Хроніки будівельного фронту. В очікуванні нового раунду битви за №5655

Ухвалення резонансного «Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування сфери містобудівної діяльності» знову відкладено. Голосування у другому читанні було заплановано на 1 грудня, але воно так і не відбулося: Національне агентство з питань запобігання корупції повідомило, що №5655 не відповідає Антикорупційній стратегії на 2021-2025 роки. Коли відбудеться наступний раунд у боротьбі між прихильниками та противниками законопроєкту – наразі невідомо.

Питання «Чи підтримуєте ви №5655?» у професійній спільноті фактично стало таким же визначальним, як питання «Чий Крим?».

Автори та прихильники документа називають його локомотивом реформи будівельної галузі й акцентують на його сильному боці – ідеї діджиталізації дозвільної системи в містобудуванні.

«Глобальна цифровізація сфери будівництва, прозорість і підзвітність усіх процесів, які передбачені законопроєктом №5655 про реформу містобудування, допоможуть якнайшвидше відбудувати країну й водночас позбавити цей процес корупційних ризиків», – впевнена Олена Шуляк, авторка законопроєкту та народна депутатка.

Критики ініціативи, навпаки, стверджують, що №5655 відкриє для забудовників можливість безконтрольно та безкарно забудовувати міста та нові території бездушними та дешевими «мурашниками». «Це – картельна змова крупного будівельного бізнесу у зв’язці з Мінрегіоном», – стверджує Анна Кирій, архітекторка, заступниця голови Архітектурної палати НСАУ.

Рух ЧЕСНО провів аналіз проходження №5655, після якого виявив цікаву закономірність: «Проти законопроєкту виступають відомі антикорупційні громадські організації, державні інституції, місцеве самоврядування. Тоді як на підтримку законопроєкту висловились переважно фігуранти корупційних розслідувань, невідомі непрофільні громадські організації, члени заборонених в Україні партій».

Портал «Львів. Містобудування» опублікував відкритого листа Любомира Зубача – заступника львівського міського голови з містобудування, народного депутата України 8-го скликання.

Зубач пише: «Забудувати. Жорстко, швидко, безконтрольно – так виглядає мета цієї містобудівної псевдореформи. Чому псевдо? Бо це не реформа. Цей документ – відвертий лобізм великих забудовників. Згортання децентралізації, обмеження прав місцевого самоврядування, випадкові люди скрізь – у новостворюваній містобудівній палаті, серед уповноважених осіб з містобудівного контролю, нотаріуси, що видають дозволи та все реєструють за певну плату за домовленістю із забудовником.

І як вишенька на торті – приватні ТОВки як органи контролю. Забудовникам дають право створювати власні фірми, які начебто будуть контролювати будови і виявляти порушення вимог містобудівного законодавства. Такий собі all inclusive – сам будую і сам себе контролюю. Для того, щоб зрозуміти, кому це вигідно, треба подивитися, хто все це підтримує. Асоціація міст України та Національна спілка архітекторів України – категорично проти! Зате спільним хором “за” усі асоціації забудовників».

Фото: Fallgregg / Pexels.com

Архітектор, голова Київського осередку Архітектурної палати та військовослужбовець ЗСУ Олексій Шемотюк описав своє бачення законопроєкту №5655 та його ймовірний вплив на післявоєнну відбудову у колонці на Censor.NET: «Те, що збирається провернути під куполом Парламенту голова президентської партії Олена Шуляк – узаконення мародерства в процесі відбудови. А громадяни, які зайняті боротьбою на фронті та виживанням в блекаутному тилу, не мають ні змоги, ні права публічно протестувати проти таких дій влади. Тому про результати ухвалення законопроєкту №5655 суспільство дізнається вже постфактум, коли забудовники з батальйону Монако зі своїми партнерами за кошти міжнародних донорів набудують непридатних до життя квадратних метрів».

Фото: Morgan Victoria / Pexels.com

Навіть у президентській фракції парламенту немає однозначної підтримки. Народний депутат, архітектор Ганна Бондар відкликала свій підпис під законопроєктом. Свою позицію вона мотивувала так: «З моєї точки зору, два основоположних ризики — це поява приватних контролерів та звуження ролі органів місцевого самоврядування в питаннях містобудівного контролю. <…> Ви скажете, що місцева влада не справляється. Так, мушу визнати – не справляється. То треба встановити відповідальність і віддати право відповідати за безпеку в місті органам місцевого самоврядування. Модель, яка запропонована законопроєктом, — інша.

Якщо коротко, то посилюється роль держави і надається більше можливостей будівельним компаніям. Нівелюються права архітекторів, проєктувальників, місцевих мешканців, органів місцевого самоврядування, органів охорони культурної спадщини. Таку модель я підтримати не можу. Не можна знищувати інституції, мотивуючи тим, що вони погано працюють. Інституції треба посилювати і ставити запобіжники. Це — запорука демократії».

Фото: Bogdan Krupin / Pexels.com

№5655 недосконалий у юридичному плані. Зауваження від Головного юридичного управління апарату ВР займають 23 сторінки. Загалом до 1-го грудня перелік правок налічував близько 2-х тисяч пунктів. Обсяг матеріалів, з якими мали ознайомитися депутати, перш ніж підтримати чи відхилити новий закон, – жахливо великий. Але формально – тільки офіційний лист за підписом заступника голови НАЗК Андрія Вишневського став приводом відкласти голосування.

Національне агентство з питань запобігання корупції зазначило, що законопроєкт №5655 не відповідає Антикорупційній стратегії на 2021-2025 роки, та запропонувало народним депутатам унести зміни у документ та надали відповідні зауваження й рекомендації. Основна претензія НАЗК: «Ніяких наслідків для незаконного будівництва у разі виявлення порушень в результаті здійснення державного містобудівного нагляду не передбачено. Це значно підвищує корупційні ризики, а також сприяє поширенню корупційних практик і незаконних забудов».

Автор законопроєкту Олена Шуляк відреагувала на ситуацію так: «Поспішаю заспокоїти тих, хто звернув увагу на маніпуляції опонентів про те, що НАЗК проти реформи. Це не так. Агентство пропонує доопрацювати документ у контексті статей містобудівної документації, але це аж ніяк концептуально не впливає на головні сенси і суть реформи. <…> Ми продовжуємо тісно співпрацювати з НАЗК і отримувати від них пропозиції. Це логічно і правильно, бо саме так відбувається адекватна робота над законопроєктом. Ще раз: НАЗК підтримують основні пункти реформи, а всі їхні технічні зауваження ми швидко враховуємо».

Чи правильно вважати питання браку відповідальності забудовника за самобуд «технічною недоробкою», чи це концептуальний складник законопроєкту? Скільки часу потрібно авторам, щоб заповнити цю лакуну? PRAGMATIKA.MEDIA продовжує стежити за розвитком теми.

 

Фото на головній: Сергій Нужненко / Радіо Свобода

 

 

Читайте також

Шуляк стверджує, що під час розробки законопроєкту №5655 керувались досвідом Великої Британії

Корупційні ризики, захист прав забудовників і переваги для монополістів. Анна Кирій про законопроєкт №5655

№ 5655: яблуко розбрату між архітекторами та законотворцями. Частина 1

№ 5655: Частина 2. Не вір, не бійся, говори!