Російські окупанти зруйнували ще одну нерухому пам’ятку архітектури місцевого значення – Миколаївський ліцей імені Миколи Аркаса, видатного історика, одного із засновників миколаївської “Просвіти”.
Історичну споруду звели ще у 1892 році за проєктом архітектора Євгена Штукенберга.
Будівля пережила Першу й Другу світову війну, а у 2022 році постраждала від російських ракет, які прилітали двічі. У вересні від вибуху повилітали вікна, а у ніч на 1 листопада серйозні пошкодження отримала центральна частина приміщення.
“Перше руйнування було 4 вересня. Зі сторони вулиці Нікольської до нас прилетіла ракета, повибивало вікна. Ми своїми силами, силами Управління освіти, волонтерів, батьків зашили ці вікна і сподівалися, що другий раз нас омине таке лихо ”, – розповіла проєкту “Свій дім” Любов Патлата, яка обійняла посаду в. о. директора ліцею у листопаді 2022 року.
Після другої ракети, яка прилетіла менш ніж за два місяці, пошкодження двоповерхової будівлі були суттєвими.
“Від центрального входу ліворуч і праворуч – кабінети. Там все ціле, тільки вікна повилітали та руйнувань зазнали стелі кабінетів, на другому поверсі у деяких кабінетах вибило двері. Зруйновані два центральні поверхи. Вони влучили цією ракетою прям у мармурові сходи”, – розповідає пані Любов.
Між поверхами впали перекриття, знищено хол та кілька кабінетів.
“Зруйновано кабінети української та англійської мов, а також кабінет, у якому була картинна галерея. Там були комп’ютери, інтерактивні дошки, проєктори, парти, меблі – все це знищено. Ми винесли те, що змогли, але у 18-му кабінеті досі ці парти стоять, там прям лежить стеля”, – додає в.о директора.
З 24 лютого 2022 року діти вже не відвідували заклад, вчителі здебільшого працювали з дому. На чергування приходила лише адміністрація.
“Я весь час залишалася у Миколаєві, нікуди не виїздила. Ліцей – це моє життя. Сюди я прийшла після декретної відпустки, тут і залишилася. Ми віримо у відбудову та мріємо, щоб наші діти знов повернулися у рідний заклад, – розповідає керівниця.
Болісно сприйняв звістку про руйнування й колишній директор закладу Сергій Бережний, який очолював його майже 30 років.
“Це було його життя, тому мій батько зазнав велику психологічну травму”, – розповіла Людмила Аристова, донька Сергія Бережного.
Фото надала Любов Патлата для платформи “Свій дім” .
На платформі “Свій дім” можна поділитися власними спогадами про зруйновану оселю або заклад, в якому працювали. Для цього є зручна анкета.
Читайте також:
У Чернігові почали консервацію юнацької бібліотеки, щоб реставрувати пам’ятку навесні
Громаді Києва повернули архітектурну пам’ятку та земельну ділянку під нею на Печерську