“Головне – не втратити команду”. Dezeen про те, як виживають українські архстудії під час війни

Нині вони утримують штат співробітників та намагаються працювати попри війну, адже уряд країни закликав продовжувати роботу, щоби підтримувати економіку.

Для того, аби зберегти команду, більшість бюро потребують роботи над проєктами за кордоном, пише Dezeen.

 

Sivak+Partners

“Нам як ніколи зараз потрібна підтримка міжнародних клієнтів”, – розповідає співвласник студії дизайну Олексій Гулеша.

“Я намагаюся поширити повідомлення про те, що ми відкриті до будь-якого міжнародного співробітництва, тому що для нас наразі це питання виживання студії та збереження нашої чудової команди разом. Ми маємо великий досвід у міжнародній роботі, тому я сподіваюся, що це лише питання часу, коли ми отримаємо достатньо проєктів, щоб вижити”.

Rina Lovko Design

“Наша робота повністю припинилась, оскільки студія в основному працювала на українському ринку”, –  зазначає засновниця архітектурного бюро Ріна Ловко.

“Уся команда зараз не працює. Однак з травня ми плануємо братися за нові проєкти. Нам потрібні саме міжнародні замовлення, щоби мати можливість заробляти, платити податки, зарплати та розвивати студію”.

YOD Group

“Вгадайте, хто захоче побудувати новий ресторан в Україні, якщо ви не можете бути впевненими, куди наступного дня впаде російська ракета чи бомба?”, – запитав співзасновник YOD Group Дмитро Бонеско.

“Ніхто, тому що це занадто ризиковано. Наші проєкти в Україні заморожені. Нам потрібно продовжувати діяти під час війни, оскільки ми не можемо передбачити, коли вона закінчиться.

Ми прагнемо підтримати нашу команду та їхні родини, підтримати українську економіку та накопичити гроші для наших волонтерських проєктів”.

Drozdov & Partners

Архітектор Олег Дроздов вважає, що через війну негативний вплив на українську архітектуру та дизайн може бути довготривалим, якщо студії не зможуть знайти міжнародних партнерів, а персонал буде змушеним покинути країну в пошуках роботи. 

“В найбільших містах України – Харкові, Києві, Дніпрі, Одесі – немає можливостей для інвестування, не кажучи вже про окуповані території. Тому цілком логічно, що майже всі українські офіси не працюють.

Головна мета архітектурних бюро зараз – зберегти свої команди та не втратити талановитих архітекторів через відсутність проєктів.

Зауважу, що ми зіткнулися з нестачею професіоналів ще до війни, і ми повинні розуміти, що через міграцію українців по всьому світу вона буде погіршуватися”.

 

balbek bureau

“Більшість наших робіт становили українські проєкти, тому коли вони були призупинені, це, безсумнівно, стало безпрецедентним викликом для діяльності бюро, що суттєво перешкоджає нашому розвитку”, – сказав засновник студії Слава Балбек.

“Оскільки більшість місцевих комерційних проєктів залишаються на паузі через російську агресію, ми значною мірою покладаємося на закордонні замовлення”.

ater.architects

Засновники студії Алекс Івасів та Юлія Ткаченко кажуть, що співпраця з міжнародними партнерами допоможе не тільки фінансово, а й морально.

“Наше життя та кар’єра кардинально змінилися. Нам довелося залишити свій дім, і всі наші проєкти призупинили на невизначений термін. Вони залишаються в такому стані й донині.

Щоб повністю не втратити віру в себе і в перемогу, щоб допомогти своїй країні, ми, звісно, ​​хочемо працювати. Ми творчі люди, це наша сутність. Без творчості ми в’янемо. Оскільки зараз неможливо цього робити у власній країні, робота за кордоном стає як ніколи актуальною”.

 

Bogdanova Bureau

Ольга Богданова, засновниця студії житлової архітектури та інтер’єрів Bogdanova Bureau, стверджує, що, попри війну, українським архітектурним студіям можна довірити виконання проєктів. 

“Ми працювали над проєктами в Дубаї та Мілані, а також вели переговори про декілька інших співробітництв у Європі. Цінуємо наших клієнтів, які довіряють нам у цей важкий час. Ми ніколи не підведемо їх і з усією пристрастю працюємо над їхніми замовленнями.

Віримо, що зможемо збагатити світовий дизайн більше, ніж будь-коли раніше. Було б чудово мати платформу, можливості і партнерів, які хотіли б створювати проєкти разом”.

Yakusha Design

Вікторія Якуша, засновниця мультидисциплінарної студії живого дизайну та архітектури Yakusha Design та бренду меблів і декору FAINA, вважає, що загальна реакція України на війну знайшла відображення у творчості її архітекторів та дизайнерів.

“Сьогодні як націю нас об’єднує сильний дух. Багато хто не розуміє, звідки це береться. Для нас джерелом є зв’язок із нашою землею, з нашими предками, з нашим корінням. Також цей зв’язок знаходить своє відображення у мові нашої архітектури й дизайну”.

Makhno Studio

Такої ж думки дотримуються представники архітектурного бюро Makhno Studio. Той, хто обирає для свого об’єкта дизайн у сучасному українському стилі, обирає водночас українську сильну душу та безцінний талант”, – стверджує генеральний директор студії Олександр Димніч.

Незважаючи на те, що в Україні практично не залишилось комерційних пропозицій, вітчизняні архітектори налаштували волонтерську діяльність. 

Зокрема, balbek bureau створило концепцію транзитного житла, у якому ті, хто втратили свої домівки через війну, зможуть жити в комфорті. Проєкт пропонує додаткові зони для відпочинку, дитячі майданчики, а також повноцінні кухні, кімнати догляду за немовлям й пральні.

Команда loft buro разом із Module House також створили концепт тимчасового житла з назвою CAMPUS. Архітектори анонсували швидке виробництво енергоефективних будинків із житловими модулями всередині, зручний монтаж та мобільність проєкту.

Drozdov&Partners спільно з Replus Bureau та Ponomarenko Bureau доклали зусилля, аби перетворити локації у Львові на тимчасові притулки для переселенців, які мають більше зручностей, аніж звичайні. 

 

 

Читайте також

Продали понад 3 кілометри тканини: український варіант тартану набрав шаленої популярності

З Донеччини подарували 8 тисяч саджанців троянд п’яти українським містам

Біля 70% українців за перейменування вулиць та демонтаж пам’ятників, пов’язаних з росією