Грубий камінь і ніжний папір: інтер’єр пекарні KEIT у Берліні

Центральним елементом інтер’єру стала велика вигнута стійка, яка організовує рух відвідувачів і задає візуальний ритм простору. Вона виготовлена з переробленого жорнового каменю, розрізаного на три частини та зібраного в єдину безперервну композицію, що нагадує віяло.

Стійка виконує не лише функціональну, а й естетичну роль. Її продовженням є частина з нержавіючої сталі, яка інтегрує робочі зони та місця для зберігання. Основа з масиву дугласової ялиці додає тепла і текстурності, формуючи зрозумілу матеріальну мову простору. Усі конструктивні шари чітко прочитуються, що дозволяє відвідувачам оцінити деталі зблизька.

Цей принцип простежується і в інших елементах інтер’єру. Хліб розміщений на мінімалістичних сталевих полицях із тонкими лініями, які підкреслюють форму кожного виробу. Контраст між чіткою геометрією полиць і природною нерівністю випічки створює виразний візуальний ефект.

Контраст легкості та масивності

Стіни оздоблені вручну виготовленим папером washi, який пом’якшує загальну атмосферу. Багатошарова фактура делікатно розсіює світло та створює ледь помітний ритм на поверхнях.

Над стійкою розташований видовжений підвісний світильник, також виконаний із washi. Він випромінює тепле, рівномірне світло, яке підкреслює текстури каменю і сталі, не відволікаючи увагу від процесів у пекарні.

Дерево дугласової ялиці використовується і в інших елементах — лавках і компактних полицях із м’якими округлими формами. Повторення матеріалів і форм створює відчуття єдності простору.

Темна підлога насиченого коричневого кольору об’єднує інтер’єр, поглинаючи світло і підсилюючи контраст між світлими стінами та масивними елементами на рівні рук. Простір залишається відкритим і зручним для руху, який природно спрямовується вигином центральної стійки.