Щорічно Китай зводить 15 мільйонів нових будинків – це уп’ятеро більше, ніж у США та Європі разом. Перенасичення тамтешнього ринку нерухомості призвело до зменшення попиту на житло та появі в країні великої кількості “міст-привидів”.
У світовому досвіді це явище є абсолютно унікальним. Якщо зазвичай “містами-примарами” називають покинуті населені пункти, де раніше вирувало життя, то з китайськими – все навпаки. Це нові об’єкти, розраховані на велику кількість мешканців. Сьогодні таких міст налічується понад півсотні. Цілі райони, серед яких Тіандученг, Темза, Біньхай, Кангбаші тощо, продовжують стояти пусткою.
За даними The Wall Street Journal, лише станом на 2017 рік близько 65 мільйонів квартир стабільно залишались без господарів. Потенційно у них можна було б поселити усе населення Франції, однак у Китаї вони не мають особливого попиту.
І це не через те, що “міста-привиди” неадаптовані до життя, навпаки – вони доволі продумані та функціональні. Під час проєктування цих метрополісів інфраструктуру розробляють до дрібниць. Проєкти масового будівництва можуть включати висотні багатоповерхові кондомініуми, величезні торгові центри, міські площі, громадські простори та навіть нагадувати копії міст у Європі чи інших країнах.
“Міста з нуля” зазвичай будують в сільській місцевості на околицях існуючих населених пунктів. Такий підхід дозволяє створити “комунікаційний міст” з активним урбан-середовищем та розширити його межі. Однак у 2022 році цей задум виявився неактуальним.
Як пише ABC, попри те, що квартири у новобудовах міст-привидів в основному продані, у них ніхто не живе. Багато людей купують нерухомість для інвестицій, без необхідності коли-небудь туди переїжджати, тому пропозиція значно перевищує попит, а сам попит не має вагомого значення, бо він створений штучно.
Але не всі китайські міста-привиди назавжди залишаються в цьому статусі. Автор “Міста-привиди в Китаї” Вейд Шепард, який документує їхнє існування від 2006 року, коли вперше наткнувся на такий мегаполіс, вважає, що вони просто перебувають на етапі між будівництвом і заселеністю.
“Багато з міст, які звели у 2000-2003 роках, нині перебувають в активній стадії розвитку. Якщо ви поїдете туди зараз, ви не дізнаєтесь, що десять років тому вони стояли ще пусткою”, – стверджує Шепард.
Попри те, що деякі з них поступово заселяються, більшість все ж залишаються неосвоєними. Ось кілька найвідоміших міст такого плану.
Ордос
Ознаменований як “місто майбутнього”, Ордос виділяється з-поміж інших різноплановістю архітектури. Вона має не лише футуристичні мотиви, а й апелює до традицій країни. У центрі міста встановили монумент двох коней, які є символом міста і асоціюються з кочовою культурою.
Міський музей мистецтв – ніби “космічний камінь, який щойно приземлився на Землю”.
Ця занедбана вілла – частина проєкту “Ордос 100”, для реалізації якого запросили 100 архітекторів, щоби ті спроєктувати селище із житловою площею 1000 квадратних метрів. Забудовувати його намагалися швидко і дешево, тому низка конструкцій занепала майже одразу після зведення, а багато споруд продовжують стояти недобудованими.
Ордос розрахований на мільйонне населення, однак поки тут поселились лише 100 тисяч мешканців.
Тяньдучен
Це китайське місто-привид відоме тим, що нагадує Париж у мініатюрі. У Тяньдучені, де може жити до 100 000 осіб, є своя Ейфелева вежа заввишки 91 м, сірі “паризькі” фасади, бруковані вулиці та фонтани у стилі епохи Відродження.
У 2007 році, коли завершили проєкт зведення Тяньдучена, його населення складало близько двох тисяч осіб, однак зараз місто починає поступово заселятись. Нині тут мешкає понад 30 тисяч людей.
Темза-таун
Ще один китайський копітаун, що повторює архітектурні традиції англійських містечок. У Темза-тауні немає висотної забудови, лише невеликі одноповерхові та двоповерхові будинки, вузькі провулки із бруківки та притаманна для Великої Британії забудова у стилі Вікторіанської епохи.
Місто побудували для того, аби розширити території Шанхаю. Напротивагу шумному мегаполісу, воно приваблює, здебільшого поки туристів, спокоєм і затишком. Нині Темза-таун заселений лише на 10%.
Сьогодні кількість міст-примар перестала зростати, а наявні – хоч повільно, проте починають заселятись. Цей процес спровокував обвал китайського ринку нерухомості. Брак необхідності для забудовників зводити шаленими темпами далі відкрив можливість для того, аби уже готові порожні міста змогли наповнитись життям.
Фото на головній із серії – “Ненароджені міста”, 2015. Автор: Кай Каеммер.