Приклад упровадження інновації кінця XIX ст.: електричне освітлення в Києві з’явилося 1878 р. завдяки Олександрові Бородіну, головному інженеру служби рухомого складу та майстерень Південно-Західних залізниць. Бородін вважав запорукою ефективності праці покращення умов працівників і механізацію на залізничному транспорті.
Тому привезені зі Всесвітньої виставки в Парижі чотири генератори «Гамма» та електричні лампи встановив у приміщенні токарного цеху залізничних майстерень — як високотехнологічного виробництва, що потребує високої точності.
Сервісний центр John Deere. Безпечно, екологічно та енергоефективно
У 1880-му електричне освітлення з’явилося в майстернях Дніпровського пароплавства. Першим великим проєктом освітлення став завод «Арсенал» у 1884 р. І лише після промислових об’єктів електрика завоювала громадські зони. У 1886 р. світло електричних ліхтарів освітлює алеї саду Шато-де-Флер, улюбленого місця відпочинку киян.
Модель майбутнього: замкнута система, де максимум завдань вирішується локально
Технічна вода піддається рециркуляції, після очищення повертається назад у систему миття транспорту. Для зливових вод передбачена система видалення нафтопродуктів і біологічне очищення
Приклад нинішній: сервісний центр John Deere, де на ділянці трохи більше 1 га вирішені всі цивілізаційні проблеми. Як розповідає генеральний директор компанії «АртБудСервіс» Олександр Радченко, у ТЗ були ретельно прописані вимоги до техніки безпеки, альтернативних джерел енергії, ресурсозбереження.
«Особливе ставлення до води. Дощова збирається до пожежного резервуару, свердловина питної — в особливій зоні, встановлені системи очищення, є технічна, є питна вода. Технічна піддається рециркуляції, вона після очищення повертається назад у систему для миття транспорту. Для зливових вод передбачена система видалення нафтопродуктів плюс система біологічного очищення.
Після всього комплексу заходів її можна скидати у водойми. Побутова каналізація на цій же ділянці очищується, причому система — українського виробництва. Технологічно тут враховані всі ризики. Поруч є підприємство, яке виробляє воду, і їхні артезіанські свердловини дуже близько», — розповідає Радченко.
Комерційний проєкт — маркер благополуччя території
Безперечно, комерційні проєкти націлені на максимальну ефективність. Тому поява будь-якого з них — маркер благополуччя, переконаності бізнесу в успішному майбутньому цього району, населеного пункту, регіону, готовності інвестувати й брати відповідальність. Перед вибором локації проводиться масштабний аудит.
«Оцінюється економічна привабливість регіону, купівельна спроможність населення цього регіону, середній рівень доходу, а також наявність великих працюючих підприємств чи хабів у цьому місті. Якщо йдеться про районний центр, для оцінки береться до уваги охоплення території до 15–20 км від місця, що нас цікавить», — повідомили в прес-службі «Епіцентра».
Знову ж таки, бізнес-необхідністю зумовлена більша частина новацій, домогтися яких у громадських просторах поки що не завжди вдається: інклюзивність, енергоефективність і екологічність.
«Під час розроблення наших ТЦ ми обов’язково враховуємо аспект інклюзивності. І це не лише пандуси, а й цілий комплекс заходів, реалізація яких у конкретних проєктах дозволяє людям з обмеженими можливостями відвідувати наші об’єкти. Ми враховуємо зручність переміщення об’єктом (ліфти, траволатори) та входу-виходу, зручність на рівні протипожежних систем, комфорт розрахунку на касі та багато іншого. У будь-яку точку нашого торгового центру можна потрапити з візочком та у візку.
Бізнес-необхідністю зумовлена більшість новацій: інклюзивність, енергоефективність і екологічність
Також ми враховуємо вимоги щодо енергоефективності об’єкта. Висока вартість енергоносіїв диктує свої умови: ми впроваджуємо технічні й інженерні рішення, які дають змогу оптимізувати споживання енергоресурів. Ідеться і про автономне опалення, і про огороджувальні конструкції, які відповідають певним нормам і вимогам.
До кожного об’єкта розробляється спеціальний паспорт енергоефективності. Наразі ми ще не будуємо повністю зелені об’єкти. Проте намагаємося не забруднювати довкілля: здійснюємо первинне очищення стоків власними силами. Наприклад, на паркінгу встановлюємо спеціальні нафтовловлювачі, у ТЦ — жировловлювачі», — розповіли в «Епіцентрі».
У будь-яку точку «Епіцентра» можна потрапити з візочком та у візку
Каталізатором розвитку малого та середнього бізнесу називають «Нову Пошту». Майже 20 років тому компанія створила успішну бізнес-модель, започаткувавши в Україні ринок експрес-доставки. «Нова Пошта» фактично стала драйвером ринку електронної комерції в Україні, створивши екосистему, яка дозволяє швидко почати реалізовувати онлайнову торгівлю як усередині країни, так і в будь-якій точці світу. І відправити свій продукт можна з будь-якого відділення компанії — хоч у місті, хоч у селі.
При цьому значна частина відділень, понад 5 тис. із 7,4 тис., відкрита за франшизою. «Ми розвиваємо довгострокове партнерство, тому ретельно підходимо до вибору партнера. Окрім низки технічних вимог до приміщення відділення, включаючи інклюзивність і наявність транспорту, нам важливо, щоб партнер був солідарний із нами за цінностями та духом, був із нами на одній хвилі. «Нова Пошта» працює на ринку з дотриманням усіх законодавчих норм, сплачуючи податки до державного та місцевого бюджетів.
У компанії офіційно працевлаштовані всі 28 тис. співробітників, які отримують «білу» заробітну плату та мають медичне страхування. Ми чесні перед своїми клієнтами та своїми партнерами. Такого ж ми очікуємо й від наших франчайзі, щоб вони дотримувалися стандартів якості «Нової Пошти», адже для клієнтів немає поділу, власне це відділення чи франчайзингове, для них усе це — «Нова Пошта», — наголосили в пресслужбі.
Франчайзингові відділення «Нової Пошти» стирають межу між клієнтом і партнером
Франчайзингові відділення «Нової Пошти» — приклади м’якої зміни взаємодії зі споживачем, коли стирається межа між клієнтом і партнером. Невеликі пункти НП площею 50 кв. м несуть потужний заряд розвитку в селах, де вони відкриваються. Але ядро глобальних змін — інноваційні термінали у столиці, Хмельницькому та Львові. Вони символізують перехід бізнесу в цифровий формат, на них упроваджене автоматизоване сортування посилок і вантажів, штрих-коди, чіткий розклад, табло доставки та інше. Керівництво «Нової Пошти» неодноразово озвучувало намір повністю роботизувати доставку: запустити доставку безпілотними авто та дронами.
Інноваційний парк: живи, рости, твори
У великих містах вплив точкових об’єктів не такий значний. Для зміни якості середовища потрібні масштабні комплексні проєкти, ініційовані бізнесом, і системний підхід, чіткі правила розвитку територій із боку міст. Вимушені визнати: на цьому етапі бізнес виявляє більше активності та зацікавленості. Яскравим прикладом такого тренду є інноваційний парк UNIT.City.
«Наразі склалася ситуація, коли правила містобудування в Україні відстають на десятиліття від потреб сучасної людини. Ми як приватний інвестор не можемо змінити все місто, але здатні на тих ділянках, які передані нам в оренду чи власність, створити середовище абсолютно іншої якості, оскільки орієнтуємося на міжнародні тренди та закладаємо це у філософію розвитку території», — пояснює віцепрезидент UDP Віталій Мельник.
На прикладі найбільшого з трьох інноваційних парків, столичного UNIT.City, він пояснив, що входить у поняття комфортного середовища. Проєктом передбачається комплексна забудова, офіси та житло плюс інфраструктура. Заплановані офіси на понад 15 тис. робочих місць і житлові будинки на понад 5 тис. мешканців.
Інноваційні парки реалізують міжнародні тренди філософії розвитку території
Київський інноваційний парк “UNIT.City”. Проєктом передбачається комплексна забудова, офіси та житло плюс інфраструктура
Якщо кількома словами визначити маркери благополуччя в таких утвореннях, то це скорочення втрати часу, якість і повнота послуг для резидентів UNIT.City.
«Ми підрахували: у столиці працююча людина проводить у переїздах «дім-робота-дім» чотири-п’ять тижнів на рік, що не дуже комфортно. Ця проблема не вирішиться за рік-два, транспортний колапс тільки наростає, а бажання людини бути більш гнучкою та вільною нікуди не дівається. Звідси й ключовий момент філософії: людина має отримувати всі сервіси в пішій доступності, адже найціннішим ресурсом є час», — каже Мельник.
Офісна нерухомість орієнтована насамперед на айті і креативну індустрію — від стартапів до бізнесів, що вже відбулися. Цільова аудиторія житлових проєктів — успішні професіонали 30–35 років. «Для комфортної роботи ми створюємо бізнес-кампуси з гнучкими просторами, для життя — житловий квартал, де будуть і садок, і школа, і навіть університет.
Тобто не елітне житло, але й не найдешевше в цьому районі. Це буде взірець культурного середовища, вищий не за статусом чи грошима, а за стандартами. Створюємо всю інфраструктуру, щоб зручно було проводити час із друзями та близькими: кафе, ресторани, спортивні, прогулянкові зелені зони», — розповідає Мельник.
Артоб’єкт «Маяк інновацій» у UNIT.City (Київ) став містобудівною домінантою
Він підкреслює, що не може бути єдиного ідеального рішення щодо інфраструктури, тому UNIT.City пропонує максимальну різноманітність. Буде площа Main Plaza, яка дозволить проводити масштабні івенти, тусовочна зона. Вже закладена зелена прогулянкова зона, наближена до природного ландшафту, тут комфортним є відпочинок іншого формату, наприклад заняття йогою. На третьому місці сконцентрують спортивну інфраструктуру, тенісні корти, футбольне поле. Залежно від настрою, людина знайде місце для відпочинку та відновлення.
За філософією, суттю та задумом проєкти інноваційних парків у Львові та Харкові подібні до столичного. Проте менші масштаби дозволять реалізувати деякі функції лише в обмеженому форматі.
Головне завдання — зробити так, щоб з’явилося бажання жити поряд із роботою
Житлова частина є у всіх проєктах. Це необхідний інфраструктурний елемент наших інноваційних парків, а не окремий бізнес-елемент. Але це й величезне завдання — зробити так, щоб з’явилося бажання жити поряд із роботою, тому ми прикладаємо багато зусиль, щоб зробити житлові квартали не просто максимально комфортними, а точками тяжіння», — говорить Мельник.
На 5-ти гектарах у Львові немає можливості розмістити масштабні інфраструктурні проєкти. Тому тут не буде окремої будівлі під університет — її розмістять в одному з бізнес-центрів на 100–120 робочих станцій, що дозволить організувати навчання близько 300 студентів. Великий плюс львівської локації — вона в 20 хв від центру, місць у сусідніх школах достатньо, на відміну від дитячих садків, тому в LvivTech.City запроєктований садок.
Першу чергу у Львові, офісну будівлю на 18 тис. кв. м загальної площі з паркінгом, планують завершити у другому кварталі наступного року. «Ведемо переговори з низкою компаній — потенційних резидентів, суттєві зміни, безумовно, вніс карантин. Львів набагато чутливіший до цих змін, аніж Київ, і щодо орендних ставок, і щодо планів компаній із розширення», — каже Мельник.
Артоб’єкт «Маяк інновацій» у UNIT.City (Київ) став містобудівною домінантою
У Харкові минулого року був відкритий своєрідний шоурум, створене середовище з набором тих функцій, які в майбутньому хотілося б розвивати. На 2,5 тис. кв. м відкритий університет, коворкінг, клаб-офіси, у цьому ж будинку є кафетерій. Зараз реалізується ландшафтний дизайн, буде багатофункціональний спортмайданчик, UNIT.Cafe та UNIT.Gym в окремих будівлях. Їх уже до травня відкриють для резидентів.
Інновації як стиль
Усі офісні будівлі енергоефективні й екологічні, сертифікуються за LEED-стандартом, що теж у нашій країні все ще належить до інновацій. На будинках установлені сонячні батареї, на кафе — експериментальні енергожалюзі одного з резидентів UNIT.City. «В Україні ніхто не стимулює використання енергоефективних рішень, це виключно наша ініціатива», — наголошує Мельник.
Особливість інноваційних парків — ставка на стартапи, проте останні дуже рухливі. У UDP приймали виклик під час плинності таких проєктів, саме тому створюють клаб-офіси та гнучкі простори. За оцінкою Мельника, COVID-19 ніяк не вплинув на динаміку стартапів, проте посилив тренд руху до гнучких просторів. Таким чином, локдаун укотре показав, що комерційні проєкти швидше адаптуються до викликів.
Особливість інноваційних парків — ставка на стартапи
«Ми постійно консультуємося з нашими партнерами за кордоном, зокрема й щодо заходів санепідембезпеки. Під час реалізації проєкту кампуса В11, який був відкритий цієї осені, вже запроваджено низку інновацій, ефективність яких підтверджена у світі. У лобі є такі обов’язкові елементи, як дезінфекція й температурний скринінг, безконтактний доступ до місць загального користування тощо. Все інше на рівні гіпотези — як дистанціюватися, як мінімізувати стовпотворіння біля ліфтів тощо.
Ми є інноваційним парком не тільки в сенсі індустрій, які концентруємо. Так, тут створюються інноваційні продукти, зростають стартапи. А ще резиденти й мешканці будуть зовсім інакше спілкуватися з обслуговуючою організацією. Діджиталізований буде весь спектр послуг — від обліку комунальних платежів до інноваційної системи безпеки. Наприклад, ми використовуємо сканер Face ID, доступ у бізнес-центр за розпізнаванням облич», — каже Мельник.
Інтер’єри UNIT.City Kharkiv
Діджиталізоване буде й керування трафіком. UNIT.City спроєктований за принципом безавтомобільного простору — під усіма будинками облаштують дворівневі паркінги. Планується, що там розташовуватиметься транспорт, а для керування цією складною системою на понад 6 тис. паркомісць використовуватиметься ШІ, для водіїв прокладуть маршрути до вільної локації.
Вихід за периметр у місті та бізнесі
«По суті, для Києва 25 га UNIT.City — дуже маленька площа. Але ми розуміємо, що, трансформуючи простір у себе, стимулюємо трансформацію простору по периметру. Не просто зростає вартість землі та нерухомості — це місце стає привабливішим для появи інших бізнесів», — пояснює Віталій Мельник.
Поява такого потужного ядра розвитку, впевнений Мельник, має призвести до корегування транспортної інфраструктури всього міста. Наприклад, ДПТ передбачено, що вулицю Білоруську буде продовжено до території інноваційного парку. Це непросте завдання, адже частина її має пройти територією сусідів. Немає й зрушень із «замороженою» станцією метро з робочою назвою «Герцена». «Коли ми розробляли концепцію UNIT.City та погоджували ДПТ, то ставили місту питання про метро. На той час нам повідомили, що добудовувати станцію економічно недоцільно. Безумовно, в наших інтересах, щоби тут було метро, але чи почує місто наші аргументи?» — розповідає Віталій Мельник.
Більшість бар’єрів планують зробити у вигляді озеленення
Девелопер спокійно ставиться до потенційних протиріч, які може спричинити джентрифікація: «Єдиний спосіб мінімізації негативних факторів — відкрита комунікація на етапі реалізації проєкту. У нас постійно відбуваються зустрічі з мешканцями будинків навколо UNIT.City, вони мають наші контакти». Не викликає тривоги й можлива міграція мешканців сусідніх будинків, а отже, підвищення гомогенності середовища. «Ми не бачимо проблеми, якщо частина людей вирішить переїхати й скористатися ціною метра, що виросла, це природний процес», — зазначає Мельник.
На жаль, столичну хворобу парканів подолати в UNIT.City поки що не вдалося. «Будь-яке розмежування є в кожному проєкті. Але ми плануємо більшу частину бар’єрів зробити у вигляді озеленення. Там, де необхідно забезпечити безпеку дітей, довкола школи буде огорожа. Територія UNIT.City забезпечиться охороною на найвищому рівні, обидві частини: і офісна, і житлова. Якщо говорити про доступ іззовні, він буде контрольований, як і зараз. Якщо ти порушив правила UNIT.City, то наступного разу з’являться обмеження доступу», — пояснює Віталій Мельник.
Створена різнопланова інфраструктура, де зручно проводити час із друзями та близькими: кафе, ресторани, спортивні, прогулянкові зелені зони
«Освоєння периметра» відбувається й у бізнес-процесах: щоб розвиватися, UDP вчить партнерів-підрядників основ LEAN-менеджменту.
«Ми в компанії четвертий рік упроваджуємо LEAN-менеджмент — це точно інновація в Україні, та й у світі теж, мені не відомі приклади девелоперської чи будівельної компанії, яким удалося б повноцінно інтегрувати LEAN-менеджмент у свої бізнес-процеси та підхід до роботи.
Подивіться на автограф, який нам залишив Джон Шук, директор Інституту LEAN: «Якщо вам вдасться реалізувати проблеми в багатозадачній проєктно-орієнтованій роботі, що швидко змінюється, то ви станете супервідомими». Але хочу зазначити, що використання інструментів LEAN, особливо 5S, суттєво покращило атмосферу на робочих місцях і порядок на будмайданчиках, — розповідає Мельник. — Ми розуміли, що рано чи пізно нам доведеться вийти за межі компанії, та ж Toyota вчить усіх «по периметру», і повноцінна реалізація можлива тоді, коли всі учасники проєкту однаково мислять.
Це складне завдання — навчання партнерів-підрядників, ми проводимо для них курси і спостерігаємо поступове збільшення залученості. Дуже важлива діджиталізація робочих процесів, у наш час або переходиш у цифру, або йдеш із бізнесу. І, до речі, діджиталізацію в UDP прискорив коронавірус, тому що коли почалися суттєві обмеження, наші цифрові рішення мали більший попит у підрядників».
Потрібно виявити, обговорити кожну проблему та знайти її вирішення
Поява такого потужного ядра розвитку, як інноваційний парк, має призвести до корегування транспортної інфраструктури всього міста
Ще одна складова LEAN — постійне навчання. «Причому не просто навчання, а зміна мислення. Поліпшення можливе, лише коли ти вникаєш у суть процесів, прагнеш завтра зробити краще. І звідси випливає одне завдання — виявлення проблем. Традиційно люди схильні приховувати їх, мовляв, це занижує нашу цінність. А ось якраз LEAN — про те, що кожна проблема має бути виявлена, обговорена, має бути знайдене її вирішення. Якщо проблема не вирішується на одному зі щаблів, її піднімають вище й вище, до того рівня, на якому є повноваження її вирішити», — пояснює Віталій Мельник.
«Місто як парасолькове утворення над точками зростання»
Віталій Мельник
Віцепрезидент із розвитку інноваційних парків UDP
Віталій Мельник, віцепрезидент із розвитку інноваційних парків UDP
«На рівні одного проєкту ці завдання не вирішити, місту, щоби розвиватися, потрібен генплан. Усі девелопери мають бути в одній системі координат, із чіткими правилами, зонуванням. Успіх — у відповідальному регулюванні з боку місцевої влади. Девелопери не можуть формувати містобудівні правила. Їх, безумовно, треба залучати до обговорення, але їхнє слово не повинне бути головним. Девелопер — це про бізнес-доцільність. Будувати дороги чи мости просто так ніхто не буде, але як частину комплексної забудови, де з’явиться можливість заробити, то девелоперів можна зацікавити. А обов’язок держави — створювати інфраструктуру та формувати правила. Не заборони, а правила.
Девелопер не може формувати сенси на рівні міста. Навіщо іноземцю приїжджати до міста? Не для того ж, щоби подивитися на крутий житловий комплекс чи торговий центр. А це масштаб, яким мислить девелопер. Для того, щоб створити маркери успішності в Києві та країні, має думати саме влада, регулюючи правила забудови та розвиток територій.
Генплан має чітко пропонувати, де потрібне житло, де зона рекреації, де діловий центр, де приміський розвиток. І девелопер, отримавши цю інформацію, шукає ділянки з тією функцією, яку він найкраще може продати. Дійсно, точки зростання народжуються зі взаємодії громади з її потребами та бізнесу, налаштованого на їхнє випередження. Але саме місто має стати парасольковим утворенням, яке об’єднує ці точки зростання.
Усвідомлені та продумані правила мають бути прийняті на рівні міста, а деякі питання — на рівні країни», — вважає Віталій Мельник.
Віталій Мельник описав своє бачення комфортного міста:
- Грамотно збудована повноцінна інфраструктура, зокрема транспортна, з прорахованими сучасними швидкісними коридорами та пішохідними, вело-, біговими доріжками;
- Розвинена система муніципального транспорту;
- Доступні та безпечні паркові зони й зони відпочинку;
- Якісна архітектура та функціональний ландшафтний дизайн;
- Комплексна система управління відходами: не тільки їх роздільний збір, а й зберігання та перероблення;
- Якісна вода, в ідеалі — питного рівня;
- Вирішення проблеми шуму. Основні артерії міста мають бути спроєктовані так, щоб не створювати дискомфорт у прилеглих житлових кварталах.
