б’ють на сполох: у Харкові на межі знищення одна з найстаріших пам’яток міста