На карантині, але не в смутку. Архітектори та дизайнери про віддалену роботу. Частина 3

У третій частині — Вікторія Якуша, Олексій Іскос, Данута Кріль, Антоніна Капля, Артур Шарф і Артем Звєрев.

Попередні частини: 

На карантині, але не в смутку. Архітектори та дизайнери про віддалену роботу. Частина 1

На карантині, але не в смутку. Архітектори та дизайнери про віддалену роботу. Частина 2

 

Вікторія Якуша

Архітекторка, Yakusha Design

Київ, Україна

Як справляєтеся в умовах посилення карантину, коли виходити стало можна тільки в разі крайньої необхідності, тільки в масках, не відвідувати спортмайданчики, парки тощо? 

Найважче в цій ситуації — не сам карантин і пов’язані з ним фізичні обмеження, а усвідомлення того, що світ навколо докорінно змінюється, нові звички — споживати менше, частіше готувати вдома, використовувати своє помешкання для роботи, дистанційного навчання, навіть заняття спортом — мають високі шанси стати новою рутиною.

Я дивлюсь на ситуацію з позитивом і відкритістю. Відчуваю, що ми всі позбуваємося надуманих цінностей і штучних потреб. Це все серйозно вплине на наш бізнес: покращується фокус, оголюються глибинні цілі. Ця криза, як і всі попередні, гарна нагода для перевірки себе і своєї команди — а чи не забули ми, в якому напрямку і до якої мети ми всі йдемо? Ми в команді багато часу приділили саме цим питанням.

Який вигляд має ваше робоче місце? Ви якось його облаштували для тривалої роботи з дому? 

Воно дуже мінімалістичне, у мене на столі є лише комп’ютер, аркуш паперу та олівець для ескізів. Я люблю, коли в моєму просторі немає нічого зайвого, нічого, що б відволікало увагу від творчості.

До того ж більшість операційних процесів вже давно перейшли до мобільного: з нього я спілкуюся з командою, яка здебільшого теж уже давно працює з різних локацій і навіть країн, з нього — комунікую із замовниками у месенджерах і поштою. Усе максимально лаконічно та мобільно.

За даними Bloomberg, робота з дому обернулася для багатьох додатковою годиною-двома роботи на день. Чи ви стали працювати більше або менше?

Скоріше, нічого не змінилося, вільного часу не з’явилось, оскільки ми й раніше часто практикували роботу з дому. Щодо інших змін, відчутно більше почала спілкуватися з клієнтами, щоб зрозуміти, як саме ми можемо бути їм корисні, які трансформації вони переживають, як нам необхідно адаптувати свій продукт чи сервіс, щоб це було для них максимально корисним і на часі. 

Як карантин вплинув на вашу роботу?

Перше, що ми зробили, — переглянули наші витрати і скоротили їх максимально. Частина архітектурних проєктів, на жаль, була заморожена, проте ми продовжуємо працювати у звичному режимі і щодня комунікуємо із замовниками.

Кількість нових запитів на нашу колекцію меблів знизилась, але не настільки критично, як ми побоювалися. Деякі із замовників нас відверто здивували й навіть вселили більше оптимізму — незважаючи на закриття кордонів та жорсткі обмеження в деяких країнах, наші меблі FAINA лише за останні два тижні замовили до Парижа, Нью-Йорка та навіть Ірландії. Це говорить про те, що закладена нами робота з просування бренду за кордоном за останні чотири роки насправді дає свої плоди, навіть за умов глобальної кризи.

Як боретеся з відволікаючими факторами (діти, домашні тварини, родичі, холодильник, інше)?

Це правда, що в умовах карантину й обмеження на пересування багато підприємців зіштовхнулися з новим викликом — працювати за умов, коли родина знаходиться поруч 24/7. Моя родина досить велика, діти весь час вимагають уваги й турботи про себе. Це виснажливо, вимагає від мене більше терпимості і гнучкості.

Проте саме сім’я в цей момент випробувань виявилась і моєю найбільшою підтримкою. Діти активно беруть участь в творчих питаннях, пропонують власні ідеї, щось роблять своїми руками і дуже мене надихають!

Як ви скористалися додатковим вільним часом (якщо він з’явився)? Чим займаєте себе на дозвіллі? Як боретеся з нудьгою від самоізоляції?

Один із проєктів, який народився в перші дні карантину і до втілення якого лишилось трохи часу, — це цикл історій про наші меблі, які ми створюємо в колаборації з відомим українським письменником (скоро оголосимо всі деталі). Ми подумали, що в часи, коли світ переживає переломні моменти, люди завжди шукатимуть відраду в історіях, казках, легендах. У них можна помандрувати у далекі незвідані країни, співпереживати з героями, проходити з ними випробування й наприкінці завжди радіти перемогам і здобуткам.

Тому ми готуємо історії, побудовані на українському епосі, які нас вчитимуть людяності, вірі в себе, доброті та відданості своєму талантові. Ми сподіваємося надихнути людей, допомогти їм трохи легше пережити ці часи трансформації та, можливо, знайти якісь відповіді на свої внутрішні запитання.

Як, на ваш погляд, глобальний локдаун і карантин вплинуть на дизайн?

Я дуже сподіваюсь, що карантин допоможе нам позбутися штучності, копіювання та відсутності смислів у дизайні. Дуже хочеться, щоб люди відчули, наскільки важливим є простір, в якому вони живуть, працюють, відпочивають із сім’єю, як сильно він може вплинути на ваш настрій і навіть психологічний стан і чому так важливо оточувати себе справжнім, натуральним і душевним.

Для нас це означає зростання попиту на аутентичні речі, зроблені руками локальних майстрів, авторські інтер’єри та архітектурні проєкти. Це саме те, до чого ми прагнемо в студії, тому вже зараз можемо запропонувати клієнтам все те, чого вони потребують.

 

Олексій Іскос

Дизайнер, Iskos — Berlin

Копенгаген, Данія

Які у вашій країні введені заходи щодо протидії поширенню епідемії і чи дотримуєтеся ви всіх цих рекомендацій і приписів?

Зачинені школи, університети, громадські установи, бібліотеки, басейни, торговельні центри. Не працюють послуги, пов’язані з тісним контактом: салони краси, студії татуювань. Скасовані масові заходи, концерти та фестивалі. Ресторани працюють лише на винос. Усі продуктові магазини відчинені та невеликі магазини промтоварів теж, але з обмеженням кількості покупців усередині. Транспорт теж працює, але радять не більше 10 пасажирів, і цього дотримуються: у метро майже нікого, в автобусах теж, у Копенгагені більшість пересуваються велосипедами. Усі, хто можуть, працюють із дому.

У принципі, окрім основних заборон, намагаються обходитися рекомендаціями. Люди їх переважно дотримуються, і я, безумовно, теж. Місцева влада намагається контролювати ситуацію не поліцією та штрафами, а за допомогою розумних заходів. Наприклад, два найближчих парки розділили: один для тих, хто гуляє, інший для тих, хто бігає. Навколо озер, де також багато людей, встановили односторонній рух. Життя, звичайно, сильно обмежене, але не померло — бачив довгі черги з дотриманням дистанції до книгарні та за морозивом. Та й загалом людей на вулиці чимало.

Чи довелося вам перенести офіс додому?

Я дуже давно встановив для себе правило, що я розділяю роботу та дім, тому домашнього офісу у мене немає, і робочий комп’ютер з усіма програмами також тільки в конторі. Тепер доводиться пристосовуватися. Коли треба, я окуповую домашній офіс дружини, вона періодично й раніше працювала вдома, тому у неї він є. Вперше сидимо та працюємо поруч! Усе інше відбувається у вітальні, у їдальні, на кухні — на папері, на айпаді, у телефоні та в голові. Іноді коли, наприклад, треба надіслати креслення на виробництво, доводиться їхати в офіс, але такі поїздки я обмежую до мінімуму. 

Який вигляд має ваше робоче місце? Ви якось його облаштували для тривалої роботи з дому?

Жодних змін я в будинку не робив. Узагалі дизайнерський процес можна грубо розділити на дві стадії: розроблення ідеї та розроблення продукту. До другої стадії залучено багато людей, потрібні умови та місце для моделей, прототипів, зразків матеріалів тощо. А для роботи над ідеєю потрібна здебільшого голова, рука та олівець. Ну, ще інтернет та e-mail. Зараз я здебільшого займаюся цим, а робити це можна практично будь-де, навіть сидячи на балконі.

За даними Bloomberg, робота з дому обернулася для багатьох додатковою годиною-двома роботи на день. Це про вас?

У перший тиждень карантину я вирішив розгребти всі завали в комунікації: надіслав усі термінові листи, потім листи, які відкладав до «понеділка», а потім ті, які чекали на «гарний момент». Зайняло страшенно багато часу! А після цього я вирішив скористатися нагодою і проводити більше часу із сім’єю, тому мій робочий день становить не більше 4–5 годин, а вихідних три на тиждень. Хоча мізки не вимкнеш, і думки про проєкти крутяться в голові у будь-який час доби.

Як карантин вплинув на вашу роботу?

Усі проєкти рухаються далі, але темп сповільнився — всі чекають і дивляться, як підуть справи у світі. Натомість з’явився час на пошук нових ідей або на роздуми над тими, до яких раніше руки не доходили — ті самі ідеї, які замальовані в блокноті кількома лініями й ніколи не просувалися далі.

Також є можливість зайнятися дослідженнями, аналізом цікавих матеріалів і технологій. Цікаво, що коли зараз надсилаєш запити, то відповіді здебільшого приходять дуже швидко: схоже, що всі сидять удома перед комп’ютером і не знають, чим зайнятися.

З якими найбільшими проблемами ви стикаєтеся, працюючи з дому, і як їх вирішуєте?

Я нічна людина — лягаю спати пізно й пізно встаю. Карантин не покращив ситуацію, тому намагаюся домовлятися про «зустрічі» переважно у другій половині дня.

Чи довелося освоїти нові інструменти для комунікації та планування?

Більшість питань, як і раніше, вирішується через e-mail. Іноді проводимо із різними клієнтами відеоконференції. Програми різні — від Discord до олдскульного Skype. Відеоконференції зазвичай коротші, ніж особисті зустрічі, але гірші, оскільки втрачається багато невербальної інформації. У мене відчуття, що їх ніхто особливо не любить.

Як боретеся з факторами, що відволікають (діти, домашні тварини, родичі, холодильник, інше)?

На дітей відволікаюся із задоволенням — коли ще буде можливість проводити стільки часу разом? У них із 9-ї до 14.30 заняття в школі онлайн, їм цікаво, і в цей час вони особливо не турбують. Іноді просять допомогти з уроками. Син — тому що буває складно, донька — бо самій нудно.

Так, споживання чаю та кави на кухні збільшилося, але саме там найкраще говорити по телефону та читати e-mail.

Як ви скористалися додатковим вільним часом?

Насамперед більше часу приділяю родині — це найпозитивніше в карантині. Колись діти згадуватимуть карантин як час, коли батьки перестали говорити: «Почекай, не зараз».

Як боретеся зі смутком від самоізоляції?

Смутку немає абсолютно, завжди є чим зайнятися. З нового — почав грати в шахи онлайн. Жахливо засмучуюсь, коли роблю дурну помилку на дошці, і отримую величезне задоволення, коли вдається придумати гарну комбінацію. Відмінний спосіб одержати масу сильних емоцій.

Як, на вашу думку, глобальний локдаун і епідемія вплинуть на дизайн?

Теорій на цю тему зараз вистачає, але мені здається, що говорити про це поки що зарано — ми ще десь на початку подій. Я припускаю, що може бути два паралельних рухи. З одного боку, відчувши крихкість звичного життя, люди хотітимуть простих, функціональних предметів, які можуть дати їм почуття стабільності. З іншого — переживши період обмежень і втрат, людям буде хотітися якоїсь компенсації, і їх приваблюватиме дизайн, у якому на першому плані естетика. Тобто з одного боку — розум, а з іншого боку — краса, які, може, і не врятують світ, але можуть зробити його трохи кращим. Це моє дуже суб’єктивне відчуття. Все може бути зовсім інакше.

 

Данута Кріль

Дизайнерка, Hochu rayu innovate design

Львів, Україна

Як справляєтеся в умовах посилення карантину, коли виходити стало можна тільки в разі крайньої необхідності, лише в масках, не відвідувати спортмайданчики, парки тощо?

Це непросто, особливо усвідомлення певного замкнутого простору. І це не про стіни квартири, а загалом про раптову закритість світу. Але, з іншого боку, карантин зблизив нас у тісні кола наших сімей. І це чудово, бо це час для найрідніших, для кого в звичних шалених режимах часу завжди бракувало. Це можливість поділитися зі своїми дітьми своєю щоденною професією, навчитися поєднувати роботу й дім буквально. Це час, щоб зрозуміти, що ж таке справжній баланс і чи він справді потрібен. Чи пошук балансу не підмінює поняття самого щастя бути тим, ким ми є. 

Який вигляд має ваше робоче місце?

Робоче місце у нас мігрує разом із дитиною, залежно від того, в якій кімнаті він бавиться. Але улюбленим місцем став вігвам, який ми разом спорудили на балконі під час карантину. Тепер це наше сімейне місце сили. Спільне майстрування з малюком його досвіду, світлих спогадів (нехай і підсвідомих) — що може бути кращим натхненням для роботи?

До речі, це теж цікавий карантинний інсайт із дитиною — її світ фізично дуже маленький. Їй достатньо простору квартири для свого радісного грайливого комфорту. Це ми, дорослі, постійно розширюємо горизонти, а зараз маємо нагоду повністю зануритись у маленький світ дитини.

За даними Bloomberg, робота з дому обернулася для багатьох додатковою годиною-двома роботи на день. Це про вас?

Так, справді трохи часу вивільнилось і відразу заповнилося новими справами. Це все дуже умовне відчуття. З одного боку, ми менше витрачаємо часу на дорогу з дому на роботу чи на зустрічі з клієнтами, але з іншого — ми хочемо максимально використати цей час для навчання, розвитку, домашніх справ. Наприклад, у звичному режимі ми практично вдома не готували, а зараз це робимо кожного дня із задоволенням. Крім того, коли в тебе маленька дитина, то решту вивільненого часу віддаєш саме їй. У підсумку для навчання й саморозвитку залишаються тільки ночі, як у студентські часи.

Як карантин вплинув на вашу роботу?

Ми продовжуємо працювати, маємо й нові проєкти. Нам вдалося перевести основні робочі процеси в онлайн і не зупинятися на час карантину. Але частині наших клієнтів значно складніше, адже це ритейл, який зараз здебільшого зачинений. Частина проєктів заморозилася, тому поки ми головним чином зосереджені на роботі з новими концептами.

Чи довелося скоротити витрати компанії або вдатися до звільнень?

Доводиться переглядати бюджет бюро, скорочувати витрати, але це абсолютно логічні кроки в умовах глобальної кризи. Нам зараз важливо підтримати нашу команду, тому ми поки не розглядаємо варіантів скорочення людей.

З якими найбільшими проблемами ви стикаєтеся, працюючи з дому, і як їх вирішуєте?

Мабуть, основна складність — це підтримка позитивного тонусу та мотивації команди. Ми повинні триматися разом у кризовий час, надихати один одного й вірити в те, що кожна криза — це також і час великих можливостей.

Чи довелося впровадити нові інструменти для комунікації й менеджменту?

Цей час дав нам досвід віддаленої роботи в команді й показав, що відстань насправді може зближувати людей. Поки ми всі тестуємо робочий процес онлайн, нові інструменти й програми, ми гостро відчуваємо бажання знову зібратись усім вживу в нашому просторі бюро.

Ми щотижня, як і в звичному режимі, маємо робочі мітапи онлайн. Це дуже заряджає, коли всі разом зідзвонюємось і проговорюємо робочі питання на тиждень. Почали використовувати для цього Zoom.

Також ми вже багато років працюємо в Trello, що теж значно спрощує організацію робочого процесу онлайн.

Як боретеся з відволікаючими факторами (діти, домашні тварини, родичі, холодильник, інше)?

Із цим найскладніше. Доводиться ділитися — хтось працює, хтось із дитиною. На роботу ходимо в іншу кімнату.

Часом у нас робочі дзвінки відбуваються із вігваму в намет. Бо Лео, син Юри (Юрій Кирилів — разом із Данутою Кріль і Віталієм Кирилівим є співзасновником бюро Hochu rayu. — Ред.), зараз спорудив собі тимчасову хатку в квартирі. Такий простір у просторі класно перемикає й концентрує, до речі.

Чим займаєте себе на дозвіллі? Як боретеся з нудьгою від самоізоляції?

Ми стараємося зосереджуватись на позитиві й на можливостях, які зараз відкрилися. Наприклад, ми подорожуємо околицями на машині або гуляємо в полі.

Як, на ваш погляд, глобальний локдаун і карантин вплине на дизайн?

З одного боку, зараз кожен із нас намагається максимально зберегти свій звичний режим, своє звичне життя. Не збавляти темпу, розвиватися, просто змінити локацію, продовжувати виконувати свою роботу.

З іншого боку, ніхто не може ще зрозуміти, яким буде світ опісля. Ми живемо на піку VUCA (Volatility, uncertainty, complexity and ambiguity — нестабільність, невизначеність, складність і неоднозначність. — Ред.). Невизначеність заполонила наш простір, і кожен шукає свою власну відповідь.

Ми однозначно переживаємо зараз один із тих вирішальних моментів історії, масштаб яких буде видно тільки на відстані часу.

Це і цікаво, і страшно одночасно.

Ціна нового досвіду для світу може бути дуже великою.

І саме дизайн — це один із тих інструментів, які дають можливість адаптуватися до змін, пропускати їх через свій власний досвід та генерувати нові рішення для світу. Бути дизайнером у такий час змін дуже цікаво. Що ми можемо відповісти на виклики й потреби світу? Яким має бути наш дизайн? Ми ще рухаємося за інерцією попереднього досвіду звичайного часу, бо зміни відбуваються занадто швидко. Але здатність їх усвідомити, зрозуміти та переосмислити дасть можливість творити той дизайн, який буде відповідати світу ПІСЛЯ.

 

Антоніна Капля

Архітектор, TSEH Architectural Group

Київ, Україна

Чи ви перейшли на віддалену роботу у зв’язку з карантином?

Уся наша компанія перейшла на віддалену роботу з першого дня карантину. Ми домовилися про це й підготувалися протягом двох останніх робочих днів перед його початком.

Який вигляд має ваше робоче місце?

Особисто моє робоче місце залишилося в офісі, де наразі немає інших людей. Усе, що можливо, я вирішую телефоном або користуючись планшетом. Домашнє місце роботи я не облаштовувала: через дітей зосередитися на тривалому робочому процесі немає можливості, а няня та бабуся теж на карантині. Дякую технологіям за те, що перевіряти пошту, переписуватись у месенджерах і розмовляти по телефону зараз можна в будь-якій точці. Коли мені треба зосереджено посидіти за комп’ютером, мені доводиться, вживши всіх запобіжних заходів, поїхати в офіс (це поруч, і є машина).

За даними Bloomberg, робота з дому обернулася для багатьох додатковою годиною-двома роботи на день. Це про вас?

Організаційної роботи як у провідного архітектора та директора у мене залишилося стільки ж. Але проєктної поменшало, у цьому сегменті працюють наші архітектори, які можуть повноцінно займатися цим із дому, у яких уже організовані там робочі місця.

Як карантин вплинув на роботу вашої компанії?

Через карантин кілька наших проєктів було заморожено, якісь можуть бути в майбутньому зупинені після поточної стадії, якщо карантин продовжать. Тому когось зі співробітників довелося попросити тимчасово піти у відпустку за власний рахунок. Але всі на зв’язку, ми листуємося щодня у спільній групі. І навіть ті, хто не має свого проєкту зараз, роблять для фірми щось корисне у свій вільний час. Я вважаю, що мені в цьому плані дуже пощастило з командою, в такій ситуації багато чого проявляється!

Чи довелося запровадити нові інструменти для комунікації та менеджменту?

З нових програм довелося поставити додаток Zoom для відеоконференції за новим проєктом. Я намагаюся заморожені проєкти максимально швидко замінити новими, наскільки це можливо в умовах карантину та економічної кризи, що лякає всіх.

Ще на пропозицію замовників освоїли гарний сервіс документообігу — «Вчасно», який дозволить підписувати документи цифровим ключем-печаткою. Мені сподобалося: швидко та зручно.

За одним із проєктів, який реалізовується в іншому місті України, перейшли на ведення авторського нагляду онлайн через відеозустрічі замість приїздів.

Як боретеся з відволікаючими чинниками?

Особисто мені не вдається боротися зі своїми відволікаючими чинниками — дітьми. 

Як ви скористалися додатковим вільним часом (якщо він з’явився)? Чим займаєте себе на дозвіллі? Як боретеся зі смутком від самоізоляції?

Весь вільний час присвячую дітям. Ще з’явилося нове хобі: вирощую розсаду, щоби завести квіти та спеції на балконі. Замовила на початку карантину насіння та горщики з доставкою через інтернет. Почала багато готувати, прибирати допомагає робот-пилосос. На смуток часу немає, намагаюся мислити позитивно.

Як, на вашу думку, глобальний локдаун вплине на архітектуру? Як зміняться підходи до проєктування з урахуванням імовірності повторення пандемій?

У майбутньому, я думаю, будівництв у період пандемії стане менше, особливо великих. Але процес рухатиметься, хоч і видозміниться. Все стане віддаленішим. Доведеться адаптуватися, виживуть найбільш гнучкі та професійні архітектурні компанії та забудовники. Самі проєкти стануть більш економно-інвестиційними, до нас уже зверталися за проєктуванням економ-житла за містом.

Швидше за все, на ринку проєктування зросте конкуренція. Можливо, шалька терезів переважить у бік більш мобільної архітектури та префабів. Тепер з’явилося більше сенсу в будинках, які можна зібрати акуратно десь (використовуючи спеціальне обладнання та не порушуючи карантинні заходи), просто привезти та встановити на місцевості. Наш проєкт Mobile Expo Lab, який ми колись реалізували з нашими клієнтами, стане більш актуальним. Людям захочеться жити на природі, на відстані, не в багатоквартирних будинках, особливо тим, у кого є діти. Але бюджетів на будівництво чи придбання великих будинків багато хто не матиме. Всі дії стануть більш усвідомленими, у будь-яких сферах, не тільки в архітектурному проєктуванні та інвестиціях у будівництво.

 

Артур Шарф і Артем Звєрев

Архітектори, YODEZEEN

Київ, Україна

Як справляєтеся в умовах посилення карантину, коли виходити стало можна тільки в разі нагальної потреби, тільки в масках, не відвідувати спортмайданчики, парки тощо?

Артур: Особисто для мене емоційно відчувається певний дискомфорт. Коли в останні 10 років перебуваєш у постійному активному русі, маючи по 3–4 відрядження на місяць, то швидко перебудуватися на інший режим життя виявляється складніше, ніж я припускав. Але в цьому разі допомагає чітке планування, навіть свого домашнього життя. Я визначив для себе, що якщо суворо планувати кожний день, ефективність підвищується, зменшується вплив відволікаючих факторів, незапланованих розмов.

Тут важливо розуміти, що пандемія — це не креативний ретрит. І всі обмеження, які запроваджуються та були введені за останні пару місяців, — гостра необхідність.

Який вигляд має ваше робоче місце? Ви якось його облаштували для тривалої роботи з дому?

Артур: Працюю там, де зручно. Це може бути ліжко, диван або кухонний острів — головне для мене в цьому питанні комфорт і можливість зосередитися. 

Артем: Для управління багатьма питаннями вже давно достатньо телефону в руці, тому в домашній обстановці особливого дискомфорту щодо організації робочого процесу не відчуваю.

За даними Bloomberg, робота з дому обернулася для багатьох додатковою годиною-двома роботи на день. Це про вас?

Артур: Ми завжди працюємо багато, не визначаючи час доби чи місце розташування (будинок, офіс чи відрядження), часто по 14 годин на добу протягом останніх 10 років. Тож у цьому випадку в нас нічого не змінилося. Ми завжди були зосереджені на своїх проєктах, команді, клієнтах у будь-який час діяльності компанії, і ця історія з додатковими годинами роботи точно не про нас. 

Як карантин вплинув на роботу вашої компанії?

Артем: Безумовно, криза, спричинена пандемією, вплинула на роботу нашої студії. Ми дуже швидко перевели всіх на віддалений режим роботи, забезпечили всім необхідним, трохи змінили процеси взаємодії. Деякі проєкти зупинилися через неможливість і далі проводити будівельні роботи, за іншими проєктами було перенесено терміни реалізації, але роботи та завдань від цього не поменшало. Складніше стало проводити авторський нагляд, тому що по кожному об’єкту свої особливості — десь порожня квартира, а десь доступ обмежений, і це потребує більшого часу для вирішення організаційних завдань. Ми зосередилися більше на проєктній роботі й на новій можливості відточити багато процесів, довести їх до досконалості.

Не можу сказати, що кількість запитів зменшилася. Більше того, я думаю, що саме зараз багато хто розуміє, що спокійне та розмірене життя може змінитися за один день, і тому більше не варто відкладати свої мрії та плани в довгий ящик.

Артур: Я б іще зазначив, що тепер побільшало часу для аналізу: своїх проєктів, ідей, взаємодій усередині команди, аналізу наших сильних і слабких сторін. З’явився час для вдосконалення деталей, пошуку та застосування нових рішень. Ми не зупинили пошук нових співробітників, оскільки збираємо сильну та талановиту команду. У нас з’явився час для розроблення нових ідей і проєктів усередині студії.

Складніше стало комунікувати з командою, оскільки завжди важливим є особисте спілкування, командна робота над проєктами та завданнями, можливість почути й обговорити, навіть сперечатися, але при особистому спілкуванні завжди ефективніше розуміти один одного. Особисте спілкування не замінити жодними новими розробками та ПЗ. І навіть відеорозмова — не завжди вдалий замінник особистої розмови.

Чи довелося впровадити нові інструменти для комунікації та планування?

Артем: Я думаю, що в цьому питанні ми не маємо особливих змін, оскільки, враховуючи велику кількість клієнтів з усього світу й наші з Артуром і командою постійні відрядження, ми використовуємо стандартний набір інструментів для комунікацій: Zoom, WhatsApp, Telegram, Skype.

Як, на вашу думку, глобальний локдаун вплине на архітектуру? Як зміняться підходи до проєктування з урахуванням імовірності повторення пандемій?

Артур: Це досить складне питання зараз для нашої сфери. Зміни однозначно будуть, але їхній рівень залежить насамперед від подальшого розвитку ситуації у світі. Якщо говорити про споживчий складник, то, думаю, багато людей по всьому світу почнуть активніше закривати свої нездійснені мрії, переосмисливши життєві цінності, почнуть розуміти, що часу на те, щоб створити будинок своєї мрії чи бізнес своєї мрії, не так уже й багато.

Артем: Із погляду проєктування житлових просторів на перший план можуть вийти питання створення додаткового простору для складування речей у квартирах і будинках, можуть додатись елементи зовнішнього захисту, будуть переглянуті питання кондиціювання та вентиляції приміщень, більше того, багато хто почне переосмислювати своє житло, бажаючи створити багатофункціональні квартири та будинки.

У громадських місцях обов’язковими можуть стати точки для перевірки здоров’я людини, точки для дезінфекції тощо, перевага надаватиметься місцям із великою площею, відкритим просторам.