Київрада ухвалила Концепцію інтегрованого розвитку Подільського району столиці

/ Урбаністика /

Відповідно до документу, діятиме заборона на забудову цінних ландшафтів, обіцяють оберігати цінні архітектурні об'єкти та відкрити виходи до Дніпра. 

Про важливість проєкту розповідає народна депутатка, заслужена архітекторка України Ганна Бондар.

“Уперше за довгі роки в місті підійшли до району як до окремого містобудівного утворення, а не за точковим об’єктним принципом, і якісно дослідили всі аспекти його життя: містобудівну структуру (вона різна в районі), демографію (навіщо будувати більше, якщо мешканців більше не стає), культурну спадщину (найбільша концентрація в місті), озеленення (на старому Подолі — недостатньо, а Виноградар — один з найбільш озеленених), екологію (малі річки, забруднення тощо), соціальну (не вистачає!) та медичну інфраструктуру, транспорт (серйозна проблема) і мобільність, освітні заклади (не вистачає!) та інші”, – йдеться в публікації.

Фото: Віктор Талашук / Unsplash

Над розробкою Концепції інтегрованого розвитку Подільського району впродовж року працювали експерти з 12 сфер на чолі з німецьким ментором-містопланувальником. Мета документу – окреслити ключові просторові та змістовні принципи розвитку району на найближчі 10 років. 

Дослідження здійснювали не тільки за міською планувальною документацією, а й враховували думки мешканців району і поради фахівців. Таким чином кожен етап розробки проєкту супроводжувався залученням людей для збору думок і перевірки гіпотез – публічні заходи проводили у всіх частинах району протягом двох років.

Концепція інтегрованого розвитку Подільського району, на думку Ганни Бондар, може стати початком розробки подібних ініціатив по всьому Києву. 

Водночас Влодко Зотов, міський планувальник і керівник бюро ініціативної архітектури GA, виділяє головні аспекти ухваленого документу:

  1. Заборона на забудову цінних ландшафтів (парків, скверів, лісів, садів, Київських гір тощо), визначення їхніх меж і розвитку забудови району виключно за рахунок урбанізованих територій.
  2. Ревіталізація мікрорайонів і промзон, розвиток економічних кластерів і субцентрів з необхідною інфраструктурою поруч з домом. Боротьба з монофункційністю спальників, розвиток рівноцінної міської тканини та зменшення причин поїздок на приватному транспорті.
  3. Ревіталізація малих річок та водойм, відкриття доступу до набережних Дніпра.
  4. Збереження історичної спадщини, зокрема й охорона кварталів постмодерністської забудови та цінних археологічних шарів”

“Ми розпочали думати над концепцією в 2013 році ще в Департаменті містобудування та архітектури. На початку 2014 року ми запропонували три варіанти: концепція старого Подолу, концепція вулиці Хрещатик, концепція мобільності міста. У 2015 році нам і керівництву міста вдалося впевнити Мінрегіон, що Київ також потребує фахової європейської підтримки, і місто включили в Міжурядову програму України і Німеччини, куди вже входили деякі західноукраїнські міста. 

У 2016 році розпочалися перемовини між містом і Німецьким товариством міжнародного співробітництва GIZ щодо розробки концепції для всього Подільського району. У 2017 році був підписаний договір про розробку концепції. У 2018-19 роках проводилася робота. У 2020-21-х — узгодження рішень концепції з департаментами КМДА та комісіями Київради. У 2022 році концепцію затверджено рішенням Київської міської ради, як це і має бути”, – резюмує Ганна Бондар.

Із презентаційними матеріалами можна ознайомитися тут.

 

 

Читайте також

У Києві демонтують пам’ятники Щорсу і Ватутіну

Петиція з вимогою не встановлювати новорічну ялинку за добу набрала 6 тисяч підписів

У Києві хочуть облаштувати військове кладовище на Лисій горі: громада проти