Натомість перспективу розвитку Харкова він вбачає у створенні стратегічного плану, що буде орієнтований, перш за все, на містян. Про це Дроздов розповідає в інтерв’ю архітектору та урбаністу Юліану Чаплінському на ютуб-каналі CHAPLINSKY VLOG.
“Потрібно починати з міста та з того, що воно хоче сказати світові. Місто – це корпорація, яка напряму залежить від його жителів, і жителі тут є головним ресурсом, на який потрібно орієнтуватись.
Мобільність, поліцентричність, поліфункціональність, екологічний метаболізм… Ці всі аспекти розкладаються по поличках, коли ти маєш стратегію розвитку. І маєш розуміння того, що місто повинне бути не симулякром, як за радянських часів – коли робили коридори, по яким їде начальство, яке приїхало з центру, тому художнє оформлення фасадів по цих вулицях повинне було бути головним містобудуванням”, – розповідає він.
Чи будуть ці аспекти враховані за участю Нормана Фостера – Дроздов сумнівається. Сама форма співпраці архітектора світового значення з міською владою викликає у нього багато питань.
“Він (Норман Фостер – ред.) каже, що виступає не в ролі архітектора, а як фундація, яка пропонує міст, через який підуть гроші ООН, і як логістична компанія, яка буде мобілізувати експертів зі всього світу. Тому ми насправді не знаємо, у чому саме полягає контракт сера Фостера. Що має на увазі генплан, коли говорить мер міста, що має на увазі Фостер?”.
Олег Дроздов певен у тому, що занадто поспішні й необдумані рішення щодо оперативної відбудови можуть навпаки – нашкодити Харкову, зробити його імітативним. На його думку, процес відбудови повинен бути тривалим і більш продуманим. Тут він підкреслює досвід відбудови Роттердаму, який і нині триває.

Майстер-план Фостера, The Global City, для комплексного району в Хошімін Сіті, В’єтнам. Фото: archdaily.com
“Чого я дуже боюся? Що ми не розвинута професійна спільнота, що завдання стоять неймовірні… Може бути такий момент, коли ми здолаємо одного із колонізаторів, а можемо колонізуватися в інший інтелектуальний бік. Відтак ми отримаємо форму без змісту, тому що ми не пропрацювали питання як замовник… Суспільство як замовник, місцеві експерти як замовник..
За моїми відчуттями для того, аби відбудувати Харків, потрібно 10 років. Роттердам вже будується-трансформується 70 років, і він все ще є незавершеним проєктом”.
Найдоцільнішим рішенням щодо відбудови Харкова український архітектор вбачає створення архітектурного конкурсу на цю пропозицію.
“На мою думку “Харків завтра” – це більше про амбіції громади та те, яким чином вона буде створювати економіку. Для цього потрібно дати можливості обирати собі архітектора та спільно випрацьовувати цю програму та те, які хаби потрібно створювати”.
Фото на головній: Костянтин Чегрінський / KHARKIV Today
Читайте також
Дослідники винайшли піну для охолодження будівель, яка може замінити кондиціонери