Екологічне відродження: хто й навіщо зібрався
Коноплярство в Україні вийшло за межі аграрної галузі — тепер воно також про відбудову та сучасні екотехнології. Саме за діалогом про будівництво з промислових конопель зібралися провідні українські виробники, представники галузі, аналітики та міжнародні партнери.
Головним імпульсом для події став візит делегації FIHO — міжнародної мережі, яка об’єднує національні асоціації, науковців і бізнес у сфері промислових конопель. Попри логістичні труднощі та безпекові ризики, представники федерації Геррік Фокс і Люсі Салмон прибули до Києва, щоб інтегрувати українську галузь технічних конопель у глобальні зелені ланцюги. Із презентацією «Технічні коноплі для біоекономіки» вони привезли бачення, як коноплі можуть витіснити менш екологічні традиційні матеріали.
До діалогу з представниками FIHO долучилися:
- українські переробники та інноватори: Hempire, Ma’Rijany, K.tex, DrukDim, «Сіліка»;
- регіональна влада та аналітика: Агенція регіонального розвитку Київської ОДА, Київська школа економіки (КШЕ), Neo-Eco, HOPE HOME • НАДІЯ, ГО ReThink;
- фінансовий сектор: Тед Кронміллер (кліматичне фінансування), Роман Зінченко (Greencubator).
Програма дня містила п’ять сесій — від глобального контексту FIHO до розмови про гроші наприкінці.
Презентаційна частина стратегічного діалогу (перша сесія). Фото: УАКБ
Кейси, технології, фінанси: про що були сесії
Після вітальної промови від директора УАКБ Сергія Бойка, що також представив свою компанію Hempire, слово передали Герріку Фоксу та Люсі Салмон із FIHO. Окрім місії FIHO та деталей проєкту «Технічні коноплі для біоекономіки», європейські гості презентували конкретні будівельні рішення з технічних конопель і збудовані із їхнім застосуванням об’єкти. Зокрема, йшлося про екологічні утеплювачі, акустичні панелі, геотекстиль, паропроникні штукатурки, а також костробетон, зелену альтернативу традиційним стіновим матеріалам. «Іноді людям важко уявити, що вони можуть зробити з костробетону. Ти можеш візуалізувати один житловий будинок, але не можеш уявити 81 помешкання», — сказала Люсі Салмон, наголошуючи, що це вже реальний кейс для французького девелопменту.
«Іноді людям важко уявити, що вони можуть зробити з костробетону. Ти можеш візуалізувати один житловий будинок, але не можеш уявити 81 помешкання», — Люсі Салмон
Українські виробники на другій сесії показали різноманітність конопляної галузі. Кожен зайняв свою нішу: Ma’Rijany вирощують понад 2000 га конопель для волокон і костриці, K.tex створюють акустичні та теплоізоляційні панелі, DrukDim використовують 3D-принтери та конопляно-вапняну ізоляцію для друку стін прямо на майданчику, а «Сіліка» знаходить коноплям застосування не лише в будівництві, а й у створенні негорючих контейнерів та автомобільних деталей.
Дехто з них одразу поділився планами й закликав до співпраці. В’ячеслав Войтко, директор із продажу та маркетингу K.tex, озвучив ціль: 1500 тонн конопляної продукції на 200 будинків, і запросив архітекторів у програму безкоштовних матеріалів під соціальні проєкти, а співзасновник і CEO компанії DrukDim Богдан Межинов сподівається на партнерство з лабораторіями, щоб розробити конопляний шоткрит для 3D-друку стін. За закликами — ширша мета, яку сформулював Андрій Микитів, співвласник Ma’Rijany: «Ми шукаємо джерела нашої незалежності — економічної незалежності».
Зразки матеріалів із конопель. Фото: УАКБ
Назарій Волянський з Агенції регіонального розвитку Київської ОДА відкрив сесію, присвячену розвитку регіону й освіті, одразу перейшовши до конкретних об’єктів. Він розповів про термомодернізацію Мотижинської школи та соціальне житло в Бучі на 128 квартир — в обох випадках планують використовувати екологічні матеріали. «Ми не хочемо просто відбудувати те, що було раніше. Хочемо будувати енергоефективно й подавати приклад іншим», — наголосив він. Наступною виступила Ірина Шевченко з КШЕ, людина, яка, за словами Назарія Волянського, точно знає, як імплементувати екоматеріали в містобудівному масштабі. Вона представила магістерську програму з урбаністики, що поєднує екоматеріали з міським плануванням — першу таку українську ініціативу на Всесвітньому урбаністичному форумі.
Практичні кейси показали громадські організації, що вже впроваджують принципи сталого будівництва. Зокрема, ГО ReThink відкрила в Києві першу лабораторію для тестування будсміття на азбест, а Neo-Eco переробляє завали на Київщині й Харківщині, що утворилися внаслідок війни. Німецько-український проєкт HOPE HOME • НАДІЯ також уже кілька років будує з екоматеріалів на прифронтових територіях, залучаючи до роботи волонтерів із місцевих громад і студентів.
Софія Галат, керівниця проєкту HOPE HOME • НАДІЯ в Україні, розповіла: організація навіть мала досвід будівництва з костробетону в Заводському (раніше — Первомайське) Миколаївської області. Але те, що вона підсвітила далі, неприємно шокувало Герріка Фокса: експериментальний хемп-будинок зруйнували через відсутність сертифікації матеріалу. «UNHCR (Управління Верховного комісара ООН у справах біженців. — Прим. ред.) прийшли потім реконструювати будівлю. І оскільки костробетон не сертифікований, а інженери, які співпрацюють з UNHCR, не знають, що це таке, вони просто її демонтували», — пояснила Софія Галат. В УАКБ уточнюють, що прикра ситуація із частковим демонтажем сталася через порушення технології під час зведення будівлі, а не просто через матеріал. Попри невдачу, HOPE HOME • НАДІЯ не зупиняються: вже в жовтні команда будуватиме новий павільйон із конопель, соломи й глини на пряме прохання громади.
Четверта сесія про ініціативи та громадські організації в зеленому будівництві. Фото: УАКБ
На завершальній сесії Тед Кронміллер, кліматичний фінансовий стратег, показав висновки зі свого аналізу: хоча будівлі з біоматеріалів мають вищу вартість початкових вкладень, вони, на відміну від традиційних, виходять із вищою орендною ставкою й оціночною вартістю. Експерт пояснив, чому це робить інвестиції в українську відбудову такими важливими: «Ви не робите ретрофіт, ви відбудовуєте заново, тому ваш вплив на декарбонізацію набагато вищий». Роман Зінченко, співзасновник Greencubator, навів свою статистику: із понад 160 стартапів, які компанія підтримала грантами та менторством, із коноплями працюють лише п’ять. На його думку, це дуже мало. «Мене втомила фраза Build Back Better. Я хочу будувати вперед», — підсумував він.
«Мене втомила фраза Build Back Better. Я хочу будувати вперед», — Роман Зінченко
Завершальна сесія, зліва направо: Геррік Фокс (FIHO), кліматичний фінансовий стратег Тед Кронміллер і Роман Зінченко (Greencubator). Фото: УАКБ
Попри перешкоди: чи є майбутнє у будівельних конопель?
Поки у Франції будують цілі комплекси з костробетону, в Україні технічні коноплі в будівництві — практично новинка. Послухавши про переваги матеріалів із конопель, гості події замислились: чому це досі не масове явище в нашій країні? Причини суто прагматичні. Потенційні інвестори вимагають підрахунків, а девелоперам простіше будувати за звичними схемами. Крім того, представники УАКБ прямо кажуть про регуляторний глухий кут: деякі матеріали з конопель досі не нормовані й вимагають окремих експертиз під кожен об’єкт. А історія з частковим демонтажем експериментального будинку в Заводському засвідчує — виконавцям ще треба багато чому навчитися в роботі з будівельними коноплями.
Групове фото гостей події на нетворкінгу. Фото: УАКБ
Але Тед Кронміллер переконаний: після перших успішних проєктів інвестори кинуться підтримувати екобудівництво — і ринок переживе стрибок. Кроки до цих успіхів робилися після завершення сесій: гості не поспішали розходитися, обмінювалися контактами, домовлялися про зустрічі та співпрацю. Цілком можливо, наступного разу учасники діалогу побачаться 18 жовтня на Cleantech Sunday від Greencubator, куди їх запросив Роман Зінченко, — і це буде ширша розмова про екологічне майбутнє України. Чи вдасться конопляному будівництву вийти з ніші екзотики — покаже час. Але перші прецеденти, попри всі ризики та бюрократичні бар’єри, вже створюються.
