Йосип Бартош отримав Чинадіївську фортецю у концесію 2001-го року. Тоді він став першим орендарем в Україні, який розпоряджався облаштуванням цілого замку. Про це розповідає агентство Укрінформ.
Разом із дружиною він перетворив це місце в культурний центр, куди щороку з’їжджаються тисячі туристів, аби зануритись в атмосферу середньовіччя.
Замок занесений до Державного реєстру національного культурного надбання. Фото: Укрінформ
Подружня пара повністю відреставрувала інтер’єр першого поверху та частково другого.
Крім, власне, середньовічної фортеці, тут нещодавно відновили парк XVIII століття, стайню XVI століття з трійкою коней, ристалище для лицарських боїв із трибуною для глядачів. На території замку функціонує “школа гармонійного розвитку”, де діти й дорослі вчаться живопису, мов, музики та фехтування.
Архітектурна пам’ятка врешті стала такою, про яку мріяли Йосип і Тетяна: не просто відновленим туристичним об’єктом, а центром розвитку і мистецтва.
Замок знаходиться у смт Чинадійово, що поблизу міста Мукачево в Закарпатській області. Фото: Сергій Братасюк
Екстер’єр замку Сент-Міклош. Фото: Укрінформ
Відродити паркову зону на території було справжньої мрією Тетяни. Вона ж її і почала втілювати. Разом зі своїми учнями жінка мостила доріжки, будувала з річкового каменю й бетону постаменти для античних скульптур, завозила тачками землю на клумби, сіяла газон, висаджувала квіти, дерева та кущі.
На території замку відновили стайню XVI століття. Нині її обживають трійка коней. Фото: Укінформ
Хоч точного вигляду замкового парку, спроєктованого у 1749 році Францом Бошиндою для Шенборнів, не збереглось, ландшафти відновлювали за іншими роботами майстра з Австрії, а також додавали свої ідеї.
Раніше тут росли лише чагарники, а тепер територію прикрашатимуть дуби, липи, тиси, інші хвойники, а ще на окремому місці заклали 130-метрову алею троянд.
Тут навесні зацвітає алея троянд. Фото: Укрінформ
За кілька років Тетяні Бартош вдалося селекціонувати зі своєї колекції троянд новий сорт, який назвала “Корда Ілона”, тобто “Серце Ілони”, на честь історичної постаті Ілони Зріні, яка колись володіла цим замком.
Артоб’єкт “Серце Сент-Міклоша” на території саду. Фото: Укрінформ
Ще однією характерною особливістю замкового парку є монумети античних богів. Їх створив учень Йосипа й Тетяни – закарпатський скульптор Володимир Павлюк.
У центрі розташована стела з барельєфами володарів замку, а з чотирьох боків від неї – скульптури Аполлона, Артеміди, Діоніса та Афродіти.
Статуї звели за ініціативою подружжя Бартошів. Фото: Укрінформ
Збоку від грецьких богів стоїть кельтський герой Латор. У Йосипа Бартоша окремий пієтет до кельтів – він має найбільшу приватну колекцію кельтських артефактів на Закарпатті, яка експонується у стінах замку Сент-Міклош.
Кельтська скульптура на території замкового парку. Фото: Укрінформ
Розташований біля парку бетонний гараж подружжя планує перетворити на храм Аполлона. Нині тут стоїть гіпсовий монумент Святого Миколая. Цей образ є знакомим, адже на честь нього й назвали замок: Сент-Міклош у перекладі з угорської означає “Святий Миколай”.
Бетонна споруда має унікальну акустику, яка вражає всіх музикантів, що виступали у цьому приміщенні. За словами Йосипа, у вже облаштованому храмі Аполлона також звучатиме класична музика.
Скульптура Святого Миколая. Фото: Укрінформ
Всередині фортеці також раніше проводили концерти класичної музики: тут виступали струнні квартети, віолончелісти та піаністи. Виступи проводили щотижня, доки пандемія не внесла свої корективи. Нині класична музика звучить раз у місяць.
Поряд з концертним приміщенням – лицарська зала. Тут розташовані обладунки лицарів, які належать Йосипу Бартошу. Якщо раніше приміщення лише мало назву лицарської зали, то зараз її використовують за призначенням.
Господар замку Сент-Міклош Йосип Бартош. ФотоУкрінформ
Продовжують тему лицарства в замку фестивалем “Срібний Татош”. Також там проводять фест флористів “Кохання у Сент-Міклоші”, під час якого змагаються команди квітникарів, що прикрашають художніми композиціями з троянд замок та парк.
Фестиваль “Срібний Татош”, 2018. Фото: mukachevo.net
А впродовж усього року на території замку функціонує школа, у яку приїжджають навчатись навіть зі Словаччини. Тут вивчають живопис, музику, мови – угорську та німецьку, історичне фехтування та їзду на конях.
Подружжя вірить, що замок має специфічну ауру, а його стіни благословляють на любов. Про свою діяльність Бартоши жартома кажуть: “саме так у ХХІ столітті захоплюють замки”.
Читайте також
Мисткиня зі Львова придбала і відновила занедбану історичну будівлю в селі
Заради рідкісних видів птахів в Іспанії знесуть елітарне селище
Чернігівська IT-компанія перетворює покинуту меблеву фабрику на сучасний бізнес-центр