Ідея людиноцентричності в архітектурі виникла ще наприкінці XX століття. Вперше її сформулював інженер Майк Кулі. Суть підходу — у створенні простору, який зручний не для машин, бізнесу чи промисловості, а для людини з її потребами, обмеженнями та стилем життя.
«Людиноцентричність — це частина поняття “інклюзивність”. Вона передбачає персоналізацію дизайну під потреби всіх, хто може користуватися тим чи іншим простором», — СЕО Archimatika Дмитро Васильєв.
Дмитро Васильєв, СЕО Archimatika
Сучасна архітектура має враховувати різні сценарії використання. Ідеться не лише про людей з інвалідністю, а й про батьків із візками, дітей чи людей похилого віку. Як приклад — ручки на лавках або контрастне мощення, що допомагає орієнтуватися людям з порушенням зору.
«На перший погляд, така дрібниця як ручки-підлокітники або контрастне мощення — незначна. Але вона суттєво впливає на досвід користування простором», — додає архітектор.
В Archimatika підкреслюють, що інклюзивність не вимагає великих бюджетів — важливіше увага до деталей. Замість дорогих технологій — продумане планування без бар’єрів, м’які перепади висот, зручні входи й простори.
Суть підходу людиноцентричної архітектури — у створенні простору, який зручний не для машин, бізнесу чи промисловості, а для людини
За даними дослідження ЛУН, лише 9% будинків у Києві мають нормативні пандуси. Це свідчить про те, що радянська модель міст, побудована на стандартизації, досі переважає. Хоча ситуація поступово змінюється — особливо після початку повномасштабної війни.
Дмитро Васильєв вважає, що зміни мають ґрунтуватися не лише на архітекторських рішеннях, а й на діалозі з тими, хто користується просторами щодня.
«Крок до людиноцентричного планування — це діалог з користувачами. Саме фідбек після запуску простору допомагає зрозуміти, що треба вдосконалити», — говорить він.
Найкращі архітектурні рішення нерідко народжуються з емпатії. Як, наприклад, кейс дизайнерки Малейги Санеджі. Вона дослідила, що люди з хворобою Паркінсона значно комфортніше почуваються, пересуваючись сходами. Натомість на рівній поверхні в них виникають труднощі. Тож дизайнерка вирішила намалювати на рівній підлозі ілюзію сходів і побачила, що це працює.
Повний матеріал «Архітектура для людини. Що це означає» читайте на сайті AIN.UA
Читайте також:
Львів як епіцентр урбан-розквіту: велика розмова з головним архітектором міста Антоном Коломєйцевим