Харківський національний університет будівництва та архітектури російські військові обстріляли двічі: 2 та 8 березня 2022 року.
“2 березня прямого влучання в корпуси університету не було. Але від прильотів у будівлю СБУ, розташовану поряд, повилітали вікна та двері. А вже 8 березня був повторний обстріл. Тоді було два прильоти по так званому новому корпусу, на Мироносицькій. Обвалилися два поверхи”, — розповів платформі “Свій дім” декан В’ячеслав Буцький.
Значних руйнувань зазнав і сусідній корпус вишу, який має історичну цінність. Там вибуховою хвилею вибило вікна та потрощило вітражі
“Найголовніший корпус з боку Сумської збудований в 1927 році за проєктом відомого харківського архітектора Олександра Молокіна. Будівля є пам’яткою архітектури місцевого значення”, — зазначив харківський архітектор Євгеній Соловйов.
Будівлю у стилі артдеко на вулиці Сумській, 40 Олександр Молокін проєктував у співавторстві з іншим зодчим Георгієм Іконніковим спеціально для “Держстраху”. Але після Другої світової війни у це приміщення переїхав Харківський інженерно-будівельний інститут (нині — Харківський національний університет будівництва та архітектури), бо його будівля була зруйнована. У 1960-х роках у внутрішньому дворі збудували одноповерховий вестибюль. Згодом поряд звели ще два корпуси університету.
“З боку Сумської до цієї будівлі примикає архітектурний корпус. Його збудували у 80-х роках. І ще є післявоєнний корпус 60-70-х років з протилежного боку, з вулиці Мироносицької, який найбільше постраждав у березні 2022 року”, — веде далі архітектор Соловйов.
Утім, попри значні пошкодження, корпуси будівельного університету підлягають ремонту
“Дах та конструкції пошкоджені, все протікає, всередині бардак, скло розбите. Але корпус на Мироносицькій стоїть, тож казати, що все безповоротно втрачено, треба ламати і будувати нове, не можна. Якщо є ініціатива, гроші та бажання — усе підлягає відновленню”, — запевняє Євгеній Соловйов.
Від часу обстрілу корпус на Мироносицькій не функціонує, а от на Сумській, попри відсутність опалення та водопостачання, ще донедавна працювали викладачі, адже навчання у студентів, хоч і дистанційне, триває.
На платформі “Свій дім” можна поділитися власними спогадами про зруйновану оселю або заклад, в якому працювали.
Інші матеріали спецтеми
Втрачена пам’ятка. Лисичанський гірничо-індустріальний фаховий коледж