Купʼянський краєзнавчий музей. Втрачена памʼятка

У колаборації з Агенцією медійного росту "АБО" та в рамках проєкту "Свій дім" публікуємо історії, розказані українцями про будинки, втрачені внаслідок російської агресії. Сьогодні розповідаємо про Купʼянський краєзнавчий музей.

Куп’янський краєзнавчий музей зруйнований внаслідок прильоту двох ракет С-300. Одна з них влучила прямо у будівлю, де перебували люди. Загинули дві жінки, 10 людей отримали поранення. Одна з жертв ворожої атаки – директорка музею Ірина Осадча.

Колаж наданий платформою “Свій дім”

“Ірина Анатоліївна була директором музею понад 10 років. Під її керівництвом музей був одним з кращих на Харківщині, це був осередок культурного життя Куп’янська”, – написала у Фейсбуці очільниця Харківського історичного музею ім. Сумцова Ольга Сошникова.

Колаж наданий платформою “Свій дім”

Вона зазначила, що до війни колектив Куп’янського музею активно займався проєктним менеджментом і розвивався завдяки виграним грантам. А під час повномасштабного вторгнення пані Ірина робила все можливе, щоб врятувати музейні предмети. І продовжила цю роботу вже й після звільнення міста. Матеріали для створення музею були зібрані відомими істориками і краєзнавцями України.

Колаж наданий платформою “Свій дім”

Краєзнавчий музей був розташований в історичній садибі XIX століття. Вона входила в комплекс споруд зруйнованого у радянський період Покровського собору. Є архітектурною та історичною пам’яткою.

Колаж наданий платформою “Свій дім”

Про обстріл музею співорганізатор проєктів “Ніч історії Харкова” та “Харків що манить” Іван Пономаренко дізнався з Фейсбуку. Останній раз він був у закладі п’ять років тому.

Колаж наданий платформою “Свій дім”

“Фонди музею налічували понад 1000 предметів, починаючи з неолітичних знарядь древніх людей та кісток мамонта, артефакти часів заселення Куп’янська українцями Наддніпрянщини, діорама Куп’янської фортеці з чумаками, багато предметів кінця XIX – початку XX ст.”, – пригадує пан Іван. 

Колаж наданий платформою “Свій дім”

Макет української хатини з типовими предметами селянського побуту запам’ятався йому особливо. Але найбільше – співробітники музею: 

“Дуже людяні та відкриті, вони з захватом розповідали та показували дітям і дорослим музейну експозицію. Було відчутно, що дуже люблять свою справу. Директор музею, Ірина Осадча, загинула на своєму робочому місці”

До початку великої війни культурна установа нараховувала понад 6,5 тисяч предметів основного фонду. 

Колаж наданий платформою “Свій дім”

Колаж наданий платформою “Свій дім”

Під час окупації директорці музею вдалося заховати цінні експонати, особливо українські стародавні сорочки у різних людей. Про це у Facebook повідомила експертка Українського культурного фонду Наталія Буйнова.

Колаж наданий платформою “Свій дім”

“Ви тільки уявіть цей жах і рівень ризику, ходити по місту, домовлятися про збереження експонатів. Я вважаю, що це є приклад героїзму у сфері культурної спадщини, музейної справи і просто як громадянки”,  – написала вона.

Колаж наданий платформою “Свій дім”

За фото до руйнування вдячні Івану Пономаренку.

На платформі “Свій дім” можна поділитися власними спогадами про зруйновану оселю або заклад, в якому працювали. Для цього є зручна анкета.

 

 

Читайте також:

Чернігівський обласний історичний музей імені Василя Тарновського. Втрачена памʼятка

Будинок науки і техніки залізничників у Лимані. Втрачена памʼятка

Миколаївський національний університет імені В.О. Сухомлинського. Втрачена памʼятка