Ере крону береже
Чи не головною рисою Інґвара Кампрада його близькі, друзі та підлеглі вважали економність, що межує з параноїдальною скупістю. Хлопчик, який уклав свою першу угоду з продажу сірникових коробок у 5-річному віці, ставши головою міжнародної компанії з оборотом 40 із лишком мільярдів євро, продовжував рахувати копійки, або в його випадку — ере, і пропагував економічний підхід буквально у всьому. Наприклад, забирав пакетики з цукром із ресторанів, водив авто економ-класу, хоча міг дозволити собі утримувати гараж з елітними зразками автопрому, купував одяг на барахолках, зупинявся в бюджетних готелях, а стригтися їздив до країн, що розвиваються.

Засновник компанії IKEA Інґвар Кампрад, 30.03.1926–27.01.2017
Його важко вважати патріотом своєї країни. При тому, що, за оцінкою Forbes, його особисті статки сягали $3,4 мільярда, на початку 80-х він залишив рідну Швецію через високі податки для багатих, а повернувся лише 2014 року. А в 60-х, коли шведський уряд заблокував постачання на фабрики IKEA, він перевів виробництво в країни, що розвиваються.
Інґвар Кампрад: «У мене репутація скупердяя, і я дуже нею пишаюся»
Як найбільший гравець на світовому ринку, Інґвар Кампрад постійно залишався у фокусі уваги журналістів. Його звинувачували не лише у скупості, алкоголізмі й ухиленні від податків. 1994 року Кампрадові пригадали, що в 40-ві він підтримував фашистську ідеологію. І від суспільної обструкції компанію врятувало лише щире зізнання Кампрада в тому, що він глибоко розкаюється в «найсерйознішій помилці своєї молодості».
Проте британський журнал Icon у 2005 році назвав Кампрада людиною, яка найбільше вплинула на смаки мас: «Якби не IKEA, більшість людей не мали б доступу до сучасного дизайну. Компанія зробила більше, ніж усі дизайнери світу, разом узяті». І з цим важко не погодитись.
Еліс Роусхорн, колишній директор Музею дизайну в Лондоні: «Кампрад дав гідний дизайн мільйонам людей за доступною ціною»
Інґвара Кампрада також можна сміливо називати демократом: «Ми виробляємо якісні та красиві речі, які коштують дешево та доступні більшості людей. Думаю, це безпосередньо стосується демократії». Збірні та модульні меблі, економія на перевезенні, невпинне розширення асортименту… Так, мабуть.

Популярніше, ніж Біблія та Коран
Безкоштовні каталоги IKEA 32-ма мовами видаються тиражами, які перевищують тиражі Біблії та Корану (близько 200 мільйонів екземплярів на рік), а журналісти The Guardian підрахували, що в неділю магазини торгової мережі відвідує більша кількість людей, ніж церкву, і «10% європейців зачаті на одному з ліжок IKEA». Складно сказати, наскільки точні подібні підрахунки, але товари IKEA в Європі дійсно популярні більше, ніж будь-які інші меблі чи предмети домашнього вжитку. Мабуть, навіть в Україні, де досі немає офіційного представництва компанії Кампрада, у кожній другій-третій квартирі чи будинку є предмети інтер’єру від IKEA.
І все це — незважаючи на те, що рідко хто не відпускав жартів щодо особливостей самостійного складання меблів від IKEA або їхніх назв, що складно вимовляються. Неймінг IKEA — результат боротьби Інґвара з дислексією. Йому було важко запам’ятати цифрові коди. Тому в компанії вирішили давати кожному продуктові назву, обрану зі шведського та данського словників. Це географічні назви, власні імена і навіть сленгові вирази. А нещодавно IKEA назвала партію нових товарів, відфільтрувавши найпопулярніші запити в пошукових системах.
Свій перший магазин Кампрад відкрив у 1958 році в Ельмхульті, де потім знаходилася штаб-квартира IKEA до переведення її до Нідерландів. А у 2013-му пішов із посади голови ради директорів, залишивши за собою посаду радника холдингової компанії. На той момент Інґварові було 86 років. Він розробив складну структуру власності та схему мінімізації податкових відрахувань, щоб забезпечити подальшу незалежність IKEA й убезпечити бізнес від злиття та поглинання. Його троє синів очолили різні напрямки в сімейному бізнесі. Словом, Інґвар і в питаннях фінансової незалежності виявив міцну селянську кмітливість. Підсумки станом на 2017 рік вражають.
IKEA й Україна
В Україні на офіційну присутність IKEA з нетерпінням чекають мільйони споживачів. Сьогодні можна замовити будь-який товар із каталогу з доставкою із сусідньої Польщі, проте умови доставки, які, наприклад, пропонує «Нова Пошта» з пересилання товару потім країною, — далекі від принципів Кампрада. Незважаючи на плоску заводську упаковку, яку розробили спеціально для мінімізації витрат на логістику, співробітники «Нової Пошти» вимагатимуть від вас згоди додатково упакувати предмети в риштування, а потім ви заплатите за так звану «об’ємну вагу».
Інґвар Кампрад: «IKEA не ідеальна. Мене дуже дратує наш статус найкращої компанії у світі. Ще є куди рости — ми не досягли ідеалу»
Українці дивуються, чому ж, незважаючи на експансивну торговельну політику, IKEA досі офіційно не зайшла на ринок «найбільшої країни Європи», відкривши при цьому в сусідній Росії аж 14 представництв. Насправді в цьому немає нічого дивного. Один із основних принципів Кампрада полягав у тому, що він категорично забороняв своїм менеджерам давати хабарі. Так, керівництво російської IKEA було звільнене за порушення корпоративної культури після того, як з’ясувалося, що один із підрядників вирішив за допомогою хабаря проблему з підключенням електропостачання.
В Україну IKEA «стукала» у 2005 році, але, зіткнувшись з особливостями української традиції «вирішення бізнес-питань», відмовилася від цієї ідеї. І лише у грудні минулого року в компанії офіційно заявили: розглядають можливість відкриття магазинів в українській столиці: «Наразі IKEA підшукує найоптимальнішу бізнес-модель, яка б дозволила компанії реалізувати плани в Києві протягом найближчих одного-двох років». Чи будуть сини Інґвара, які тепер залишилися одні біля керма IKEA, такими ж принциповими, як їхній батько, чи Україна зможе впоратися з корупцією?..