Atrium Architekti перетворила гуртожиток 1960-х років на 507 сучасних квартир

Словацька архітектурна студія Atrium Architekti завершила реконструкцію KOSMALT — 13-поверхового робітничого гуртожитку, зведеного у 1960-х роках для працівників металургійного комбінату VSŽ у Кошице. Будівля розташована в житловому районі Тераса та є помітним елементом міського середовища завдяки характерному силуету й повторюваному бетонному фасаду.

Архітектори не стали приховувати радянське минуле будівлі, а навпаки — зберегли її основні архітектурні риси та адаптували простір до сучасних житлових потреб. Східний і західний фасади зберегли модульну структуру з бетонних елементів, організованих у сітку 22×13 комірок. Геометрію фасаду відновили, а монохромна сіра гама додатково підкреслила його монументальність, пише Designboom.

Фото: Matej Hakár

Під час реконструкції архітектори демонтували пізніші нашарування, щоб відкрити та відновити автентичні матеріали. У будівлі зберегли терацову підлогу в коридорах і сходових клітках, мармурове облицювання вестибюля, травертиновий цоколь уздовж фасаду та оригінальні сталеві балки у спільних приміщеннях.

Фото: Matej Hakár

Також відреставрували сталеву галерею та сходи у вхідному холі. Нові елементи навмисно відрізняються від історичної частини будівлі: архітектори використали просічно-витяжний і профільований метал, авторське освітлення та яскраві кольорові акценти.

Фото: Matej Hakár

Навігацію організували за допомогою рожево-лососевих, айворі та жовтих позначень, а також символів «плюс» і «мінус». Вони допомагають орієнтуватися між різними крилами будівлі.

Фото: Matej Hakár

Головною зміною стала трансформація колишніх однакових кімнат гуртожитку у 507 приватних житлових одиниць. Під час проєктування Atrium Architekti протестували різні варіанти планувань і зупинилися на компактних квартирах площею близько 21 м², розрахованих як на одну людину, так і на пари.

Фото: Matej Hakár

Великі вікна, лоджії та види на Кошице допомагають візуально розширити невеликі інтер’єри, особливо на верхніх поверхах.

Водночас спільні простори залишили просторими. Коридори, сходові клітки та вхідні зони отримали достатньо природного світла й можуть використовуватися не лише для пересування, а й як місця для спілкування мешканців.