Guess Line Architects перемогли в архітектурному конкурсі на оновлення музею Миколи Пимоненка в Малютянці

В основі проєкту — ідея трансформації локальної спадщини у ширший культурний контекст. Архітектори звернулися до образу традиційної української хати, контури якої повторюють об’єм старого музею до реконструкції.

За задумом Guess Line Architects, ця невелика хата символізує звичного для українців Миколу Пимоненка — художника, глибоко пов’язаного з українським побутом і водночас значно масштабнішого за локальний контекст його творчості.

Щоб підкреслити цю ідею, архітектори використали пропорцію золотого перетину — 1,618. Початковий об’єм хати масштабують у 1,618 раза, перетворюючи його на сучасний музейний простір.

Зовні будівля матиме лаконічний монолітний вигляд. Її силует повторює знайомі обриси традиційного даху, проте виконаний у сучасних матеріалах.

Частина будівлі, що відсилає до «старої хати», буде білою. На поверхні бетону залишать рельєфний відбиток соломи — алюзію на традиційні технології будівництва. Новий масштабований об’єм, натомість, виконуватимуть із відкритого архітектурного бетону.

Великі панорамні вікна на першому поверсі мають стерти межу між інтер’єром та навколишнім ландшафтом. Через них у музейний простір відкриватиметься вид на сад із соняшниками, мальвами та польовими травами.

Архітектори також зберігають старе розлоге дерево на території. Воно стане природним центром ділянки, а зелена галявина навколо музею — своєрідним продовженням експозиції. Тут планують створити простір для відпочинку, малювання з натури та пленерів.

Територію музею організують за принципами безбар’єрності та екологічності. Передбачені доступні підходи до будівлі й парковка, інтегрована в ландшафт.

У вечірній час архітектура набуватиме додаткового образу: через невеликі отвори в масивному даху проходитиме світло, створюючи ефект зоряного неба. Цей мотив відсилає до нічних українських пейзажів у творчості Пимоненка.

Інтер’єр повторює логіку української хати

Внутрішній простір музею організований як послідовний маршрут через експозицію. Відправною точкою стане великий світлий вестибюль, із якого відкривається доступ до основних зон.

Головну виставкову залу розмістять у межах меншого об’єму «старої хати». На підлозі відтворять контури її традиційного планування, зокрема виділивши простір майстерні художника.

Таким чином, відвідувач зможе не лише побачити експозицію, а й фізично відчути камерність середовища, в якому працював митець.

Дерев’яне склепіння інтер’єру доповнять штрихованими елементами, що інтерпретують традиційні українські мотиви — від фактури деревини та природних візерунків кори до геометрії різьблення і ритму плетіння.

Картини розміщуватимуть на легких підвісних панелях, які візуально відділяються від конструкцій та створюють відчуття легкості експозиції.

Музей як простір для сучасного культурного життя

Окрім постійної експозиції, проєкт передбачає багатофункціональну зону для лекцій, творчих воркшопів, зустрічей і тимчасових виставок.

Простір можна буде трансформувати за допомогою рухомих штор-перегородок, адаптуючи його до різних форматів подій.

Частину другого поверху відведуть під робочі приміщення команди музею. Іншу частину перекриття навмисно залишать відкритою. Це дозволить відвідувачам із багатофункціональної зали бачити силует меншої «хати» всередині нового великого об’єму.

Архітектурний прийом має нагадувати про походження музею та творчості Пимоненка: новий масштаб не заперечує традицію, а виростає безпосередньо з неї.

На підземному рівні передбачені технічні приміщення, сучасне фондосховище з клімат-контролем для збереження колекції та укриття.

Раніше ми писали, що Guess Line Architects посіли одразу два призових місця у конкурсі на кращій проєкт відновлення музею Шухевича.

 

 

 

Читайте також:

Меморіал українським розвідникам номінували на премію Mies van der Rohe 2026

У Львові зведуть нову православну церкву вперше за 130 років: результати архітектурного конкурсу

Архітектурний “Оскар”. Українські проєкти у фіналі найпрестижнішого архітектурного конкурсу