Кідус приїхав до Великої Британії з Ефіопії вісім років тому. Навчаючись на біохіміка в Імперському коледжі Лондона, він відчував самотність і втрату звичного родинного укладу. У 2025 році чоловік узяв річну паузу в навчанні та переїхав до дядька в Лідс — саме там він уперше в житті сів на велосипед, пише The Guardian.
Після невдалого досвіду з дитячим велосипедом із благодійної крамниці Кідус приєднався до громадської майстерні Hackspace і збудував дерев’яний велосипед із перероблених матеріалів. Для гальма, зокрема, він використав старий гумовий шльопанець. Саме там йому запропонували ідею вирушити у велику подорож через усю країну.
Фото: Kidus Tesera
Без чіткого плану, з мінімальним спорядженням і без намету Кідус стартував із Джон-о’Ґротса. Перші ночі були важкими: холод, дощ, вітер і нестача їжі. Проте саме тоді він уперше зіткнувся з масовою підтримкою незнайомців: люди пускали його переночувати, годували, допомагали з ремонтом велосипеда.
Дерев’яний байк привертав увагу всюди. Місцеві жителі зупинялися, фотографувалися, слухали його історію та жертвували кошти на благодійність. Під час подорожі Кідус збирав гроші для Age UK та Mekedonia — ефіопської організації, що допомагає вразливим людям.
Його приймали в домівках, гаражах, сільських залах і навіть у стодолах. Під час шторму Флоріс у Шотландії подружжя надало йому прихисток і теплу вечерю. Коли зламався ланцюг біля Ньюкасла, велосипедисти допомогли дістатися майстерні, де ремонт зробили безкоштовно. В іншому селі чоловік замінив йому колесо й дозволив переночувати у фургоні.
Кідус зізнається, що боявся расизму, але здебільшого зустрічав відкритість і підтримку. Ефіопська діаспора у Великій Британії стежила за його подорожжю в соцмережах і запрошувала до себе щоразу, коли він діставався великих міст.
Фінішем став Дувр. Там його зустріла група з десяти співвітчизників, які приїхали з Лондона з музикою, їжею та символічним трофеєм — маленьким велосипедом з його іменем.
«Я раніше гостро відчував брак спільноти у своєму житті. Ця подорож зробила світ більшим і теплішим. Втім, завершити її мені допомогли не гроші й не витривалість, а доброта незнайомців», — підсумував Кідус Тесера.
Фото на головній – Mark Chilvers/The Guardian
Читайте також:
Туристам доведеться платити €2 за наближення до фонтану Треві в Римі
У Познані за архівними фото відновили криницю графа Рачинського 1846 року