За його реставрацію взявся львівський архітектор Ярослав Столярчук – він відновив первісний вигляд приміщення та адаптував його до сучасності, пише Бюро спадщини.
Ремонтні роботи тривали близько 6 місяців. Колишні власники цієї квартири майже не втручалися в інтер’єр, тому автентичні елементи у ньому залишились, але їхній стан був украй занедбаний.
Відреставровані віконні рами. Фото: Бюро спадщини, Ярослав Столярчук
Першим чином фахівці взялися за реставрацію дверей і віконних рам – вони збереглись разом із оригінальною фурнітурою, проте потребували ремонту. Із деревини фахівці зняли численні нашарування старої фарби, зробили вставки в пошкоджених місцях, вирівняли конструкції й покрили лаком.
До та після реставрації прохідних дверей. Фото: Бюро спадщини, Ярослав Столярчук
“Багато хто не розуміє, навіщо реставрувати двері та вікна, простіше поставити нові. Потрібно збагнути, що це кращі роботи майстрів столярних і кованих виробів свого часу та усвідомити їхню цінність. Вони вже простояли століття і за правильної реставрації та догляду вони прослужать ще не одному поколінню мешканців”, – каже Ярослав Столярчук.
Такий вигляд мала до реставрації одна із кімнат, двері з якої вели до великої зали. Фото: Бюро спадщини, Ярослав Столярчук
Такий вигляд кімната має після реставрації. Фото: Бюро спадщини, Ярослав Столярчук
Одна із кімнат вела до великої зали, але у радянські часи прохід замурували й закрили дверний проріз шафою, так щоб квартиру розділити на дві окремі. Нині так званий зовнішній портал фахівці розчистили, однак реставрацію дверей ще не проводили. Очікують, що їх відновлення відбуватиметься після того, як сусідні помешкання знову об’єднають в одне.
Фахівці відновили старовинний дубовий паркет. Фото: Бюро спадщини, Ярослав Столярчук
На кухні стоїть вже відреставрована кахельна піч з братрурою австрійського періоду. Латунні елементи розчистили від “сріблянки” й звільнили покриття від іржі. Окрім цієї, у помешканні є ще дві пічки, які добре збереглись й були справними.
Автентична пічка австрійського періоду до та після реставрації. Фото: Бюро спадщини, Ярослав Столярчук
Декор пічок. Фото: Бюро спадщини, Ярослав Столярчук
До наших часів збереглась і первісна плитка у ванній кімнаті. Її фахівці відчистили, переклали, а місця, де була вже радянська плитка, заклали плиткою з нейтральним відтінком. Вціліла й чавунна ванна з оригінальними ніжками.
Вбиральня. До та після відновлювальних робіт. Фото: Бюро спадщини, Ярослав Столярчук
“Тут вже була замінена сантехніка. Але коли ми почали перекладати плитку, побачили випнутий носик оригінального змішувача. Доклавши трішки зусиль, ми побачили що старі сантехнічні комунікації були приховані за мармуровою плитою з підписами, а зовні виднівся лише кран та два вентилі. Зараз це називають змішувачами прихованого монтажу, а у Львові це вже було сто років тому. Це ж просто фантастично!” – додає архітектор.
Люстру, яка раніше світила у спальні колишніх господарів, використали в інтер’єрі вбиральні. Фото: Бюро спадщини, Ярослав Столярчук
Тут також вмонтували радянську кришталеву люстру, виготовлену у 70-х на тернопільській фабриці “Ватра”. Раніше вона освітлювала спальню колишніх власників й губилась в інтер’єрі, тому спершу її планували викинути. Згодом виникла ідея вписати її в простір вбиральні, де вона стала одним з основних акцентів.
Нині цей простір використовуватимуть як офісний. Фото: Бюро спадщини, Ярослав Столярчук
“Ми хотіли максимально коректно адаптувати квартиру до умов сучасного життя, зберігаючи її автентику. Адже не всі хочуть жити в музеї”, – пояснює архітектор.
Читайте також
На Черкащині власними силами відновлюють палац графа Шувалова
На Сумщині впала дзвіниця напівзруйнованої дерев’яної церкви Миколи Чудотворця
У Львові повернуть історичний вигляд однієї з найстаріших кав’ярень міста