Оскільки війна не скасувала і глобальних проблем, як-от стрімка урбанізація, кліматичні зміни та перегрів міст, озелененням доведеться вирішувати цілий комплекс завдань. На перший план виходять такі вимоги до насаджень: зниження вартості утримання (тобто насадження не повинні повністю залежати від інтенсивного догляду) та максимальна стійкість ландшафтів — мінімум 10–20 років.
Ландшафтний дизайнер Ганна Галаган упевнена, що цим вимогам максимально точно відповідає декоративна лука — низькобюджетний, стійкий і прогресивний варіант створення штучної екосистеми. А подрібнене будівельне сміття можна успішно використовувати як основу для лучних насаджень.
Так, післявоєнне відновлення завжди починається з розбирання завалів і утилізації сміття. І перш ніж почати будувати щось нове, українцям доведеться вирішити, що робити з тисячами тонн битої цегли, бетону та скла.
«Сьогоднішні методи утилізації, як-от використання будівельного сміття в якості базового шару землі на будівельних майданчиках, уже не працюватимуть, враховуючи об’єми. Наразі у світі використовується інший підхід, а саме подрібнення будівельного сміття та використання його як складової частини шару для насаджень. Таке сміття можна утилізувати саме для лучних насаджень, адже чим нижча продуктивність ґрунту, тим більш різноманітного асортименту рослин можна досягти», — пояснює Ганна.

Квітучий луг здатний нівелювати негативний урбаністичний фон. Цим фото професор Найджел Даннетт ілюструє розповідь про реновацію міських пустирів під час проекту Pictorial Meadows у книзі Naturalistic Planting Design.The Essential Guide. Джерело зображення: thenewperennialist.com
Посівні луки потребують найменше ресурсів для створення й утримання, відповідають принципу Maximum Impact Low Input («Значний ефект малими зусиллями»), розробленому професорами Шеффілдського університету Найджелом Данетом і Джеймсом Хічмоу, отже, матимуть найбільший попит, особливо в повоєнні часи.
Будівельне сміття можна використовувати для лучних насаджень, адже чим нижча продуктивність ґрунту, тим більш різноманітного асортименту рослин можна досягти
Раніше PRAGMATIKA.MEDIA писала про переваги лучного озеленення та натуралізованих ландшафтів у статті «Косити чи колосити? Газони у великому місті». За останні два роки ця світова тенденція лише набрала обертів. Лучні масиви впевнено витісняють дорогі та нестійкі партерні газони навіть навколо адміністративних і бізнес-об’єктів, стають ядром ландшафтної композиції в житлових кварталах.


Проєкт Superbloom розроблявся організацією Historic Royal Palaces у співпраці з Grant Associates та професором кафедри озеленення Шеффілдського університету Найджелом Даннеттом. Фото: Martin Elvery
Однією з найяскравіших подій цього літа стали нові луки в рові біля вежі Лондонського Тауера. Море квітів не тільки тішить око туриста, неоціненною також є роль цих насаджень у залученні комах-запилювачів і птахів, які харчуються насінням лучних трав. Луг «Superbloom», створений на честь платинового ювілею королеви Великої Британії, став першим етапом перманентного перетворення території навколо Тауера на стійкий еколандшафт у центрі лондонського Сіті.
Два складники успіху: субстрат і насіння
«Коли все довкола нас дуже складно, хочеться простих рішень», — каже Ганна Галаган. Українка вирішила повторити на своїй ділянці експеримент відомого дизайнера Сари Прайс, яка використала суміш піску та гравію як основу для свого приватного саду, отримавши неперервно квітучу галявину з посухостійких трав і квітів.
Ганна виділила кілька тестових ділянок із ґрунтом різної якості. Як посівний матеріал дизайнер використала суміш для декоративної луки, скомпільовану професором Шеффілдського університету Джеймсом Хічмоу. Мікс Хічмоу складається з насіння 25-ти багаторічників, 14 з яких є базовими, а 11 — акцентними «вискочками». Всі рослини посухостійкі та відібрані з регіонів, подібних за умовами до степової зони. Декоративні композиції, створені авторами «Шеффілдської школи» Хічмоу та Данетом, не один рік прикрашають вулиці й дахи європейських міст, але важливо було експериментально перевірити, чи є оптимальним рецепт англійських урбаністів для України.
Експеримент Ганни Галаган стартував ще навесні 2021 року, коли ніхто не міг передбачити масштаби майбутньої війни. У лютому дизайнер вимушено виїхала за межі України, а експериментальні ділянки залишилися без догляду. Лише в липні 2022 року Ганна, повернувшись, змогла оцінити результати. Незважаючи на відсутність поливу та прополювання, тестовий луг порадував буйним цвітінням. Причому найкращим був результат на ділянці, де використовувався найбідніший ґрунт.

PRAGMATIKA.MEDIA: Наскільки виправдалися ваші очікування та які висновки ви зробили за результатами першого етапу вашого експерименту?
Ганна Галаган: Я навіть не очікувала, що все вийде так гарно. І головний висновок: ґрунт і його підготовка мають величезне значення. Найкраще показала себе лука на основі субстрату для зеленого даху. В ньому всього 30% відсотків гумусу, але багато піску та подрібненого керамзиту. Також я додавала перліт та вермікуліт, щоб зменшити вагу ґрунту, але якщо ми формуємо клумбу не на даху, а на землі, то без них можна обійтися. Лучні рослини віддають перевагу легкому бідному ґрунту, а ось бур’яни на ньому розвиваються набагато слабше. Це на чорноземі вони почуваються чудово, а на бідному ґрунті їх пагони маленькі, кволі й легко піддаються видаленню. Минулого року мені ще довелося займатися прополюванням, бо підготовку ґрунту я зробити не встигла, а за графіком треба було вже сіяти. Підготовка зазвичай передбачає обробку гербіцидом для того, щоб знищити всі бур’яни. А цього року бур’яни взагалі не виросли.
Безумовно, над складом суміші для лучних клумб треба буде експериментувати далі. Найкраще використовувати для «подушки» (або основного шару) подрібнену цеглу, змішану з піском і ґрунтом. Бетон і гравій рослини сприймають гірше. Минулого року я закладала одну з ділянок на суміші гравію з піском та з невеликим додаванням ґрунту. Оскільки поливу не було, то рослини на цій ділянці не зійшли. Втім, Джеймс Хічмоу розповідав, що один із його дахів реалізований саме на подушці з битого бетону. Хотілося б спробувати. Але за фактом нам доведеться працювати зі змішаним будівельним сміттям.
P.M.: Якщо ми говоримо про сміття, яке утворилося після бомбардувань, то, окрім бетону та цегли, там буде ще скло, пластик, залізо, якась органіка. Уламки доведеться сортувати?
Г. Г.: Так, сортувати доведеться. Мій колега з Англії розповів, що оскільки жодне будівництво не обходиться без сміття, яке підлягає утилізації, то у них передбачені спеціальні мобільні установки, за допомогою яких можна дрібнити сміття прямо на ділянці. Є спеціальні організації, які займаються цим. Але ніхто не подрібнюватиме дерев’яні рами разом із бетоном. Отже, під час розбирання завалів необхідно це сміття хоча б мінімально сортувати. Якщо ми, звичайно, зацікавлені в його утилізації та повторному використанні, а не хочемо створювати десь на околицях звалища з відходів.
P.M.: Наскільки товстим має бути шар субстрату з подрібненої цегли, бетону?
Г. Г.: Сантиметрів 15–20. Землю з майданчика, пісок і подрібнене сміття можна перемішувати прямо на місці екскаватором. Нижче, під подушкою, буде рідний ґрунт. Звичайно, він міститиме коріння та насіння бур’янів, як було й на моїх дослідних ділянках. Бур’яни потрібно знищити гербіцидами до посіву. Так, шар бідного субстрату вбиває конкурентів, але якщо йдеться про велику ділянку, то ручне прополювання не буде ефективним. Є ще один спосіб «збіднити» наш надто поживний український ґрунт – зверху на рідний основний шар додати шар так званої мульчі з мінімально поживної речовини (Хічмоу зазвичай використовує шар піску приблизно 10 см товщиною, а в нашому випадку я би спробувала пісок з подрібненим будівельним сміттям і збільшила б товщину хоча б до 15см). Вибір способу буде залежати від умов конкретної ділянки, від доступності ресурсів.
P.M.: Такі майданчики придатні для висаджування багаторічників або декоративних рослин, чи оптимальні саме для лугових сумішей?
Г. Г.: Вони призначені виключно для лугових рослин із довгим корінням, здатних отримувати живлення та воду з нижніх шарів, із великої глибини. Саме завдяки такому корінню вони не бояться посухи. Такі рослини — представники степової флори.
P.M.: Ви використовували для своїх експериментів уже готову суміш лугових трав, мікс, складений Джеймсом Хічмоу. Українські озеленювачі зможуть складати свої мікси з ендеміків нашої смуги чи ці суміші доведеться купувати?
Г. Г.: Складати власні мікси, звісно, можна. Але є два нюанси. Ендеміки — це чудово, але лугові ендеміки мають дуже короткий цикл вегетації та декоративні недовго. У суміші треба додавати насіння декоративних культурних рослин, щоб продовжувати сезон декоративності. Можна, звичайно, сіяти польову ромашку, але вона відцвіте за кілька тижнів.
Наше завдання — створити картину для містян, яка радує око, яка буде ефектною протягом кількох місяців
Метою мого експерименту було подивитися, зокрема, як працюють уже готові суміші, щоб скоротити шлях проб і помилок. Хічмоу експериментував над складом 40 років, тому суміш успішно збалансована. І все ж я побачила, що для України її доведеться трохи підкорегувати.
P.M.: Яким чином плануєте корегувати?
Г. Г.: Можна замовити всі складники суміші окремо та трохи змінити пропорції. У суміші Хічмоу є кілька рослин, інвазивних для нашої зони, їхню кількість варто скоротити або взагалі їх виключити. І мені хотілося б додати стійкіших трав. Та трава, яка входила до суміші, погано почувалася в перший сезон і не перезимувала. Навіть якщо проблема в мікрокліматі саме моєї ділянки, таку рослину вже не можна назвати стійкою. Ехінацея, наприклад, успішно вегетує і цвіте скрізь. Підбір ідеальної суміші саме для України — це наступний етап мого експерименту, який триватиме. Але розпочинати процес вуличного озеленення за допомогою таких лук на смітті можна вже зараз, із готових сумішей. Вони гарні.

Superbloom – це “повільний феєрверк” на честь платинового ювілею королеви Єлизавети. Ідея створення квітучих натуралістичних лугів навколо Тауера полягає в тому, щоб не просто прикрасити міський пейзаж, а й допомогти комахам-запилювачам та екосистемі в цілому. Фото: Richard Lea-Hair
P.M.: Але ці суміші доведеться замовляти в європейських компаніях?
Г. Г.: Надійних постачальників насіння взагалі не так багато у світі. А з українським насінням найближчими роками, на жаль, будуть проблеми. Фокус буде зовсім на іншому: не на вирощуванні декоративних трав і збиранні врожаю насіння. Плюс росіяни знищили, наприклад, Харківський банк насіння — це дуже важка втрата не лише для галузі сільського господарства, а й для нашої. Зазвичай я та мої колеги користуємося насінням фірми Jelitto seeds. Є ще кілька європейських компаній, які виробляють досить надійне, з високою схожістю насіння — як чисте, так і суміші. Тому вже можна починати. Сама технологія показала себе як стійка.
P.M.: В описі вашого експерименту є згадка про те, що одну з експериментальних ділянок навесні перекопали волонтери, які не впізнали у сходах культурні рослини та вирішили, що треба знищити бур’яни. Чи не стануть нові вуличні насадження жертвами таких помилок? Адже в суспільстві склалися стереотипи про те, який вигляд повинна мати міська клумба.
Г. Г.: Необхідно, звичайно, інформувати людей про те, що ця ділянка стане декоративною лукою. У перший сезон вона не виявить своїх якостей повною мірою. Так, вона зацвіте, але досить слабко, тому може розчарувати. Пік декоративності — це другий, третій та наступні роки. Так, та сама шоломниця байкальська й ваточник зацвітуть у перший рік, а ось ехінацея — ні. Тому територію обов’язково треба обгородити як мінімум шнурами та встановити інформаційну табличку з роз’ясненнями. У Європі так і роблять: насамперед виставляють інформаційні щити. Якщо людям пояснити перспективу і важливість таких лучних ділянок для екосистеми в цілому, то вони дбайливо ставляться до них.
Психологія перемоги
Один із найбільш життєстверджуючих символів світової культури — трава й квіти, що вперто пробиваються крізь бруківку, сміття та хаос. Думка, що питання озеленення міст у воєнний і повоєнний період не на часі, — глибоко помилкова, оскільки якість довкілля має сильний вплив на психологічне здоров’я.
«Сади одночасно заспокоюють і стимулюють усі п’ять органів чуттів. Навіть невеликий куточок саду може стати острівцем спокою, який може нейтралізувати втому від міського життя та задовольнити наше бажання контактувати зі світом природи», — пише Сью Стюарт-Сміт, видатний психолог і завзята садівниця, у книжці «Садотерапія. Як позбутися бур’янів у голові».
А нещодавно благодійна організація The Lemon Tree виявила цінність цього впливу, коли почала розбивати сади в таборах сирійських біженців. Хоча запаси продовольства були дуже потрібними, близько 70% рослин, які біженці обрали для вирощування, були квітами: настільки гострою була потреба людей привнести красу у своє оточення.
Ландшафтний дизайнер Ганна Галаган упевнена, що декоративні луки — це не просто один із елементів озеленення, сьогодні це вирішення цілого комплексу міських проблем. Воєнний час лише прискорить перехід до створення стійких лучних насаджень як альтернативи надмірним газонним покриттям та однорічним клумбам.
/Матеріал є частиною спецтеми “Хаос та відбудова. Майбутнє всупереч війні”/
Читайте також
«Не хочу називати Ірпінь містом-жертвою». Хто ви, містере Мацуура?