Культурні й громадські діячі написали листа до президента щодо перейменування театру ім. Пушкіна 

/ Урбаністика /

Серед тих, хто підтримав ініціативу, письменники, філософи, режисери, літературознавці тощо.

Відповідний документ опублікували у фейсбук-спільноті «Харківська топонімічна група». Він став реакцією на те, що міська влада неодноразово блокувала спроби прибрати з назви Харківського академічного російського драматичного театру імені О. С. Пушкіна ім’я імперського поета та згадку про державу-агресорку. 

«Для театру позбавитися від маркерів країни-вбивці надзвичайно важливо. Бо, по суті, це позиційно долає історичну трагедію створення цього театру в 1933 році ніби «на заміну» знищеного радянським тоталітарним режимом курбасівського Березолю. Колектив театру також звернувся до голови Харківської обласної військової адміністрації і голови Харківської обласної ради з пропозицією прибрати слова «російський» та «імені О. С. Пушкіна» з назви закладу», – пояснюють автори листа.

Окрім того, вони наголошують, що в умовах війни, яку розпочала росія проти України, незрозуміла позиція більшої частини депутатів обласної ради, які 20 вересня на під час пленарного засідання XII сесії VIII скликання не підтримали вилучення з назви українського театру ім`я імперського поета О. С. Пушкіна та згадку про росію. Тоді за відповідний проєкт рішення проголосували 44 депутати – представники усіх фракцій облради. Але для ухвалення було потрібен як мінімум 61 голос.

Фото: Tourcenter.kh.ua

Потім апарат обласної ради підготував новий проєкт рішення про перейменування театру, і його було включено до порядку денного наступної сесії. Але 2-го грудня пленарне засідання не відбулося через відсутність кворуму: до онлайн-сесії не підключилася фракція «Блоку Кернеса – Успішний Харків» майже в повному складі, а також більшість позафракційних з колишньої ОПЗЖ. 3-го грудня пленарне засідання XII сесії Харківської обласної ради VIII скликання відбулося, але питання про театр Пушкіна в порядку денному вже не було. 

«Формально його виключили на підставі листа від громадської організації «Кругозір. Мотивація». Укладачі листа посилаються на Закон України «Про присвоєння юридичним особам та об’єктам права власності імен (псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій» та наполягають на проведенні громадського обговорення. Хоча Законом цю процедуру передбачено, лише в тому разі, якщо йдеться про присвоєння об’єкту права власності імені фізичної особи, а не про вилучення імені з назви. Пропозицію все ж таки включити питання щодо перейменування театру до порядку денного підтримали лише 27 депутатів облради», – продовжують автори відкритого листа.

Під зверненням уже поставили підписи:

  • Сергій Жадан, письменник, громадський діяч;
  • Ольга Турутя-Прасолова, режисерка Харківського академічного російського драматичного театру імені О.С. Пушкіна;
  • Яна Партола, театрознавець, декан театрального факультету ХНУМ імені І.П. Котляревського, кандидат мистецтвознавства;
  • Ігор Ладенко, творчий керівник «Театру 19», викладач кафедри майстерності актора і режисури ХНУМ імені І.П. Котляревського;
  • Степан Пасічник, заслужений діяч мистецтв України, головний режисер Харківського академічного драматичного театру ім. Т.Г. Шевченка;
  • Вахтанг Кебуладзе, філософ, перекладач, публіцист;
  • Галина Куц, доктор політичних наук, професор, депутат Харківської обласної ради;
  • Марія Тахтаулова, історикиня, начальниця Північно-східного відділу Українського інституту національної пам’яті;
  • Тетяна Пилипчук, директорка Харківського літературного музею;
  • Іванна Скиба-Якубова, керуюча партнерка PR-агенції Bagels & Letters, волонтерка БФ «Харків з тобою»;
  • Антон Бондарев, дослідник історії Харкова;
  • Всеволод Кожемяко, командир добровольчого батальйону «Хартія»;
  • Олена Либо, старша викладачка кафедри театрознавства ХНУМ імені І.П. Котляревського, експертка УКФ;
  • Олександр Савчук, видавець, кандидат філософських наук, співробітник ХНУ імені В.Н. Каразіна;
  • Люба Морозова, музикознавиця, музична критикиня, членкиня Шевченківського комітету;
  • Марина Куценко, наукова співробітниця Харківського літературного музею;
  • Володимир Єрмоленко, філософ, есеїст, перекладач;
  • Тетяна Огаркова, літературознавиця, докторка філософії;
  • Лідія Калашникова, завідуюча відділу Харківського літературного музею тощо.

«Ми вимагаємо звернути увагу на ситуацію. Адже це не окреме локальне питання – це питання національної безпеки. Ситуація вже вийшла поза межі компетенції місцевого самоврядування і потребує уваги на центральному рівні. Ми вважаємо неприйнятним збереження у назві будь-яких згадок про країну-агресора та її культурних діячів», – підсовують прихильники перейменування культурної установи. 

Підписати лист можна за посиланням тут.

Повний текст відкритого листа щодо перейменування театру.

 

 

Читайте також

Харківська обласна рада відмовилась перейменовувати театр ім. Пушкіна

Попри рішення облради, колектив Харківського театру наполягатиме на перейменуванні

Театр російської драми ім. Лесі Українки змінив назву через напад країни-окупантки