Дослідження провела соціологічна група “Рейтинг”.
Відповідно до даних, за останнє десятиліття зберігається стала динаміка зростання кількості тих, хто вважає українську мову рідною: з 57% у 2012 році до 76% у 2022 році. Російська ж за 10 років втратила з 42% до 20%.
Також у звіті відмічають стале зменшення російськомовного сегменту українців: у 2012 таких респондентів було близько 40%, наприкінці 2021 – 26%, а на початку війни – 18%.
Цікаво, що дві третини тих, хто користується двома мовами у побуті, готові найближчим часом перейти виключно на українську. Серед російськомовних – таких третина.
Безпрецедентне єднання суспільства на тлі війни різко вплинули і на ставлення до статусу мови: сьогодні абсолютна більшість (83%) за те, щоб українська була єдиною державною мовою.
До того ж 67% респондентів вважають, що ніяких проблем між україномовними та російськомовними громадянами в Україні не існує. 19% стверджують, що мовна проблема є, але вона не є настільки важливою. Лише 12% відповіли все-таки, що це питання є загрозою для внутрішньої безпеки.
Автори звіту підсумовують:
◉ рівень мовної самоідентифікації українців стабільно зростає, а війна як виклик для всього суспільства тільки прискорює цей процес;
◉ перехід на українську у побуті відбувається еволюційно: руйнування міфу про “братній народ”, ізоляція росії від світового культурного та інформаційного контексту лише сприятимуть його пришвидшенню в суспільстві;
◉ “мовна проблема” та намагання розпочинати дискусії навколо цієї теми не мають підтримки у більшої частини населення. Ця проблема носить суто політичний і частково локальний характер.
Читайте також
#ReCreateUA: активісти створили проєкт, аби відновити зруйновані через війну будівлі
Російські варвари вилучають та знищують українські книги та підручники
В Україні хочуть створити міжнародний фонд, аби відновити знищений літак “Мрія”