Агентство інновацій і технологій Грузії (GITA) презентувало новий технологічний хаб у знаковій будівлі Кутаїсі. Одним із ключових елементів його публічного образу стала постійна інтерактивна система медіаосвітлення, створена українською студією світлового дизайну та медіамистецтва Expolight під творчим керівництвом її засновника, митця і світлового дизайнера Миколи Каблуки. Розроблена з урахуванням незвичної архітектури будівлі, система відображає орієнтацію хабу на інновації та відкритість.
У світловій концепції бетонна поверхня перетворюється на масштабне цифрове полотно, а підсвічений зсередини скляний купол – на світлове ядро всієї композиції. Освітлення купола працює синхронно з медіафасадом, розкриваючи архітектуру будівлі у вечірній час.
Медіаконтент розробили навколо ідентичності Kutaisi Technology Hub. Він передає спрямованість хабу на інновації, технології та обмін знаннями. Освітлення тут не є декоративним доповненням – воно стає частиною архітектури та виражає нову функцію споруди як публічного центру технологій та освіти.
Система працює у трьох основних режимах. У повсякденному режимі будівля стає частиною міського ритму Кутаїсі. На фасаді з’являються художні абстракції, технологічні патерни, національні символи й тематичні програми до пам’ятних дат. Окремий світловий сценарій запускається під час заходу сонця і супроводжує природний перехід від дня до ночі.
У вихідні будівля стає сценою для аудіовізуального шоу «Віхи прогресу». Через світло, звук і архітектуру воно розкриває ключові етапи розвитку людства – від відкриття вогню до технологій, які формують майбутнє.
В інтерактивному режимі відвідувачі через вебзастосунок можуть у реальному часі впливати на контент фасаду: обирати короткі візуальні сценарії або малювати на поверхні будівлі цифровим пензлем, натхненним північним сяйвом. Архітектура більше не є лише об’єктом споглядання: вона реагує на дії людей, змінюється і стає частиною спільного досвіду.
Проєкційна платформа використовує лазерні проєктори Epson зі спеціально розробленою оптикою, кожен із яких забезпечує світловий потік понад 20 000 люменів. Разом вони охоплюють понад 85% бетонної конструкції площею 10 600 квадратних метрів. Безшовне зведення зображення та точна геометрична корекція дають змогу сформувати цілісне цифрове полотно на складній овальній поверхні будівлі.
У зонах поза межами проєкційного покриття візуальну цілісність підтримують вузькопроменеві RGBW-світильники з оптикою 2–4°, що допомагає мінімізувати світлове засмічення. Окрема синхронізована система освітлює близько 8 тисяч квадратних метрів скляного купола та його внутрішні сталеві конструкції за допомогою спеціально розроблених світильників з асиметричною оптикою.
Проєкція, архітектурне освітлення та звук синхронізуються за допомогою медіасерверів і власного програмного забезпечення Expolight. Хмарна система дає змогу команді дистанційно контролювати обладнання та оновлювати контент, завдяки чому інсталяція зможе розвиватися разом із технологічним хабом.
Чотири скульптурні вежі заввишки 29 метрів є невід’ємною частиною інженерної та візуальної концепції проєкту. Їх Expolight розробили для розміщення великоформатних проєкторів у власному R&D-центрі. Вежі водночас виконують технічну функцію та працюють як архітектурні елементи громадського простору навколо хабу.
«Доторкнутися світлом до такої споруди – це особлива відповідальність. Ми не просто створювали проєкцію на фасаді, а розробляли візуальну мову, якою будівля щодня говоритиме з містом. Кожен світловий сценарій, медіаарт і скульптурний елемент працюють на одну ідею – поєднати технології, інновації та культурну ідентичність і створити новий візуальний символ Кутаїсі», – говорить Микола Каблука, митець, світловий дизайнер, засновник та арт-директор Expolight.
Раніше ми розповідали, що Expolight створили світлову концепцію для ресторану в центрі Варшави.
Читайте також:
Нідерландська дизайнерка представила першу у світі сукню з плазмою, що світиться від дотику
Victoria Yakusha Gallery представила арткрісло Voron від бренду Zemna
Фаррелл Вільямс перетворив подіум Louis Vuitton у штучний прибережний ландшафт із “хвилею”





