Кимось підмічено, що свою кар’єру Френк Ллойд Райт почав ще в рік, коли Томас Едісон будував першу в Америці кіностудію, а в рік його смерті (1959 р.) автоматична міжпланетна станція вперше в історії людства приземлилася на Місяць. «Місія архітектора полягає в тому, щоб допомогти людям зрозуміти, як зробити життя красивішим, а світ — кращим для життя, як надати йому сенсу, ритму, значущості», — вважав він. До цього завжди й прагнув. Чим же ми зобов’язані великому майстрові?
Френк Ллойд Райт. Проєкт Будинку над водоспадом (Будинку Кауфмана) в Пенсильванії. 1934–1937. Кольоровий олівець. Фото: МоМА
Органічна архітектура
Почнімо з головного. Райта вважають засновником органічного стилю в архітектурі. На відміну від усіх інших напрямів, архітектурний об’єкт у ньому не протиставляється ландшафту, а прагне до повного злиття з ним. Не варто плутати його з біоморфною архітектурою, коли автор повторює у своїх творіннях форму живих істот або природи. У будівлях Райта головною домінантою є горизонтальні лінії, що обмежують об’єм зверху і знизу, але не всередині, дозволяючи простору вільно перетікати.
Ландшафт підказує архітекторові форму і структуру будівлі та зумовлює вибір будівельних матеріалів. Концепція частково базується на традиціях далекосхідної архітектури та світогляду, а у випадку з Райтом — конкретно Японії, де він провів чимало часу і саме там почерпнув ідеї єднання з природою. До речі, він був пристрастним колекціонером японського мистецтва, зокрема гравюр і естампів укійо-е, і навіть торгував ними. Подейкують, що як артдилер він заробляв набагато більше.
Френк Ллойд Райт. Вид зі сходу на унітаріанський храм Згоди в Оук-парку. 1905–1908. Акварель. Фото: МоМА
Стиль прерій
Концепція гармонії природи та архітектури знайшла своє втілення в придуманих Райтом «будинках прерій». Вони являли собою малоповерхові продовгуваті будинки з пласкими дахами і стрічковим склінням, без підвалів і горищ. Матеріал для них обирався відповідно до характерних особливостей місцевості, так, щоб зведені будівлі були не стороннім тілом на тлі пейзажу, а чимось «рідним». Будинок має «виростати з нього подібно до рослини й гармонійно поєднуватися з оточенням, так, ніби сама природа створила його». Тому Райт часто співпрацював із місцевими лісопильнями та каменярнями.
Однак він прагнув задіювати матеріали так, щоб вони не конкурували один з одним, у максимально природному вигляді, а якщо це було доречно, то використовував також і сучасні: металоконструкції, залізобетон, цеглу. Головним декоративним атрибутом стають різноманітні природні фактури і орнамент в оздобленні фасадів та інтер’єрів. Яскравим прикладом такого розчиненого в ландшафті «будинку прерій» слугує унітаріанська церква в Оук-парку. Пізніше її віднесуть до одного з перших у світі зразків модернізму, а в наші дні вона з’явиться у відомій американській телевізійній сазі «Гра престолів».
Френк Ллойд Райт. План ділянки й будинку Дарвіна Мартіна в Буффало. 1903–1906. Малюнок чорнилами. Фото: МоМА
Людський розмір
Ще задовго до того, як Ле Корбюзьє розробив свою знамениту систему розрахунків «Модулор», Райт неодноразово заявляв, що пропорції будівлі і предметів меблювання мають бути визначені пропорціями людського тіла, себто бути сумірними до нього. «Взаємодія людини з архітектурою має бути не просто зручною, а й приємною», — вважав він.
Тому його будівлі здебільшого малоповерхові, в них відсутні величезні стелі, а великі простори поділені на відповідні за масштабом приміщення, в яких почуваєшся комфортно, а не так, ніби доводиться жити у великій музейній залі чи покоях палацу, де масштаб — це скоріше символ величі та державного розмаху, аніж сувора життєва необхідність.
Френк Ллойд Райт. Один з «американських збірних будинків». Проєкт. 1915–1917. Літографія. Фото: МоМА
Юсоніанські будинки
У Райта немає жодного повторюваного об’єкта: кожен із них створений для конкретних людей і конкретного ландшафту. Поза цими умовами вся їхня семантична «надбудова» розсипається. Інакше кажучи, типовою житловою забудовою він не займався. Винятками є лише «юсоніанські будинки» — доступне житло для американців, що виникло як відповідь на економічну кризу, яка вибухнула в 1930 р. Райт збудував більш ніж півсотні таких будинків.
Сама назва походить від аббревіатури U.S.O.N.A. (United States of Northern America). Втім, навіть вони цілком вписуються в парадигму райтової філософії, адже спроєктовані для певної місцевості із загальним контекстом. Компактні, технологічні, з каркасною структурою, при цьому доступні, зручні й привабливі, вони стали символом істинно американської архітектури й багато в чому визначили зовнішній вигляд сучасних одноповерхових передмість країни.
Презентація проєкту хмарочоса «Іллінойс» на пресконференції 16 жовтня 1956 р. в Чикаго. Райт спроєктував його в милю заввишки, з 56 ліфтами, що працюють на атомній енергії, і двома вертолітними майданчиками. Фото: МоМА
Акромісто
Райт був переконаним антиурбаністом, а якщо б жив у наш час, то й антиглобалістом. Він був категорично проти ідеї міста-мегаполіса. Він запропонував концепцію міста, в якому кожна сім’я має власний дім із земельною ділянкою завбільшки в акр — Акромісто. І хоча сам починав у майстерні представника чиказької архітектурної школи і автора перших у світі хмарочосів Луїса Саллівана, порівнював Чикаго та Нью-Йорк із монстрами, що розростаються.
Він вважав, що таке місто цілком можна вмістити всього лише в кількох гігантських хмарочосах, оточених буйною зеленню замість вулиць. Для нього ущільнити й обмежити сучасне місто було способом урятувати природу. Так народилася ідея проєкту «Іллінойс» — 528-поверхового хмарочоса з 56 ліфтами на атомній енергії, розрахованого на 130 тис. мешканців, облаштованого гаражем на 15 тис. автомобілів і здвоєним майданчиком на 100 гелікоптерів.
Френк Ллойд Райт. Проєкт планетарію Гордона Стронга в Меріленді. 1924–1925. Кольоровий олівець на кальці. Фото: МоМА
Перша маркетинг-стратегія для архітектора
Райта називають «великим пропагандистом» своєї архітектури і свого імені як бренда, і не дарма. Для просування власних ідей він використовував усі доступні засоби — від малювання кольоровими олівцями до книг, журналів, виставок, монографій, фільмів, появ на радіо й телебаченні. Він навіть узяв участь у популярній телевікторині «What’s My Line?».
Проте він мав ще один унікальний дар — уміння збирати довкола себе обдарованих учнів. Багато зразкових ескізів Райта були створені його помічниками, наприклад, Джеком Хау, котрий, до речі, працював головним креслярем майстерні в період зведення Будинку над водоспадом — однієї з найвідоміших будівель Америки. Асистентка Райта, Маріон Махоні, робила для нього бездоганні малюнки й акварелі.
Коли Райт випустив у берлінського видавця Ернста Васмута двотомник із літографіями планів і перспектив власних будівель, то автором більш ніж половини цих зображень, зроблених у єдиному «фірмовому» стилі, була Махоні.
