У розмові взяли участь амбасадорка бренду Sadolin і співзасновниця студії Sasha Assaul Design Олександра Ассаул; майстриня інтерʼєрного дизайну та засновниця студії Alekhina Architects Вікторія Альохіна; дизайнер, декоратор, стиліст, засновник студії VITALII KASYNETS BURAU Віталій Касинець; архітектор-дизайнер, співвласник студії Sivak+Partners Олексій Гулєша.
Soulful Sage. Колір, що звільняє від зайвого
«Я вдячна за все, що зелене», — ці слова приписують Одрі Гепберн. У них є просте ставлення до світу — помічати красу природи та цінувати те, що вже є поруч. Сьогодні такий погляд особливо відгукується на тлі інформаційного потоку, споживацтва й постійного прагнення досягати більшого. Саме на потребу створювати легші та спокійніші середовища звертає увагу глобальна команда фахівців AkzoNobel, концерну, одним із брендів якого є Sadolin, у дослідженні тенденцій на 2027 рік. Кольором року вони обрали Soulful Sage («Душевна шавлія») — м’який сріблясто-зелений відтінок.
Процес дослідження кольору року. Фото: AzkoNobel
Перше, що відчуває Вікторія Альохіна, дивлячись на Soulful Sage, — спокій і вишуканість: «Для мене це не просто зелений і точно не черговий “модний відтінок”. Він має певну тишу всередині себе. Але я взагалі дуже обережно ставлюся до поняття “колір року”. Колір починає працювати не тоді, коли ми називаємо його трендовим, а тоді, коли розуміємо його поведінку в конкретному просторі. Я могла б уявити Soulful Sage в інтер’єрі як колір великих площин: стін, текстилю, можливо, корпусних меблів. Особливо красиво він може звучати поруч із природними матеріалами — деревом, каменем, льоном, керамікою. Я б також спробувала поєднати його не з очевидними “природними” кольорами, а з теплими складними відтінками — теракотою, приглушеним бордо, вершковими та піщаними тонами й навіть відтінками сливи. І дуже важливо — яке саме світло буде в цьому просторі. Бо один і той самий Soulful Sage у ранковому світлі та ввечері при теплому штучному освітленні — це фактично два різні кольори. Для мене саме це і є найцікавішим у кольорі: ми ніколи не бачимо його окремо від матеріалу, світла й часу».
Вікторія Альохіна, майстриня інтерʼєрного дизайну та засновниця студії Alekhina Architects
Віталій Касинець помічає, що Soulful Sage не намагається сподобатися. Він називає його тихим, складним і дуже дорослим: «Це зелений, у якому вже є повітря, світло і трохи сивини. Він не диктує настрій, а швидше створює фон. Не безликий, але такий, на якому стає спокійніше. І, мабуть, сьогодні це одна з найбільших розкошів: простір, який нічого від тебе не вимагає. Мені близька думка, що іноді хороший інтер’єр має не додавати вражень, а прибирати зайві, щоб залишилася суть розповіді».
Віталій Касинець, дизайнер, декоратор, стиліст, засновник студії VITALII KASYNETS BURAU
Олексій Гулєша звертає увагу, що в інтер’єрах уже тривалий час простежується тенденція до теплих персикових відтінків. «Багатьом дизайнерам, включаючи мене самого, давно хочеться експериментів зі світлом і кольором, але так чи інакше ми замкнені в рамках того, що є зрозумілим і прийнятним для наших клієнтів. Коли кольором року стає щось відчутно інше — це шанс для дизайнерів звернути трошки вбік від звичного, тож все залежить від того, чи зможуть вони розкрити потенціал цього кольору і візуально пояснити його аудиторії», — зазначає Олексій.
«Для мене це не просто зелений і точно не черговий “модний відтінок”. Він має певну тишу всередині себе», — Вікторія Альохіна
Кожен із дизайнерів бачить у Soulful Sage щось своє, але за кольором стоїть ширше дослідження: як люди хочуть почуватися у власному просторі.
Олексій Гулєша, архітектор-дизайнер, співвласник студії Sivak+Partners
Олександра Ассаул пропонує нам зануритись у саму суть результатів досліджень Colour Futures 2027: «Йдеться не просто про актуальні кольори, а про те, що командою визнаних у всьому світі експертів були визначені психоемоційні тенденції, а вже вони стали основою для колірних палітр».
У дослідженні виокремили три стани, які характеризують сучасну людину: брак справжнього людського зв’язку, відчуття перевантаження речами та виснаження від постійної гонитви за ефективністю й надлишком стимулів.
Олександра Ассаул, амбасадорка бренду Sadolin і співзасновниця студії Sasha Assaul Design
«Звідси головна тема року, яка отримала назву Live Lightly. Це ідея світлішого дому для світлішого, яснішого життя. Ми ніби вносимо ясність у свої простори. Кожна з трьох палітр розкриває цю ідею по своєму», — розповідає Олександра.
Glow — тепла й чуттєва палітра. Вона поєднує землисті відтінки глини, теракоти та каменю з піднесеним бузковим і Soulful Sage, створюючи відчуття затишку й автентичності. Це простір, у якому можна оточити себе улюбленими речами та відчути його як теплі обійми близької людини.
Палітра Glow. Фото: AzkoNobel
Light — це палітра про ясність. Повітряні сірі й блакитні, нейтральні коричневі тони разом із глибшими відтінками та кольором року створюють відчуття чистоти, незахаращеного простору, в якому легше видихнути й перемкнутися.
Палітра Light. Фото: AzkoNobel
Lift — найбільш грайлива й натхненна палітра. Поєднання жовтих охр, ніжно-рожевих відтінків і Soulful Sage додає простору оптимістичного та творчого настрою. Тут колір будить уяву й додає інтер’єру трохи гри.
Палітра Lift. Фото: AzkoNobel
Олександра Ассаул: «Йдеться не просто про актуальні кольори, а про те, що командою визнаних у всьому світі експертів були визначені психоемоційні тенденції, а вже вони стали основою для колірних палітр»
«Кожна з палітр по-своєму розкриває колір року: у Glow він працює як заспокійливе тло, що огортає людину, у Light — як інструмент, який підкреслює чистоту блакитних відтінків, у Lift — як додаткове джерело енергії та натхнення», — підсумовує Олександра Ассаул.
Простір як одна історія
Середовище, в якому людині добре, не виникає із самого лише кольору чи окремого предмета. За ним стоять десятки рішень. То як саме народжується цей простір і хто визначає, яким він буде?
Художня мова дизайнера — один із чинників, що формують характер простору. Олексій Гулєша розповідає, як дизайнер шукає власну мову: «Цей процес полягає не в перегляді референсів, а в пізнанні себе і свого відчуття комфорту, свого смаку. Доступність референсів дає змогу бути в курсі, хто що робить, які з’являються нові технології, прийоми, тренди. Але свій власний підхід ґрунтується передусім на унікальних відчуттях і вподобаннях, і якщо в сприйнятті дизайнером світу немає нічого унікального, він не переживає свій унікальний досвід взаємодії із середовищем і не конвертує пережите у творчість — ніякої власної мови може так і не сформуватись. Але власна мова не є обов’язковою для сучасних дизайнерів, багато хто з нас зосереджений виключно на тому, щоб задовольнити побажання клієнта, якому цього зазвичай достатньо».
Інтерʼєр в палітрі Lift. Фото: AzkoNobel
А звідки береться натхнення? Віталій Касинець каже, що не шукає його навмисне.
«Воно зазвичай знаходить тебе саме, якщо ти здатен бачити і відчувати. Кіно, мода, мистецтво, подорожі, продуктові ринки в найекзотичніших точках світу, хмари, які ти бачиш з ілюмінатора, пташка, яка цупить крихти з твого столу на терасі Café Charlot на rue de Bretagne. Усе підходить. Джерелом може стати будь-що. Але мені нецікаво буквально переносити побачене в інтер’єр. Набагато цікавіше зрозуміти, чому воно тебе зачепило, і знайти ті самі “фарби”, якими можна передати цю емоцію в інтер’єрі», — говорить дизайнер.
Літній майданчик кавʼярні в Парижі. Фото: Café Charlot/Facebook
Працюючи над простором, він насамперед думає про людину, для якої його створює: про її характер, звички, філософію життя. «Адже хороший інтер’єр — як глибока і впевнена в собі особистість: йому не потрібно весь час щось доводити», — пояснює Віталій Касинець.
Із розуміння клієнта починає роботу й Олександра Ассаул: «На мою думку, найперше і найважливіше завдання дизайнера — дослідити свого клієнта, по-справжньому закохатися в нього і зрозуміти, чого він хоче, а тоді реалізувати саме його бажання в інтер’єрі, надавши цьому бажанню благородну, вишукану огранку завдяки професійним знанням та інструментам. Колір тут не самоціль, а мова, якою ми говоримо про людину».
Оранжерея будинку, дизайн якого розробила студія Sasha Assaul Design
У розмові з клієнтом Вікторія Альохіна майже ніколи не ставить запитання «Який ваш улюблений колір?». Їй значно цікавіше зрозуміти, як людина живе і що відчуває в просторі. Дизайнерка спостерігає, як замовник говорить про свій дім, що помічає, до чого торкається, які матеріали йому хочеться відчувати, чи любить він контраст, чи, навпаки, потребує тиші.
«Адже хороший інтер’єр, як глибока і впевнена в собі особистість: йому не потрібно весь час щось доводити», — Віталій Касинець
Олександра Ассаул зауважує: аби втілити всі ідеї й побажання в конкретний проєкт, дизайнеру насамперед необхідна професійна база.
«Звісно, фахівець, який працює з кольором, має вільно володіти базовими речами: пропорціями, поєднанням суміжних кольорів, властивостями матеріалів, освітленням, враховувати сторони світу, адже та сама фарба живе по-різному вранці та ввечері, в кімнатах, орієнтованих на північ і південь. Це все інструменти, як і в будь-якій іншій професії», — пояснює вона.
Інтерʼєр апартаментів. Фото: Віталій Касинець
Не менш важливо, як дизайнер і декоратор поєднують свої компетенції та разом формують цілісний інтерʼєр. Вікторія Альохіна вважає, що всі рішення мають працювати як єдина система, і відповідає за неї саме дизайнер: «І колір тут не може бути окремим пунктом у списку. Колір пов’язаний із матеріалом. Матеріал — зі світлом. Світло змінює колір. Меблі формують масштаб і ритм. А людина своїм способом життя визначає, наскільки все це взагалі буде для неї комфортним. Декоратор, дизайнер, архітектор, художник чи інші спеціалісти можуть дуже сильно впливати на результат — але важливо, щоб їхні рішення не існували окремими шарами. У фіналі простір має звучати як одна історія, а не як сума хороших речей».
Проєкт будинку від Alekhina Architects
Для Віталія Касинця декорування ніколи не було фінальним шаром поверх готового інтер’єру.
«Декоратор може і, на мою думку, повинен з’являтися ще на етапі концепції. Бо атмосфера простору народжується не після ремонту. Вона вже закладена в пропорціях, світлі, кольорі, матеріалах, ритмі, життєвому сценарії та характері тих, хто цей простір наповнюватиме. І, що не менш важливо, — в чіткому розумінні того, чого ми точно не будемо робити. Дизайнер формує простір, декоратор надає йому характер. А коли ці дві людини добре чують одна одну, в інтер’єрі відчувається ненадумана, справжня гармонія», — говорить Віталій.
Інтерʼєр квартири 2SMART від студії Sivak + Partners. Фото: Олексій Гулєша
Доповнює цю думку Олексій Гулєша, розкладаючи ролі учасників проєкту на кілька простих складників: «Замовник формує побажання, дизайнер працює з простором, а декоратор допомагає структурувати предмети в просторі так, щоб було естетично й комфортно. Тож під час розроблення проєкту найважливішу роль відіграє бачення, візія і досвід дизайнера. Але останнє слово завжди за тим, хто платить».
Олексій Гулєша: «Замовник формує побажання, дизайнер працює з простором, а декоратор допомагає структурувати предмети в просторі так, щоб було естетично й комфортно. Тож під час розроблення проєкту найважливішу роль відіграє бачення, візія і досвід дизайнера»
Парадокс вибору
Сьогодні дизайнер має у своєму розпорядженні дедалі більше інструментів для пошуку та візуалізації рішень — від готових колірних палітр і референсів до технологій штучного інтелекту. Але чи завжди більший вибір допомагає зрозуміти, чого саме потребує простір?
Олександра Ассаул цінує палітри AkzoNobel за їхню обґрунтованість: «Це не суб’єктивний смак одного дизайнера, а результат роботи одних із найкращих світових колористів, соціологів і психологів кольору, перевірений на реальних фокус-групах. І, як і в попередні роки, я думаю, вони знову матимуть рацію: наші клієнти хочуть тепла, натхнення й світла. Особливо тут, в Україні. Особливо зараз».
Інтерʼєр виконаний в палітрі Light. Фото: AzkoNobel
Готові палітри можуть бути доброю відправною точкою, вважає Вікторія Альохіна: вони допомагають говорити про колір, показувати можливості, створювати певне поле для діалогу. Однак фінальна палітра, на її думку, має бути індивідуальною.
Окрема тема — штучний інтелект, що за лічені хвилини пропонує варіанти, на які раніше йшли години чи дні. Чи справді це спрощує роботу дизайнера?
Олексій Гулєша пояснює: «Моє покоління застало розвиток ШІ в момент, коли ми всі вже досить досвідчені професіонали і маємо свій особистий підхід до розроблення дизайну, тож ми використовуємо ШІ як додатковий інструмент, але не основний. За допомогою ШІ ми інколи покращуємо візуалізації проєктів, робимо їх більш реалістичними. Рідше використовуємо ШІ в процесі пошуку ідей, і напевно ще ніколи він не став у цьому процесі єдиним чи основним інструментом. Але молодше покоління, найімовірніше, знайде способи використовувати ШІ більш інтенсивно, і це точно змінить кінцевий результат, відкриє двері до нових ідей, сформує нові тренди тощо. Поки що ШІ як інструмент не полегшив нашу роботу, а швидше підвищив очікування від нашої продуктивності: якщо раніше дизайнер за кілька днів мав розробити 1–2 варіанти рішення простору, то зараз від нього очікується 5–10 варіантів за той самий проміжок часу. Я не впевнений, що це полегшення, але ця інновація швидко стає новим стандартом індустрії, тож подивимось, на що це все перетвориться через кілька років».
Поєднання кольорів в палітрі Glow. Фото: AzkoNobel
П’ять-десять рішень замість одного-двох — це більше вибору і для клієнта. Американський психолог Баррі Шварц у книжці «Парадокс вибору» (The Paradox of Choice: Why More Is Less, 2004) доводив, що це не завжди благо: що більше варіантів, то важче обрати, сумнівів більшає, і з’являється відчуття, що десь існує щось краще.
Для інтер’єру цей висновок особливо важливий. Середовище, в якому нам добре, народжується з уміння відсікати зайве й зберігати те, що відповідає людині. До цього й повертає ідея Live Lightly — жити легше, звільняти простір від надлишку й уважніше обирати те, що залишаємо поруч із собою.
